🍁 У продовження теми.

Все частіше надихає читати російські телеграм-канали, які, як стверджує статистика, вже випередили на Росії телебачення. Точніше навіть не читати, а відстежувати їхню еволюцію від "всіх порвемо" до "а українці виявилися не такими простими"... Не хочуть здаватися і все тут! Читайте самі - даю мовою оригіналу...

Сегодняшняя Украина черпает вдохновение в собственной уникальности. Можно устраивать бесконечные срачи по поводу правильных и не очень версий истории Украины, когда возник этот этнос, насколько хороши или ужасны украинские символы. Но они работают. Украина сформировала себе древнюю историю. Она черпает вдохновение из Киевского государства, насчитывающего около полутора тысяч лет. Украинцы взяли на вооружение образ казачества с вышиванками, шароварами, чубами и сделали это красивым. Украинцы потрясающе творчески сочетают образы древнего оружия, национальных костюмов с современными элементами. Украинцы умеют презентовать себя.

А что в это время делали русские.... В последние десятилетия на вооружение пропаганды смогли поставить только культ 9 мая. Народ-победитель фошызма, деды-герои, освободили весь мир от чего-то нехорошего. И всё это благодаря Единой России и Путину.

Русская пропаганда активно смешивала довольно своеобразный героизм и победу Великой Отечественной с дерьмом сегодняшних ворующих напропалую управленцев. При этом делали русские это самыми топорными методами, используя приёмы совка.

Вообще русский культ победы — это реально культ смерти. Это взгляд устремлённый в прошлое при отсутствии идей будущего. Ты потомок победителей, значит ты самый лучший здесь и сейчас, а если что можем повторить. Русский культ победы не предполагает действия, а требует поклонения прошлому.

Но самое веселье началось в 2022 году. Украина получила собственную великую войну за выживание. Украинская нация получила возможность выбора — или быть поглощённой Единой Россией, или же доказать своё право на свободу и независимость. Внутренние распри украинцев отошли на второй план. Они получили могущественных покровителей и надежду на гордую и достойную жизнь. Впереди у Украины светит солнце.

В то время как большая часть русских вообще игнорирует происходящее, делая вид, что их это не касается. Пока Украина сражается за своё будущее, русские пытаются в личном порядке решать нарастающие повседневные проблемы.

Русская пропаганда войны оказалась неспособной создавать какие-то вменяемые произведения искусства, которые могут привлекать внимание. За полгода всего считанное количество самодельных роликов с кадрами войны, которые заслуживают хотя бы какое-то внимание. Вся государственная пропаганда — это бабка-людоедка с красной тряпкой. Вышедшую в реальном мире безмозглую старушку с красной тряпкой немножко жаль. Пропаганда взяла эту грустную картинку и сделала ещё один образ смерти — старый, безмозглый совок, машущий тряпкой из могилы.

В то время как украинская пропаганда энергичная, агрессивная, в ней есть жизнь, будущее, ярость сражения, она зовёт в бой, тем временем русское убожество вызывает или отвращение, или зевоту.

И в России нет никого на ответственных постах, кто бы осознал происходящее и смог вдохнуть жизнь в страну. Безумные идеологи вроде Дугина заявляют, что Россия вступила в некое сражение за выживание с врагом. Это бред. Россия умирает в последние десятилетия потому что главная идеология страны — это награбить побольше на родине и свалить с семьёй в комфортную страну. Россия отказалась от созидания. Русские бегут из страны — одни воруя и сбегая в первый мир, другие уходя в наркотическое забвение. Жить в России, строить страну для жизни, для своих детей, русские не хотят. Уже давно.

Деякі наївні українці вважають, що росіянам так легко вбивати українців, бо вони нас ненавидять, вважають за чужих, не цінують наші життя.
Це абсолютно помилково. Росіяни люблять нас, як самих себе.
Себто, мають за лайно.

Це важливо усвідомити. Майже всі звірства, що росіяни чинили щодо українців, вони так само чинили щодо росіян. Тут можна, звісно, згадати Голодомор, який не має прямих прецедентів у стосунках Кремля з населенням самої Росії. Але з іншого боку — нагадаю, придушення Тамбовського повстання було першим, і, здається, єдиним прикладом використання зброї масового знищення не проти іноземців чи, хоча б, «неблагодійних» національних меншин, а проти власного народу.
Буча могла б із тим самим успіхом повторитися в Хімках. Тими ж людьми. У них просто така цінність життя та такий загальний рівень. Вони так само радо різали б власну дєрєвню — була б можливість та горілка. Що, власне, і відбувалося в громадянську війну, коли можливість та горілка були.
Проблема в наших стосунках трішки тонша.
Емоція росіян до українців — це не ненависть до чужого, там нас, якраз, не вважають чужими. Це лють до того, яким ти не зміг стати.
Ми довго жили в спільному домі. Мали спільний побут. Ми дуже добре знаємо росію — значно краще, ніж росіяни знають нас, а в дечому краще, ніж вони знають самі себе. І ми вийшли з цього дому.

