.

10 березня виповнилося 210 років зі Дня народження Тараса Григоровича Шевченко! За життя він носив український кожух поверх фрака з кроваткою і шапку, яка є притаманною чоловічому національному костюму України, в деяких областях. Це добре видно на портрет, написаному за життя пензлем художника Крамського. Але ж додати, як ілюстрацію, до події більш хочется малюнок Юрія Журавля! :-) Вітаємо вас, безсмертний у своїх віршах, Тарасе Григоровичу!

10 марта исполнилось 210 лет со дня рождения Тараса Григорьевича Шевченко! При жизни он носил украинский кожух поверх фрака с галстуком и шапку, характерную для мужского национального костюма Украины, в некоторых областях. Это хорошо видно на портрете, написанному, при жизни, кистью художника Крамского. Но добавить, как иллюстрацию, к событию больше хочется рисунок Юрия Журавля! :-) Поздравляем вас, бессмертный в своих стихах, Тарас Григорьевич!

27 лютого, близько 14.00 ЗСУ знищили ворожий винищувач-бомбардувальник Су-34, другий за день. Чим більше знищено свинособачих літаків, тим більше мирних українців залишиться живими.

Захисники України наразі ведуть оборонну операцію на Авдіївському напрямку. Штурмові групи ворога були заблоковані на околицях та на підході до села Орлівка.

Про це 28 лютого в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) сказав Дмитро Лиховій, речник оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія", інформує Цензор.НЕТ.

За його словами, саме таку лінію оборони зараз обрали у ЗСУ.

"Там обороні має сприяти сам рельєф: там каскад водосховищ, і такий було обрано пріоритет. Таким чином, підрозділи ЗСУ на Авдіївському напрямку продовжують ведення оборонної операції", - сказав Дмитро Лиховій.

Український живопис - Сергій Поляков "Марічка і Черемош"


27 февраля, около 14.00 ВСУ уничтожили вражеский истребитель-бомбардировщик Су-34, второй за день. Чем больше уничтожено свинособачьих самолетов, тем больше мирных украинцев останется в живых.

Защитники Украины ведут оборонную операцию на Авдеевском направлении. Штурмовые группы врага были заблокированы в окрестностях и на подходе к селу Орловка.

Об этом 28 февраля в эфире Радио Свобода (проект Свобода.Утро) сказал Дмитрий Лиховой, представитель оперативно-стратегической группировки войск "Таврия", информирует Цензор.НЕТ.

По его словам, именно такую линию обороны сейчас избрали в ВСУ.

"Там обороне должен способствовать сам рельеф: там каскад водохранилищ, и такой был избран приоритет. Таким образом, подразделения ВСУ на Авдеевском направлении продолжают ведение оборонной операции", - сказал Дмитрий Лиховой.

Украинская живопись - Сергей Поляков "Маричка и Черемош"

.

110 років тому народився Микола Михайлович Амосов (1913-2002) - видатний хірург-кардіолог, учений в галузі медицини, біокібернетики; академік, директор Інституту серцево-судинної хірургії, письменник...
У 2008 році він був визнаний другим після Ярослава Мудрого великим українцем за результатами опитування громадської думки Великі українці.

У доробку іншого великого українця - художника Івана Марчука - не так багато портретів сучасників, але портрет Миколи Амосова (1980) серед кращих...


110 лет назад родился Николай Михайлович Амосов (1913-2002) – выдающийся хирург-кардиолог, ученый в области медицины, биокибернетики; академик, директор Института сердечно-сосудистой хирургии, писатель...
В 2008 году он был признан вторым после Ярослава Мудрого великим украинцем по результатам опроса общественного мнения Великие украинцы.

В наследии другого великого украинца - художника Ивана Марчука - не так много портретов современников, но портрет Николая Амосова (1980) среди лучших...

Ольга Кваша (Луцк/Львов)

Поки кацапи намагаються видавати фото дворічної давнини за свідоцтво того як українці ховаються у Буковелі від призову, Україна відмічає День Збройних Сил України! А ще День святого Миколая.

Дуже тепле і щире вітання записав Валерій Залужний, нову картину намалював художник Олег Шупляк і Богдан Процишин випустив нову листівку у своєму також неповторному стилі!


Пока кацапы пытаются выдавать фото двухлетней давности за свидетельство того, как украинцы прячутся в Буковеле от призыва, Украина отмечает День Вооруженных Сил Украины! А еще День святого Николая.

Очень теплое и искреннее поздравление записал Валерий Залужный, новую картину нарисовал художник Олег Шупляк и Богдан Процишин выпустил новую открытку, тоже в своем неповторимом стиле!

