07:28 23-11-2003
С успешным приземлением Вас Ипатий ! 
Комментарии:
07:51 23-11-2003
О, точно. Отстегивай парашутер - и в перёд!
07:59 23-11-2003
А что значит слово Камрад под твоим именем ?
Это звание ? Здесь присваивают звания ?
Ежи
Это звание ? Здесь присваивают звания ?
Ежи
07:59 23-11-2003
Под моим вон тоже есть
08:04 23-11-2003
Ежи,
Ны наю... Надо у joker'a спросить.
Ны наю... Надо у joker'a спросить.
08:22 23-11-2003
Слушай, может мне о себе правду написать ? Вот эту:
Любі друзі читальники! В останній час моя віртуальна популяр
ність зросла до нечуваних висот і уж перевищила усі розумні прє
дєли. Моїм іменем в Інтернеті вже називають цілі суспільні явища
і політичні двіженія. Вже привичними стали такі терміни як галаганствувати, галаганство, галагани і антигалагани... Чую недалекий уж той час коли почнуть називати зорі, різні туманності, галактики і нововідкриті планети. Признаюся, це не може мені не льстити, але все таки зоряна хвороба мені не свойственна і я остаюся завжди відкритим і достіжимим для широких мас поклонників. Про мене також сочіняють міфи і легенди, путають з Нестором-літописцем і даже з Андреєм Рубльовим але будучи людиною невіроятної скромності я рішив
познакомити фанатів з моїм життєвим шляхом і подліними сторінками
автобиографії.
Починав я як і усі пересічні юзери, дрібні паскудники і графомани. Бомбив з боєвими товарищами інтернет-конференції, тягав по нету різні статі проти нацюкізму, винищував сітьову нечисть, відважно бився з нациською чумою по форумам, як Тарас Бульба з кошовим Кирдягою і мій славний предок разрушітєль некогда грозной Запорожськой Сечі Ігнатій Галаган проти нелюдів, зух мір нахт, підробляючи ніки і клонуючись до пьяти різних особей на одному тому ж самому форумі. Наприклад на майдані благодаря підтримкі тамошнего симпатичного модератора я іспользував наряду з Галаганом і Кирдягою іще цілу кучу агентурних кличок, чи то літературних псевдонімів які должен поки що хранити в секреті разом з мойою групою підтримки на тому форумі. До пори до часу. Прийде момент і усе напише мій будущий невідомий мені поки що біограф. З гордістю можу повідомити шановному пансьтву що на цей момент завдяки своій непересічній громадянській активності у борьбі з інтернет-чумою уж став лауреатом премії ім. Олеся Бузини а також вдалося зробити вже непогану політичну карьєру і дослужився до члена Політбюро ЦК Конфуцианскої Партіі КорНета і стати її вождем наряду з іншими такими самими мудаками. Деталі карьєри можете прочитати на СТРАНИЧКі МЕЖНАЦИОНАЛЬНОЙ НЕНАВИСТИ DZIADKA OLKA,
мойого друга і соратника. В мене на індивідуальному рахунку кілька громких терактів проти нациських сайтів з помощью доносів адміністрації, а також ранєнія і контузії та інші неконфортні становища в результаті електронних баталій, хоча цитадель несмотря на втрату надстроєк завжди вдавалось відстояти. Саме під час написання кляуз я замітив що одарьонний не тільки у області вебдізайну а ще й великим літературним талантом. Але тоді ще мое призвання пульсувало во мні глухо мучітєльно шукаючи виходу наружу і не оформилося в
якусь конкретну ідею. Але все по
порядку. Я з дитинства замітив що в мене є дві великі мрії -
писати романи і стріляти нацистів і особливо усіх тих у кого
ай-кью хоть на один бал вижче моіх 70. Навіть вивчив наізусть
любимі строки Крапівіна, що відповідають мойому бойовому
духу:
Я видел сон: как будто, падая в траву,
Рву плоский браунинг из заднего кармана,
А впереди, средь клочьев мокрого тумана,
Идут враги - все те, кто враг и наяву.
Я навожу на них тупой короткий ствол,
И пистолет с отдачей прыгает в ладони...
О если б знали вы, какое торжество -
Стрелять и видеть, как срезает мой огонь их!
Они, крича, бегут сквозь реденький лесок,
А я стреляю вслед и чувствую отдачу...
Потом жалею об одном: что это сон.
И от того, что в сны не верю,
чуть не плачу.