Росіяни такі:
— Гей, чому? Що, погано жилося?
А ми такі:
— Ну то да. Подивіться, яке все удовбищне.
І ось тут виникає почуття, що абсолютно єднає Бикова та Гіркіна, ліберального росіянина та лютого ватника.
Вони ж знають, що все удовбищне. Вони чудово розуміють, наскільки жалюгідним лайном є дійсність, яку вони вибудували довкола себе. Але щоб не збожеволіти від зневаги до себе та справи рук своїх, всередині себе вони вибудували дуже складну систему «так, але». Вона у ватника та ліберала різна, але в обох є.
— Так, усе мерзенне, але нас усі бояться, ядерні ракети…
— Так, усе мерзенне, але Достоєвський, Толстой…
— Так, усе мерзенне, але особлива духовність…
— Так, усе мерзенне, але інші не кращі…

А тут поряд стоїть українець, і цю систему, яка є фундаментальною конструкцією, руйнує. Прямо фактом свого небажання спільного проживання.
— Та ну, не так вас і бояться. Та й що це за північнокорейський привід для гордості? Та й Достоєвський сумнівної моралі філософ. І ніяка це не особлива духовність, а просто сраку забув помити. І так, інші краще, ми ж і інших бачили. Ми пішли.
І отут у ватника та ліберала виривається суголосний крик «КУДАБЛ@?!»
Це така ненависть пожиттєвого невдахи до жінки, яка від нього пішла. Та ненависть не тому, що він її любить, хоча може й любити, це тут не принципово — а тому, що він почувається нікчемою. Йому треба у будь-який спосіб скасувати цей факт, щоб нікчемою себе не відчувати. Хоч до батареї її прив’язати, але щоб була. І, звісно, навздогін їй летить знецінення, «шльондра», «куди ти без мене», «я ж люблю тебе, дура» та «це тебе Васька увів, ух я йому».
Саме тому шукати союзників у російській ліберальній тусовці не має особливого сенсу. Не тому, що вони там усі однакові (вони різні, насправді), а тому, що абсолютну більшість із них об’єднує єдина емоція відчуття неповноцінності власної держави, яка нікуди не подінеться, допоки Україна не повернеться. Дискурс у них може бути хіба що — «як її повернути», а не «чи треба повертати». І так, саме тому Путін воює не за міста, а за квадратні кілометри випалених руїн.

Віктор Трегубов, капітан ЗСУ, до 24.02.2022 член політради ДемСокири

Росіян розважили новою анімацією. Масяня рефлексує. Всплакнули. Щось відчули.

Я теж відчув. Відчув огиду.

Вже третю серію з початку війни, Олег формує думку що українців вбиває путін, а не росіяни. В останній серії - китайський путін.

І це цілком співпадає з його наративом від серії к серії, що це все цар. А росіяне прикольні, чутливі але ошукані та зомбовані владою.

Правда в тому що нас вбивають росіяни. Сотні тисяч росіян яких підтримують мільйони з їх оточення. Рідні вбивць, друзі гвалтивнікив та сусіди окупантів.

Наприкінці червня в американському науково-дослідницькому Інституті досліджень зовнішньої політики у Філадельфії було представлено спеціальну доповідь «Еволюція політично-військових цілей у війні в Україні після 100 днів». Її автор Філіп Василевскі (Philip Wasielewski) пропрацював 31 рік в Оперативному директораті ЦРУ, воював у складі корпусу морської піхоти в Афганістані та Іраку, а потім отримав ступінь магістра Гарвардського центру російських досліджень імені Девіса, ступінь магістра досліджень національної безпеки Військового коледжу армії США. «Голос Америки» опублікував виклад цієї презентації.

Три складові частини армії РФ та їхні вразливості
«Битва, що триває на Донбасі, може забезпечити Росії деякі тактичні успіхи і пропагандистську перемогу, але, швидше за все, не стратегічну», – констатує Філіп Василевскі.

І перша причина – стан армії-агресора, яка сформована із трьох різних частин:

еліта
«Перша – це еліта: десантники, морська піхота, спецназ та приватні військові компанії. Ці повністю добровольчі формування, укомплектовані найефективнішими бійцями, які досі демонструють готовність просуватися вперед. Але ж вони зазнали і найважчих втрат, – каже експерт. – Оскільки всі російські елітні сили вже задіяні в боях, а на їх підготовку йдуть роки, можливість швидкого відновлення їх чисельності та боєздатності зводиться до нуля».