"Калейдоскоп", 2019

Юрий Клапоух, Харьков

Вечір у місті

Вечер в городе

Розвідник

Peace keeping un

Не бачать ознак геноциду, хоча військових злочинів вже не мало

квітень2023 року

Альфонс Марія Муха народився 24 липня 1860 року в місті Іванчиці в Чехії, в родині судового чиновника. Його мати рано померла, і батько всю свою увагу приділяв дітям. Він вирішив дати їм найцінніше — освіту. Але юний Альфонс не виявляв схильності ні до яких наук, йому подобалося тільки малювати. А в Празьку академію мистецтв його не взяли, дуже оригінальний був його стиль.

Альфонс працював у міському суді разом з батьком, але своєї мрії не залишав. Він брався за будь-яку роботу хоч побічно пов'язану з мистецтвом. У місцевому театрі він створював афіші, запрошення і декорації. Тоді його і помітили. Спочатку його запросили декоратором у Відень, а потім і в графський замок, прикрашати розписом стіни. Граф Куен-Белассі був такий люб'язний, що погодився оплачувати Мусі його навчання в Парижі.

Він вчився в кращих академіях Парижа, але проходить всього два роки, і у його мецената кінчається щедрість, а в художника гроші. Доводиться забути про серйозну живопису і зайнятися декоративною. Але саме на цьому терені йому знову посміхнулася удача. Йому замовили афішу для спектаклю за участю Сари Бернар. Знаменитій актрисі так сподобалася його робота, що вона влаштувала його в театр головним декоратором.

В ці роки Муха здобуває відомість також завдяки роботі в рекламі, зокрема, етикетки, він'єтки товарів, а ще як дизайнер ювелірних прикрас, інтер'єрів. Звідки взялася ідея малювати рокових красунь особисто мені поки що невідома, але саме вони роблять досі впізнаваними його постери. Зображення жінок, яких малював Альфонс Муха, випускали не тільки на плакатах із різними тиражами, а й на гральних картах і інших видах поліграфічної продукції.

Муха знайомиться в Парижі з художниками-символістами і входить в їх «Салон ста» (відомий тим що в ньому виставлялися велики майстри, зокрема, Лотрек) існуючий на базі невеликої галереї. Там відбулася перша виставка Мухи.

Деякий час він жив у США, але обтяжувався тим, що там мистецтво — всього лише ще один спосіб заробляти гроші. Йому було важко буnи частиною індустрії із занадто комерційним підходом, що мені взагалі-то дивно, дизайнер поліграфії має бути максимально толерантний до залежності власного успіху від кількості продажів. Незабаром він повернувся на батьківщину в Чехію, щоб там написати свою слов'янську епопею. Її він згодом дарує Празі.

Він був такий знаменитий своїм патріотизмом, що нацисти вважали його ворогом рейху. Після чергового арешту Альфонс Муха важко захворів на пневмонію і помер 14 липня 1939 року в Празі.

Стікер-арт, як різновид графіті, з'явився у США у 90-х роках. Його засновником вважається Шепард Фейри (OBEY). Головна ідея - захоплення вуличного простору будь якими висловами. Ніби, якщо ти архитектор містобудівник за фахом, одразу хочеться відокремлюватися від візуального сміття, але твій погляд спочатку сам затримується на картинці, а потім відчуваєш що він доречний. Що це просто класно! Є мікровисловлювання, а є макро. В данному випадку те що загальне для всіх - це просто свобода в контексті світу правил. Якщо прояви свободи будуть, на приклад, замкнені у своєму куті, про них не буде повідомлено всьому світу, то ці прояви втратять свої властивості як свободи. І, таким чином, свободне буде перекресленно. Свобода інформації, почуттів, свобода нематеріального. Я фотографувала те що мені подобалося в Дніпрі, Києві, Одесі. З рештою, те що не твоє ти просто не помітиш, хіба ні?

Історик і мистецтвознавець Вильгельм Френгер стверджувал, ніби символи в картинах І. Босха були обумовлені не офіційною доктриною каталицизму, а веруваннями катар гностичного характеру. Мовляв, відображення того, що всесвіт створений діаволом і всі земні задоволення лише пастка для душ. Але якщо це так, Босх - катар, то чому всі голандськи натюрморти 16-17-хх століть про те що все в житті мине і все живе на межі гниття, хіба всі голандці були гностиками?

"Сад земної насолоди" напевне висловлював те що тоді було в тренді: "Веселишся, про бога не думаєш, але тобі кришка, чувак!"

Ось, на приклад, хоровод, зображений у триптиху, про замкнене коло перевтілень замість потрапляння в крашій ніж звичайне життя світ.

Але мені більше подобається жарт спілки "Страдающее средневековье" про зайчика

Вісімнадцяте сторіччя було характерно прихованою сексуальною свободою, як частиною ханжества, серед найвищих верств населення. Відбиттям цього явища була присутність знаків, натяків в полотнах майстрів живопису. І Томас Гейнсборо не був виключенням. Ба більше, він був доволі мстивим художником, хоча й популярним. Ось чого лише варта картина «Портрет подружжя Ендрюс». І, до речі, там є левретка :-)

В реальному житті, вони із ним через щось посварилися, але оскільки замовляти портрет у Гейнсборо було ах-боже як круто, то Ендрюс не відставали, попри вочевидь не найкращі стосунки. Тож отримали те що отримали.