Так ось на цьому заглибимося в теорію сновідєній, тобто в
те що сниться. Я тоді ще не віддавав собі відчьота як можна
було б гармонічно поєднати ці дві мої страсті щоб бути
счасливим і корисним людям. Аж тоді зі мною здійснилася
Подія, яка перевернула усе моє життя і наставила на
справжню тропу, тропу істини і розкриття таланту, а також служіння людству.
часть друга
на шляху до нобелівської преміі...
Шляхами якогось невідомого мені божественного проведіння мені уві сні було відєніє і явився великий мученик нашого народу і почті мій тезка Ярослав Галан, який усе своє життя присвятив облічєнію фашистів і за це був зарубаний сокирою у власному домі і з тих пір прославився мученічеством і своїми пламенними творами. Він глянув на мене ласковими батьківськими очами, похлопав по плечу і вимовив: Єжи, синок, не заривай талант у землю, тобі треба писати, і уж чим скоріше тим лучше!.. Пригадай-ка собі великого Пушкіна, який призивав глагогом жечь сердця людей і к штику приравняти перо... Після тої знаменатєльної зустрічі ві сні з моїм куміром я проснувся як сам не свій і став дуже задумчівий. Бо уві сні мені було озаріння як продовжувати мій життєвий шлях і як поєднати два хобі в одне і щоб воно ще було корисне людству. Він мені ще підсказав художню ідею, як великий класік Пушкін тоді ще не дуже великому молодому класіку Гоголю. З цього в мене народився мій маленький шедевр "Ми програли все" під літературним псевдонимом Петра Глинського. Треба сказати що шедевр як йому і подобає рожався в творчих муках. Позже мої біографи і літературовіди переконаються в цьому лікуя черновики і проводя графічний аналіз.
Товариш Галан сказав мені для художньої убєдітєльності написати його на українській мові, якої я не знаю і цю творчу задачу за його наказом я должен був рішити. І тоді мені на допомогу прийшов світовий літературний опит і я собі подумав - ось руминський мудак Іонеско умудрився стати французським класиком підстрочно перекладаючи якийсь французський розговорник. А в нашу епоху технічні срєдства дозволяють піти іще дальше і при допомогі Інтернета перекласти машиною зразу уж усю світову літературну класику на любу мову. І відразу я переконався що стою на вірній дорогі. Було багато перепічаток у всьому Інтернеті, запрос з центра Визенталя з самого Парижу, на історичних сайтах був фурор і сенсація століття, багато восторжених відкликів, але найбільше запомнився такий, коли один уважаємий мною тонкий цінитель іскуства сказав такі пронікновенні слова, які відпечатались у мойому сердці на усе життя до самої смерті: Чайковський був підарасом і написав "Лєбєдіноє озеро", Гоголь був онаністом і сподобився на "Мертві душі", Толстой був імпотентом і наваяв аж кілька томів "Війни і миру", тому уж і тобі, друже Лжезек, нічого з того всього не повинно заважати на шляху до Нобелівської премії. І мене така висока оцінка відразу окрилила. Я відчув що матерію на літературному поприщі і пора уж розширяти
жанровий діапазон. На саміздаті можна бачити що я упевнено продвигаюся у лідери рейтинга особливо якщо дивитися з кінця списку. У жанрі очерка я своє перо вже спробував, у плагіаті, перепічатках, фальшивках і підлогах тоже, тепер пришов час створити щось автобиографичне як і подобає кожному поважаючому себе митцю який турбується про посмертну славу. Так народився твір який ти друже читаче зараз читаєш. У журналі я його рішив не публікувати бо там талант затопчуть, занадто уж багато бездарів, які мене конкретно затмівають і не дають сіяти у повну силу. Тому рішив посвятити свойому життєвому шляху окрему сторінку з художніми ілюстраціями.
Фіг наг, хуг збуг !!! І-нн-нахх !! Отаким !
Yours faithfully Lzhezek,
він же Іпатій Галаган (Корінський),
він же Мбоа Мертвий, він же Кирдяга,
він же Петро Глинський..............