Регулярна російська армія. Її проблеми – низький моральний дух, недоліки командування на полі бою на всіх рівнях та логістика
регулярні частини
«Друга частина – це регулярна російська армія, що складається з контрактників і призовників (хоча влада заперечує останнє), – продовжує Василевскі. – Її проблеми – низький моральний дух, недоліки командування на полі бою на всіх рівнях та логістика».

Хоча є приємні для Кремля винятки: «Артилерійські частини демонструють високий професійний рівень та є найефективнішим родом військ проти українських підрозділів. Однак ефективність інших, наприклад, танків та піхоти, у кращому випадку – нерівномірна. Багато частин було об'єднано у порядку польової доцільності через великі втрати. Їхня перевага перед українською армією на Донбасі не в якості, а лише в кількості».

допоміжні сили: «ЛДНР» та «кадирівці»
«Третій компонент російської армії складається з «допоміжних сил», які хоч і використовують російську зброю, форму та спорядження, не пов'язані безпосередньо з російськими офіційними військовими структурами», – зазначає Василевскі. До них входять бойовики угруповань «ДНР» і «ЛНР» та загони чеченців, вірні Рамзану Кадирову.

Оцінка боєздатності цих частин у доповіді вбивча:

«Солдати «самопроголошених республік» – по суті справи, гарматне м'ясо, яке максимально використовується на Донбасі для мінімізації втрат регулярної армії. Їх часто змушують до служби, вони проходять мінімальну (якщо взагалі проходять) підготовку, й іноді озброєні гвинтівками із поздовжньо-ковзним затвором часів Другої світової війни. Немотивовані та погано забезпечені, вони мають дуже сумнівні наступальні можливості».

Втім, вважає експерт, вони можуть стати в нагоді, якщо їм доведеться захищати свої будинки, якщо українські військові частини увійдуть на територію ОРДЛО.

читать подробнее

Пастор Вадим, Одесса

"ЧОМУ НЕ ДОЗВОЛЯЄТЕ ДУМКУ, ЩО ВИННА УКРАЇНА? "

Таке питання зараз все частіше задають ліберальні росіяни. Як не агресивно, але питають, він сказав: "Просто подивіться під іншим кутом! Хоча це і так очевидно! "

Гарно. Дивлюся на це під іншим (вашим) кутом. Якщо я правильно розумію, то:

- Україна окупована нацистами з 2014 року - настільки щільно, що президент - російськомовний єврей, який на момент виборів майже не розмовляв українською.
- Україна (цілком не-гарантова країна) збирається атакувати Росію (вічно воює), яка має величезну армію і ядерну зброю.
- Вона збиралася це зробити за допомогою НАТО, але альянс відмовився закрити небо і направити свої війська в Україну.
- Україна вирішила напасти саме в той момент, коли Росія випадково вивела війська до кордону з Україною та на територію Білорусі.
- Україна теж збиралася атакувати Білорусь і воювати на два фронти з армією, яка зосереджена навколо ЛДНР.
- Українські нацики та бандерівці не чіпали своїх громадян до 24.02, а почали бомбити українські міста та своїх співвітчизників саме в той момент, коли російські війська увійшли на територію України.
- Всі українці мріють, щоб Росія прийшла і врятувала їх, але, наприклад, з Харкова, всі під кулями, ризикуючи життям, їдуть до Львова за 1000 км, а не до Росії за 40 км від кордону.
- Російська армія не стріляє по мирним містам, тому Маріуполь схожий на одну велику попільницю.
- Київська влада нелегітимна, тому кияни, яким дали зброю, нічого не робили з владою.
- РОСІЙСЬКА ВЛАДА НЕ БРЕШЕ, тому наклала кримінальне покарання за поширення будь-якої інформації про війну, закрила всі опозиційні канали та ЗМІ, заблокувала великі міжнародні соціальні мережі.
- УКРАЇНСЬКА ВЛАДА БРЕШЕ і поширює фейки, тому не вводила військову цензуру і вільно дозволяє працювати журналістам будь-яких країн.
- Вбивства мирних жителів у Бучі - це все театр та актори - сфальсифіковані українцями, які прибули в місто в оточенні десятків журналістів
- Ті невинні люди і діти, яких дійсно вбили, зв'язали себе і стріляли в спину, бо в крові українців вбивати себе і своїх.
- А російські війська точно нікого пальцем не чіпали, тому фото міста на момент відведення військ надати не можуть.
- Також російські солдати ні в якому разі не займаються мародерством, а пральні машини, килими та туалети з собачими будками носять з собою в танках просто для зручності завжди А потім, коли одяг весь випраний, а какашки вже насралися в унітази, їх білоруською поштою відправляють до своїх домівок в Росію.