Портрет місцями недороблений. І, якщо придивлятися до деталей, то виникає запитання що це на руках у дами? І чому форма мисливської сумочки в чоловіка саме така? Знаючи Гейнсборо і ту епоху, можна припустити що і деталь навмисно недороблена і все що там здається натяком на геніталії, насправді він і є! З боку дружини отара овець, з боку чоловіка - пара віслюків :-) Картина наповнена інсинуаціями. Але замовники, все ж, її забрали і зберігали в своїй колекції картин до кінця життя

Вчора, в ідеальному серпневому повітрі, було так приємно спускатися проспектом. Так делікатно підфарбовувати дерева, перед тим як сісти за обрій, може сонце лише в серпні. Я раптом побачила собаку, до якої відчула емпатію і вона вирушила мені на зустріч, ніби відчула цю емпатію разом зі мною!

І виявилося, що це левретка! Рідке явище у наших кварталах, але можливе. Вона вирушила до мене одним поривом свого трепету, ніби легше за неї лише вітер, або вона складається з вітру майже на той відсоток, що людина складається з води. В левретці ніби є натяк на неземне походження. І ця заглянула мені у очі очима кольору однакового з її хутром, попелястими очима.

Я бачила собак цієї породи переважно на картинах 18-го сторіччя. Боровіковський, Гейнсборо. В Києві взагалі, залежно від погоди і пори року, може виникнути відчуття ніби ти потрапив у картину Гейнсборо. І навіть відчуваєш ніби шелест свого одягу в якомусь парку, або при зустрічі з невагомою левреткою

Виявляється, Дороті Теннін була ще й скульпторкою. Причому, мені здається, скульптури ще цікавіши. Тому що більш лаконічно висловлюють те що вона, з рештою, хотіла сказати живописом

Наші котики.

На жаль, поки що не вийшло відвідати його виставку

Коли я ще тільки навчилася читати, мені батьки подарували, між "Алісою в країні чудес" і "Чародієм зі Смарагдового міста", не художню книгу, але цікаву. "Краса людини в мистецтві". Живопис і скульптура різних епох і напрямків. Але саме в тому віці одним з улюблених авторів був Леонардо да Вінчі. Красу Джоконди мені тоді зрозуміти було доволі важко, а ось портрет дами із горностаєм дуже подобався! Деякі картини саме епохи відродження давали взагалі відчуття комфорту і спокою. Темні стіни і, при цьому, такий врівноважений вираз обличчя людей не їх фоні, або фрагмент пейзажу за спиною, у віконечку, завжди такий приємний і ідилічний. Я тоді ще не знала що живопис того часу так чи інакше мав зв'язок із присутністю бога в житті людей того часу, або що таке ескапізм, але якось відчувала що там щось дуже хороше в тих картинах. Коли дивишся ніби ти там, ти є горностаєм на руках у дами :-)

“Дама з горностаєм” – один із чотирьох портретів Леонардо і перша картина епохи Відродження, на якій жінка втілює особистість та розум, а не лише красу.

На полотні зображено молоду кохану міланського герцога Лодовіко Сфорца Чечілія Галлерані. Горностай був тотемною твариною роду Сфорца і був зображений на їх гербі. Стрічка на лобі жінки називається фон'єрка.

Да Вінчі малював картину у три етапи. Спочатку лише жінку, потім домальовував горностая. Потім збільшив тварину, змінивши колорит картини.

Розмір картини: 54×40 см

Картина зберігається у Національному музеї Чарторийських у м. Краків (Польща).

“Даму з горностаєм” до Польщі привіз князь Адам Єжи Чарторийський: він придбав картину близько 1800 року – ймовірно, в Італії. Він подарував полотно своєї матері, княгині Ізабеллі Чарторійській, яка у 1801 році відкрила у Пулавах перший у Польщі публічний музей.

На сьогоднішній день справжньою залишилася лише частина картини, решта була неодноразово відретушована: весь фон був затемнений, сукня була змінена, а прозора вуаль, яку носила жінка, була перефарбована у поєднанні з кольором волосся.

З тих пір я встигла полюбити абстрактне мистецтво, зрозуміти його більшу прогресивність у порівнянні із фігуративним мистецтвом, зокрема майстрів з Баухаусу, але я досі відчуваю затишок темряви в засвоєних раніше просторах, тих що я повністю контролюю. У шістнадцять років я завжди слухала музику лежа на підлозі в темряві. Відчуття наче покладаєш себе у воду :-)

За лаштунками