всігда готовий знову перевоплотитись, навіки ваш Jerzy-победоносець
Любі друзі читальники! В останній час моя віртуальна популяр
ність зросла до нечуваних висот і уж перевищила усі розумні прє
дєли. Моїм іменем в Інтернеті вже називають цілі суспільні явища
і політичні двіженія. Вже привичними стали такі терміни як галаганствувати, галаганство, галагани і антигалагани... Чую недалекий уж той час коли почнуть називати зорі, різні туманності, галактики і нововідкриті планети. Признаюся, це не може мені не льстити, але все таки зоряна хвороба мені не свойственна і я остаюся завжди відкритим і достіжимим для широких мас поклонників. Про мене також сочіняють міфи і легенди, путають з Нестором-літописцем і даже з Андреєм Рубльовим але будучи людиною невіроятної скромності я рішив
познакомити фанатів з моїм життєвим шляхом і подліними сторінками
автобиографії.
Починав я як і усі пересічні юзери, дрібні паскудники і графомани. Бомбив з боєвими товарищами інтернет-конференції, тягав по нету різні статі проти нацюкізму, винищував сітьову нечисть, відважно бився з нациською чумою по форумам, як Тарас Бульба з кошовим Кирдягою і мій славний предок разрушітєль некогда грозной Запорожськой Сечі Ігнатій Галаган проти нелюдів, зух мір нахт, підробляючи ніки і клонуючись до пьяти різних особей на одному тому ж самому форумі. Наприклад на майдані благодаря підтримкі тамошнего симпатичного модератора я іспользував наряду з Галаганом і Кирдягою іще цілу кучу агентурних кличок, чи то літературних псевдонімів які должен поки що хранити в секреті разом з мойою групою підтримки на тому форумі. До пори до часу. Прийде момент і усе напише мій будущий невідомий мені поки що біограф. З гордістю можу повідомити шановному пансьтву що на цей момент завдяки своій непересічній громадянській активності у борьбі з інтернет-чумою уж став лауреатом премії ім. Олеся Бузини а також вдалося зробити вже непогану політичну карьєру і дослужився до члена Політбюро ЦК Конфуцианскої Партіі КорНета і стати її вождем наряду з іншими такими самими мудаками. Деталі карьєри можете прочитати на СТРАНИЧКі МЕЖНАЦИОНАЛЬНОЙ НЕНАВИСТИ DZIADKA OLKA,
мойого друга і соратника. В мене на індивідуальному рахунку кілька громких терактів проти нациських сайтів з помощью доносів адміністрації, а також ранєнія і контузії та інші неконфортні становища в результаті електронних баталій, хоча цитадель несмотря на втрату надстроєк завжди вдавалось відстояти. Саме під час написання кляуз я замітив що одарьонний не тільки у області вебдізайну а ще й великим літературним талантом. Але тоді ще мое призвання пульсувало во мні глухо мучітєльно шукаючи виходу наружу і не оформилося в
якусь конкретну ідею. Але все по
порядку. Я з дитинства замітив що в мене є дві великі мрії -
писати романи і стріляти нацистів і особливо усіх тих у кого
ай-кью хоть на один бал вижче моіх 70. Навіть вивчив наізусть
любимі строки Крапівіна, що відповідають мойому бойовому
духу:
Я видел сон: как будто, падая в траву,
Рву плоский браунинг из заднего кармана,
А впереди, средь клочьев мокрого тумана,
Идут враги - все те, кто враг и наяву.
Я навожу на них тупой короткий ствол,
И пистолет с отдачей прыгает в ладони...
О если б знали вы, какое торжество -
Стрелять и видеть, как срезает мой огонь их!
Они, крича, бегут сквозь реденький лесок,
А я стреляю вслед и чувствую отдачу...
Потом жалею об одном: что это сон.
И от того, что в сны не верю,
чуть не плачу.
Так ось на цьому заглибимося в теорію сновідєній, тобто в
те що сниться. Я тоді ще не віддавав собі відчьота як можна
було б гармонічно поєднати ці дві мої страсті щоб бути
счасливим і корисним людям. Аж тоді зі мною здійснилася
Подія, яка перевернула усе моє життя і наставила на
справжню тропу, тропу істини і розкриття таланту, а також служіння людству.
часть друга
на шляху до нобелівської преміі...