Це правда? Нічого не забув, мої російські "друзі"?

Кацапи радіють що війська орків трошки просунулися в середину Северодонецька, і не зважають на те що вони втратили позиції у Миколаївці, Су-25, підрозділ вагнерівців і прикордонний загін на кордоні з Брянською областю.

Богдан Мірошніков:

"Наступ орків на Сєвєродонецькому напрямку почав захлинатися. Тошківка знову частково відбита. Траса Бахмут-Лисичанськ під нашим контролем, відбито декілька сіл. Про котел орки можуть тільки мріяти.
Віримо в ЗСУ!"

Ремінісценції з Петрова-Водкина просто геніальні!

Так, дійсно, Макс все правильно каже. Це ніби відтворення фільму "Йди і дивись". Тіла згвалтованих "хохлушок" пробували спалити і переїжджали танками

Важливі коментарі до деяких фото відео

У поштових відділеннях орки тупо залишали свої паспортні дані, відправляючи награбоване поштою до дому

У военных преступлений нет срока давности

Звичайно раша по давній звичці починає голосно кричати - я не я, корова не моя. Як завжди. Але в наш час, коли все що ти піздів вчора задокументовано, а всі спроби зробити вигляд наче цього не було бачить весь світ. Вже є незаперечним фактом те що міноборони заявляло першого квітня, що їх свинособачи орди в Бучі і в інших населених пунктах. Що ці місця і села Київської області під їх контролем. А тепер вони брешуть, і весь світ це знає, ніби російські війська вийшли з Бучи ще "30 марта"

Буча - це тепер наша Срібниця. На цей момент в мережі вже є дуже багато відео, фото і письмових материалів про те що творила рашистська мразота, не поступаючися жорстокістю найганебнишому підроздилу Вермахта, СС. Вони тупо зривали свою злість за свої невдачі і поразки на мирному населенні. І головне що це не якісь спецпідрозділи, а звичайні російськи хлопці. Це нормальне бачення світу для звичайного російського хлопця з глубинки, в тому числі. Гвалтування, тортури, знущання. Це нормальна поведінка на війні для росіян, орків. Це так і треба робити, гвалтувати хохлушок, потім переїжджати їх танками. І дуже правильно сказав Невзоров. Дата смерті дуже чітко фіксується експертами-криміналістами. Ось чому покидьки з раші так спішать зробити вигляд ніби до 1-го квітня їх там вже не було.

Мені здається, починати треба з Невзорова. Його канал в телеграмі так і називається НЕВЗОРОВ.

"У Путина серьёзные неприятности. Сам виноват. Наставил на командные должности идиотов. А идиоты не способны нормально замести следы преступлений, тем более преступлений военных. Идиоту неведомо, что массовый забой мирного гражданского населения, доказанный и подтверждённый - сносит к черту все усилия пропаганды, поэтому, идиоты проявляют «халатность» и, отступая, оставляют города, заваленные трупами старушек, девочек, пенсионеров и детей. В маленьком городишке Буча при освобождении его от путинской армии обнаружено примерно 260 трупов мирного населения. Убитого, вероятно, для забавы. Криминалисты уже установили время наступления смерти, ориентируясь по состоянию трупов. Это не сложно. Все смерти приходятся именно на то время, когда городишко был оккупирован путинскими солдатами. Понятно, что болтовнёй про фейки здесь не отделаешься"

@nevzorovtv

у тому числі, звертаючися до Гіркина



Дуже красива у молодості, але скалічена режимом орків. Вона все життя приносила себе в жертву заради правди. Русалочка

Бо чувак реально бачить що насправді відбувається. Мені вже здається що він якійсь романтик, такий собі юнак зі поглядом палаючим як у Достоєвського. Йому не вірилося в те, що сором відбудеться аж настільки, а він відбувся. І в те що його посадять на 15 років за розповсюдження фейків про війну йому теж не віриться. Маше картонній шабелькою, сидячи на іграшковому конику, якійсь свої есерські лозунги вигукує

"Промежуточные итоги российско- украинско- белорусской войны (РУБВ) :

