Бути поруч - це рука в руку. Торкатися спітнілими від сонця, міської задухи, жаги та знемоги долонями, сплівши пальці у вигадливий вузол. Це ледь-ледь, кінчиками пальців, проводити по зап'ястях, відчуваючи наче електричний розряд, лоскочучий десь внизу живота. Це міцно тримати, до хрусту суглобів, відчуваючи силу і впевненість. Це дбайлива підтримка турботи і бережне підтримування танцю.
Бути поруч - це так легко і водночас так важко...