Шляхами якогось невідомого мені божественного проведіння мені уві сні було відєніє і явився великий мученик нашого народу і почті мій тезка Ярослав Галан, який усе своє життя присвятив облічєнію фашистів і за це був зарубаний сокирою у власному домі і з тих пір прославився мученічеством і своїми пламенними творами. Він глянув на мене ласковими батьківськими очами, похлопав по плечу і вимовив: Єжи, синок, не заривай талант у землю, тобі треба писати, і уж чим скоріше тим лучше!.. Пригадай-ка собі великого Пушкіна, який призивав глагогом жечь сердця людей і к штику приравняти перо... Після тої знаменатєльної зустрічі ві сні з моїм куміром я проснувся як сам не свій і став дуже задумчівий. Бо уві сні мені було озаріння як продовжувати мій життєвий шлях і як поєднати два хобі в одне і щоб воно ще було корисне людству. Він мені ще підсказав художню ідею, як великий класік Пушкін тоді ще не дуже великому молодому класіку Гоголю. З цього в мене народився мій маленький шедевр "Ми програли все" під літературним псевдонимом Петра Глинського. Треба сказати що шедевр як йому і подобає рожався в творчих муках. Позже мої біографи і літературовіди переконаються в цьому лікуя черновики і проводя графічний аналіз.
Товариш Галан сказав мені для художньої убєдітєльності написати його на українській мові, якої я не знаю і цю творчу задачу за його наказом я должен був рішити. І тоді мені на допомогу прийшов світовий літературний опит і я собі подумав - ось руминський мудак Іонеско умудрився стати французським класиком підстрочно перекладаючи якийсь французський розговорник. А в нашу епоху технічні срєдства дозволяють піти іще дальше і при допомогі Інтернета перекласти машиною зразу уж усю світову літературну класику на любу мову. І відразу я переконався що стою на вірній дорогі. Було багато перепічаток у всьому Інтернеті, запрос з центра Визенталя з самого Парижу, на історичних сайтах був фурор і сенсація століття, багато восторжених відкликів, але найбільше запомнився такий, коли один уважаємий мною тонкий цінитель іскуства сказав такі пронікновенні слова, які відпечатались у мойому сердці на усе життя до самої смерті: Чайковський був підарасом і написав "Лєбєдіноє озеро", Гоголь був онаністом і сподобився на "Мертві душі", Толстой був імпотентом і наваяв аж кілька томів "Війни і миру", тому уж і тобі, друже Лжезек, нічого з того всього не повинно заважати на шляху до Нобелівської премії. І мене така висока оцінка відразу окрилила. Я відчув що матерію на літературному поприщі і пора уж розширяти
жанровий діапазон. На саміздаті можна бачити що я упевнено продвигаюся у лідери рейтинга особливо якщо дивитися з кінця списку. У жанрі очерка я своє перо вже спробував, у плагіаті, перепічатках, фальшивках і підлогах тоже, тепер пришов час створити щось автобиографичне як і подобає кожному поважаючому себе митцю який турбується про посмертну славу. Так народився твір який ти друже читаче зараз читаєш. У журналі я його рішив не публікувати бо там талант затопчуть, занадто уж багато бездарів, які мене конкретно затмівають і не дають сіяти у повну силу. Тому рішив посвятити свойому життєвому шляху окрему сторінку з художніми ілюстраціями.
Фіг наг, хуг збуг !!! І-нн-нахх !! Отаким !
Yours faithfully Lzhezek,
він же Іпатій Галаган (Корінський),
він же Мбоа Мертвий, він же Кирдяга,
він же Петро Глинський..............
всігда готовий знову перевоплотитись, навіки ваш Jerzy-победоносець
отредактировано: 23-11-2003 08:24 - Ежи Коровский
08:34 23-11-2003
Ежи,
Так ты ж уже написал
Но это дневник, Ежи.
Так ты ж уже написал
Но это дневник, Ежи.
08:36 23-11-2003
Я ж и стереть могу. Я модератор тут. 
Да, я чегоо эту лабуду вставил, до сих пор не могу понять кто это написал.
Я сотру.
А что в дневнике о себе другим не пишут ? Всё равно его ж читают все.
Ежи.
Да, я чегоо эту лабуду вставил, до сих пор не могу понять кто это написал.
Я сотру.
А что в дневнике о себе другим не пишут ? Всё равно его ж читают все.
Ежи.
08:42 23-11-2003
Ежи,
Хулитель твой не без таланта, надо сказать.
Да пишут всё, что в голову взбредет, конечно. Я уж забыл, чего я так написал Ведь уже минут 20 прошло
Хулитель твой не без таланта, надо сказать.
Да пишут всё, что в голову взбредет, конечно. Я уж забыл, чего я так написал
Ведь уже минут 20 прошло
08:47 23-11-2003
Да мне тоже очень понравилось. Мне кажеться что верно очень передан мой украинский язык.