1. Россия проиграла в этой войне уже не только стратегически, но и тактически. Из поставленных целей, известных разведке и подтверждённых согласно захваченных карт и захваченных в плен полковников и старших офицеров, (1-окружение и захват Киева, 2-окружение и захват Харькова, 3-окружение и захват Одессы, 4-окружение по левобережью Днепра и разгром восточной группировки ВСУ, т.н. ООС, 5- пробитие сухопутного коридора м/у Крымом и ДНР через Мариуполь), на данный момент не выполнено ни одной. Реальные технические шансы есть только на реализацию 5 пункта, но совершенно непропорциональной ценой.
На проведение основной части операции, ГШ РФ отводил от 3 до 5 дней, с дальнейшим переходом в полицейскую стадию (россгвардия, ОМОН, СОБР). Ресурсов выделили соответственно.
Основные силы РФ под Киевом разгромлены, остатки, перешли к обороне. Есть реальная угроза окружения уже российских войск севернее Киева.
Атака на Одессу провалилась полностью, попытка окружение через Николаев тоже, разгромленные под Николаевым остатки войск отступили в направлении Херсона и есть видео свидетельства массового отхода из Херсона. Скорее всего будут держать основными силами оборону возле Новой Каховки чтобы избежать окружения всей южной группировки. На всех направлениях у российской армии выявлены серьёзные проблемы со снабжением и логистикой, кое-где катастрофические проблемы. Поэтому, растянутые по территории Украины наступательные "кишки" начинают сжиматься и сокращаться.
По оценкам военных, южный коридор, вне зависимости от того, падёт Мариуполь или нет, будет перерезан (он очень длинный) в нескольких местах и разгромлен. Вопрос времени. Чем дольше продержится Мариуполь, тем быстрее войска РФ будут отступать от Херсона и тем быстрее придёт конец южной группировки РФ. В каком-то смысле, Мариуполь сейчас вынуждает российскую армию отступать с других направлений, перегруппировываться, неся потери и стягивать к себе наиболее боеспособные части и авиацию. Страшно представить какой ценой.
2. Байден вчера подписал указ об увеличении военной помощи Украине. Но главное его послание было не в этом. Он сказал, что война будет долгой. Что это означает?
Это означает, что Путин увяз в этой войне по полной и Запад не даст ему выскочить из этой медвежьей ямы. Не имеет значение - захватят они Мариуполь (в Кремле рассчитывают захватить и выйти на переговоры с этих позиций) или нет, российскую армию и российскую экономику уже не отпустят зализывать раны и готовиться к новому раунду.
Независимо то того, с какими захваченными территориями РФ выйдет на переговоры с Киевом, санкции с неё не снимут. Даже если Зеленский согласится. Не он их вводил и не ему решать, когда их снимать. При всём огромном к нему уважении. Я может циничную вещь скажу, но Запад ввёл санкции (неся тяжёлые экономические потери) не потому, что испугался за безопасность Украины, а потому, что испугался за себя. И снимут они их тогда и только тогда, когда гарантируют свою безопасность. Ещё одна циничная вещь: Запад на данном этапе жизненно заинтересован в продолжении этой войны. Они окажут почти любую военную, экономическую, политическую помощь, всё что угодно и в любых количествах, кроме собственного участия. Чем сильнее российская армия и российская экономика будет разгромлена, тем лучше для них. Поэтому будут помогать с нарастающей силой. Украина воюет за них и они это прекрасно понимают. Более того, это их устраивает.
Так что да, Байден сказал главную вещь - война будет долгой. Не знаю, понимают ли это в Кремле или думают, что вот уничтожат Мариуполь и всё. Имеющимися в Украине силами Россия не сможет обеспечить долгую войну. А это значит, что в Вашингтоне рассчитывают на то, что Кремль пойдёт на мобилизацию (общую или частичную). Уже сейчас в Украину перебросили войска с Дальнего Востока и Калининграда, вчера началась переброска войск из Грузии (Цхинвали).
3. Украине (благодаря разведданым США о начале войны и точном времени нанесения удара) удалось вывести из под удар почти всю мобильную ПВО, все штабы, поднять в воздух с аэродромов и спасти ВВС, вывести солдат из казарм, избежать оркужение и разгрома ВСУ на юге. С военной точки зрения, блицкриг РФ провалился и ВСУ не утратила боеспособность, уклонившись от боёв в невыгодных условиях (на юге), встав в оборону на новых рубежах, что позволило провести полную мобилизацию.
Точное количество мобилизованных, понятно, держится в секрете, но и так понятно, что недостатка нет. Желающих воевать много. Отбирают по конкурсу. Даже в тероборону уже не так просто попасть.
В условиях нарастающих поставок Лендлиза с Запада, мобилизация вооружается по полной программе. Нужно время на подготовку и переподготовку резервистов. Разные специальности требуют разного времени подготовки. Украина не спешит бросать малообученных солдат в бой, поэтому контратак пока не много. Основное контрнаступление свежих и очень мотивированных резервов ещё впереди. Хотя, началось уже сейчас. Это можно увидеть даже не смотря на то, что любое движение украинских войск подвергается жёсткой цензуре в СМИ (что правильно).
4. Вооружение. Ключевым козырем ВСУ этой войны до сих пор были и остаются Джавелины.
Эфективная дальность поражения более 2 км, простота в использовании (можно освоить за короткий курс в 15 минут), отличный прицел, работающий как днём, так и ночью. Уничтожает любую бронированную технику с вероятностью близкой к 1. Удобен как для защиты города (можно стрелять из помещения, из окна, с крыши из-за угла и т.д.), так и для партизанской войны (кум сообщил, что по шоссе в направлении д.Жопино едет колонна, восьмым едет новый бтр без лишнего дерьма на внешней броне, Петро подъехал куда надо, поставил мацацыкл за сараем, подождал, посчитал, выстрели, оседлал и уехал лесами-огородами, пока ракета сама себя корректируя, подлетит к цели, сделает бочку и уничтожит).
Но это уже вчерашний день. Вчера американцы официально сообщили о поставках беспилотников-камикадзе switchblade 300 и 600. В противопехотном и противотанковом варианте соответственно. Это гораздо круче, чем Джавелин. Потому что, кроме гораздо большей боевой эффективности (300 летает на 10 км и уничтожает пехоту у небронированный транспорт, 600 летает на 40 км и уничтожает танки, грады, смерчи, штабные БТР), это ещё мощное психологическое и информационное оружие.
В отличие от ракетчика Джавелина, оператор БПЛА-камикадзе ничем не рискует. Он может поражать вражескую колонну на огромном расстоянии, выбирая цели по степени приоритета. При этом снимает сам процесс на видеокамеру. Как показала война в Нагорном Карабахе, где азербайджанцы использовали израильские аналоги, непосредственно перед попаданием противопехотного камикадзе, солдаты успевают что-то услышать (жужжание) и иногда даже начинают разбегаться. Но скорость аппарата в пикировании очень большая и убежать далеко не получается, армянские солдаты ныряли в заранее отрытые норы-укрытния. Это превратилось в кошмар для пехоты. Солдаты всё время ждут смерти и впадают в панику при любом жужжащем звуке. Это очень деморализует и без того не очень мотивированную армию. Кроме того, это деморализует тыл. Телеги, фейсбуки и ютубы заполнят многочисленные видео с дронов камикадзе. Поверьте, по опыту войны в НК, где масштабы были во много раз меньшими, информационный эффект от этих БПЛА превышает эффект военный.
5. Путин избрал тактику Грозного-1999 - уничтожение гражданского населения. Долбёжка градами и ураганами по жилым кварталам. Но в современном мире это проигрышная тактика. Войны всё больше становятся информационными. Видео убитых женщин и детей, фотографии уничтоженных жилых домов уже наполняют собою все эфиры. В современном мире не нужны журналисты. Каждый житель Харькова и Мариуполя - оператор, режисёр и журналист. Для Путина и российской армии Мариуполь станет медийной Треблинкой. Чем больше людей он уничтожит, тем сильнее будет ненависть и ярость. С ним уже не сядут за стол переговоров, ему не пожмут руку, не рискуя погубить свою карьеру мировые политики. Из России уже сбежал почти весь бизнес. Те, кто ещё не сбежал, боясь потерять прибыль, сбегут. К офисам этих фирм люди будут приносить фотографии убитых детей, двери этих фирм в Нью-Йорке , Лондоне, Токио, Берлине, Варшаве будут обливать красной краской, а топ-менеджеры будут шарахаться по чёрным ходам, опасаясь в каждом прохожем увидеть украинских беженцев. Хюндай? Кая? Филип Морис? Кому там ещё жалко терять деньги на российском рынке? Скоро вы побежите оттуда как ошпаренные, проклиная себя за нерасторопность. Мариуполь будет вашим персональным медийным кошмаром, репутационные потери от которого будут сравнимые с военными.
Путин старый совковый пердун, застрявший в своих воззрениях и мечтах в Советском Союзе 80-х. Он не понимает, как ведутся современные войны. Он не понимает, что он уже проиграл войну. Очень скоро ему станет не до ДНР и ЛНР и даже не до Крыма. Ему уже удалось убедить весь мир, что Россия - главный враг не только и не столько Украины, сколько всего человечества. Старый больной на голову маньяк, грезящий возращением в прошлое, в молодость, в СССР. (с) Eli Belenson, Израиль