Много мелочей, типа "отаким". Это всё было.
Этот человек много прочитал из того, чтог я писал, при чём на разных сайтах.
Норман наверняка. Хотя зачем ? И на Кор он как попал ?
Ежи
Много мелочей, типа "отаким". Это всё было.
Этот человек много прочитал из того, чтог я писал, при чём на разных сайтах.
Норман наверняка. Хотя зачем ? И на Кор он как попал ?
Ежи
09:28 23-11-2003
Ны тхнаю...
12:56 23-11-2003
ЕжиК, а Крапивин-то тебе как? Нравицца?
10:14 24-11-2003
Привет камрад joker !
А кто такой Крапивин ?
Не знаю такого.
Ежи.
А кто такой Крапивин ?
Не знаю такого.Ежи.
10:26 24-11-2003
11:21 24-11-2003
Да, тогда нравица, ну если хороший.
А как тебе моя автобиография ?
насильственная.
Ежи
А как тебе моя автобиография ?
насильственная.
Ежи
11:33 24-11-2003
Ежи Коровский
Суровая она у тебя какая-то...
Мне трудно по-украински читать...
Все кажется, что я чего-то недопонял или упустил...
А откуда Толстой взял кучу детишкофф, каковых д.же любил?..
Суровая она у тебя какая-то...
Мне трудно по-украински читать...
Все кажется, что я чего-то недопонял или упустил...
А откуда Толстой взял кучу детишкофф, каковых д.же любил?..
12:41 24-11-2003
Да кто- разоблачил меня гада. Тока вот способностей к Пиару у типа маловато, а так компра вышла не плохая. Я вот до сих пор ломаю голову кто бы это был?
Дык оно не удивительно, с некоторых пор на мне зараза всякая висит. Хотя сейчас меньше. Сюда они не прийдут. Здесь оазис.
Ежи.
Дык оно не удивительно, с некоторых пор на мне зараза всякая висит. Хотя сейчас меньше. Сюда они не прийдут. Здесь оазис.
Ежи.
12:49 24-11-2003
Ежи Коровский
Тогда грейся тута и плюй на них слюной!
Тогда грейся тута и плюй на них слюной!
12:51 24-11-2003
Да вот думаю так и будет. А проверенную братву буду водить в гости.
Слушай, а чем занимается клуб Киев ?
Ежи.
Слушай, а чем занимается клуб Киев ?
Ежи.
12:57 24-11-2003
Ежи Коровский
Ну, они вроде как про всякие события в городе пишут... Или про впечатления...
Но все больше в мафию играют.
И ваще захирели маненька... Ты пойди, почитай...
Воопче-то раньше они автоматом ко всем киевлянам прописывались, это щас совсем мышей не ловят.
Ну, они вроде как про всякие события в городе пишут... Или про впечатления...
Но все больше в мафию играют.
И ваще захирели маненька... Ты пойди, почитай...
Воопче-то раньше они автоматом ко всем киевлянам прописывались, это щас совсем мышей не ловят.
12:58 24-11-2003
Что значит в мафию ?
И много ли штыков имеет си формирование ?
Ежи.
И много ли штыков имеет си формирование ?
Ежи.
13:21 24-11-2003
Ежи Коровский
Это такая игруха... вот на форуме Камрада лежат правила. (вверху княпочка - форум).
А хрен же его знает... Почитай. Меня там найдешь - повеселишься...
Это такая игруха... вот на форуме Камрада лежат правила. (вверху княпочка - форум).
А хрен же его знает... Почитай. Меня там найдешь - повеселишься...
02:46 25-11-2003
Это такая игруха... вот на форуме Камрада лежат правила
Понял, я в картишки в такое играл.
"И картишки, эх судьба залётная...."
Ежи.
Всё время так и подмывает пописаться Ипатием.
Но настоящий мужик должен конролировать свои руки !
Понял, я в картишки в такое играл.
"И картишки, эх судьба залётная...."
Ежи.
Всё время так и подмывает пописаться Ипатием.
Но настоящий мужик должен конролировать свои руки !
03:17 25-11-2003
ЕжиК
А что такого? Подписывайся Коловратом!
А что такого? Подписывайся Коловратом!
03:53 25-11-2003
Найдут, всё здесь с землёй сравняют, даже вооружённый портрет дядьки злого и тот потопчут.
Всё таки Ежи.
Всё таки Ежи.