На Київщині повноцінне Дике Поле. В одному лише невеличкому лісі під селом, за яке йдуть бої, нарахував - ЗСУ, НГУ, тероборона, поліція, декілька славетних добробатів, ГУР, СБУ, якісь загадкові спєци з дивними калашматами та просто мутні тіпи зі зброєю.

Вся ця двіжуха невпинно переміщується, вступає в бій та виходить з нього, когось привозять, когось увозять, і всі періодично намагаються намутитись зброєю у ворогів або союзників.

Зв'язку немає ні в кого і ні з ким, єдине командування мішпухи якщо десь і існує, то все одно нічим особливо не командує, координація слабонереалізуєма - варто домовитись з кимось про спільні дії, як через декілька годин знаходиш на його місці іншого.

Ліс систематично піддається істеричним обстрілам противника різного ступеню інтенсивності і успішності, від чого всі розбігаються а потім збігаються заново в нових конфігураціях.

При спробах супротивника зайти в село його знищують, а потім мутні тіпи біжуть під вогнем і збирають трофеї вимазучись в крові. Хтось пре московські каски, хтось фоткає трупи, хтось пише бойові донесення.

На три московські бехи виїхав танк, роздовбав їх і поїхав кудись. Офігівшу піхоту накромсали з трьох боків невстановлені особи. Чий це був танк, де він взявся і куди дівся не зміг відповісти ніхто.

Єдина ідея, яка мов наріжний камінь об'єднує всіх - вбивати.

Це Козаччина. Це той самий вітер з Холодного Яру, в якого відсутній центр координації та постачання - звідки всі ці люди беруться, де вони озброюються і куди діваються не знають навіть вони самі.

В жодній військовій академії світу не вчили як протистояти подібному.

Добро пожаловать в ад.

Зараз нема ані "Дощу" ані "Відлуння Москви", нема незалежних СМІ в Росії. Але Олександр Глебович доводить що й один у полі воїн. Принаймні з його зв'язками й можливостями. Тепер є лише маленькі "Невзоровські середи", але які ж вони класні!

Отже Путіну здається що хибний світ його психічного розладу й є справжня дійсність, як і 71% пересічних росіян і кожний хто повідомить "не те" буде усунутий

Взагалі Віталій Едуардович не є саме віськовим експертом, а є політичним. Але тепер в нього достатньо даних про нашу армію, щоб робити висновки задіяв надзвичайно потужний інтелект, освіту і величезний досвід аналізу ситуації у суспільствах взагалі

Американский философ и политический экономист Фрэнсис Фукуяма дал прогноз относительно последствий для РФ после вторжения в Украину.
Прогнозы Фукуямы из 12 пунктов опубликовал онлайн-журнал American Purpose. Об этом Minval передаёт со ссылкой на «Униан».
1. Полное поражение России в Украине все ближе. Россию подвело планирование, основанное на ложном предположении, что украинцы благосклонно относятся к России, а армия Украины падет сразу после вторжения. Русские солдаты везли с собой униформу для парада в Киеве вместо дополнительной амуниции и припасов. Сейчас Путин направил на эту операцию основную часть своих сил – у него нет больших резервов, которые можно было задействовать в бою. Российские войска увязли под различными украинскими городами и страдают от нехватки ресурсов и постоянных атак украинцев.
2. Их провал мог бы быть неожиданным и катастрофическим, а не постепенным во время войны на истощение. Армия в полях дойдет до предела, когда она не сможет ни получить ресурсы, ни отступить, и боевой дух растает. По крайней мере, это уже происходит на севере; на юге русские чувствуют себя лучше, но им будет трудно удержать свои позиции, если группировки на севере будут разбиты.
3. До этого дипломатическое решение конфликта невозможно. Мнимого компромисса, который устроит и Россию, и Украину, с текущим уровнем потерь не существует.
4. Совет Безопасности ООН вновь доказал свою бесполезность. Единственная польза — голосование Генеральной ассамблеи, которое помогает выявить плохих мировых игроков и уклоняющихся.
5. Оба решения администрации Байдена — не закрывать небо над Украиной и не передавать ей польские МИГи — были правильными. Они сохранили холодную голову в очень эмоциональный момент. Лучше, чтобы украинцы победили россиян самостоятельно, лишив Москву возможности оправдаться, что на них напал НАТО, а также избежав очевидных возможностей эскалации. Польские МИГи не особо помогли бы украинцам. Гораздо важнее непрерывная поставка Javelins, Stingers, TB2, лекарств, коммуникационного оборудования для связи и обмена разведывательными данными. Я думаю, что украинские силы уже пользуются разведкой НАТО, действующей за пределами Украины.
6. Украина платит очень большую цену, это правда. Но больше всего вреда наносят ракеты и артиллерия, от которых не поможет ни закрытое небо, ни МИГи. Единственное, что остановит кровопролитие — это поражение русской армии в поле.
7. Путину не пережить поражение его армии. Его поддерживают, потому что считают сильным человеком; что он сможет предложить, когда продемонстрирует некомпетентность и будет лишен своей силы принуждения?
8. Вторжение нанесло огромный ущерб популистам во всем мире, которые до нападения выражали симпатию к Путину – Маттео Сальвини, Жаир Болсонару, Эрик Земмур, Марин Ле Пен, Виктор Орбан и, конечно, Дональд Трамп.
9. Эта война в определенной степени – хороший урок для Китая. Как и Россия, Китай в течение последнего десятилетия наращивал якобы высокотехнологичные военные силы, но эти силы не имеют реального боевого опыта. Китайская авиация вероятно повторит печальный пример российских ВВС, у которых также нет опыта сложных операций в воздухе. Мы можем надеяться, что китайское руководство не будет жить такими же иллюзиями, как русские, когда будут думать над возможным нападением на Тайвань.
10. Надеемся, что Тайвань самостоятельно поймет, что нужно готовиться к бою, так же как это делали украинцы, и восстановят призыв на военную службу. Не сдаемся без боя.
11. Турецкие дроны «Байрактар» станут хитом.
12. Поражение России сделает возможным «новое рождение свободы», и выключит наше нытье по поводу упадка глобальной демократии. Дух 1989 будет жить и дальше, и все благодаря кучке храбрых украинцев.

І навіть, є вже привіди для сміху :--))

Юрій Гудименко:

"Специально напишу по-русски, чтобы оккупанты поняли.

Ебать, вы себя в зеркало видели вообще?

Я смотрю на русских пленных и тихо охуеваю. Черные берцы модели «батю в Чечне в таких зарезали», брони толком ни у кого нет, шлемов нет, очков защитных нет, обмундирование хуевого качества, пиздец.

Рядовой украинский пехотинец, взявший вас в плен, выглядит как космодесантник, захвативший взвод чумных бомжей.

Блядь, я когда контракт резервиста подписывал, мне выдали столько шмоток, что в два мешка не влезли. Резервиста! Территориальной! Обороны! А вас же бросили на штурм столицы первой волной, мои вы заечки обгоревшие. Посмотри на себя, штурмовик мамин, ты же заблёванный весь.

Нет, ну реально, у вас сука даже наколенников нет. Наколенников! Про броню я и правда молчу, нахуй вам броня, она денег стоит, а вы одноразовые.

Сдавайтесь в плен, ебланы, чтобы хоть снизу вверх посмотреть, как выглядит солдат, чьё командование его уважает!

Він вважає Путіна непередбачуваною мавпою з гранатою. Вважає що його неадекватність непередбачувана взагалі. Як завжди гарно пише:

"Когда в последнее время у меня спрашивали "будет ли война?" я отвечал: "не знаю, но что хуже того - не знают и сами те, кто как бы принимает решения". Фоном этому шли бесконечные рассуждения экспертов - профессиональных или не очень. Одни рассказывали, будто "это не в интересах российских элит", другие - пытались разгадать коварный стратегический план. Однако единственный смысл таких рассуждений - это самоуспокоение. Нам хочется думать, будто власть - это рациональный актор, будто ее действия логичны и подчинены плану. К рациональному мышлению способны и мы с вами - следовательно, мы можем как-то понять и предсказать, что происходит, даже будучи отрезаны от источников информации.

Но в реальности никакой рациональностью и предсказуемостью не пахнет. Власть, особенно автократическая и командно-административная, следует двум великим принципам: SNAFU (Situation Normal, All Fucked Up), FUBAR (Fucked Up Beyond Any Repair or "All Recognition"). То есть, либо "ура, мы все просрали", либо "пиздец, мы все просрали". Любые сложные планы идут по пизде уже в момент задумки, а что происходит - непонятно даже самим участникам событий. И, когда каждый здесь пытается соблюсти свой рациональный интерес - общий эффект в итоге оказывается иррационален.

Говорите, эскалация не выгодна российским элитам? Возможно так. Но остается еще проблема коллективного действия: все будут сидеть, молча понимая, что им это не выгодно, но никто не решится возразить первым. В психологии это называется по-разному: "спираль молчания" или "поездка в Абилин". Но суть вчера выражали лица некоторых дедов из Совбеза. На них читалось нечто вроде "что ж я с этого титаника еще десять лет назад не спрыгнул", однако губы при этом бодро рапортовали о полной и всесторонней поддержке избранного курса.

Постановка вчерашнего заседания - это, похоже, первое тестовое задание Эмира Кустурицы на посту режиссера Театра российской армии. Особенно, конечно, удался скетч с Нарышкиным. Когда ваш начальник внешней разведки находится в состоянии "мама, где я?" и не знает, аннексируем мы соседнюю территорию или просто "признаем" - это хороший повод задуматься, насколько все происходящее реально "распланировано". О том же заставляют задуматься обращения "глав" ЛДНР, записанные, записанные еще 16го числа, многодневный погорелый театр на границе с постановками типа "уничтожены две украинские ДРГ и один боевой слон", бессмысленная показушная "эвакуация". Если какой-то серьезный план здесь и существует, то исполняется он в самых общих чертах, а на деле царит "творческий бардак".

Резюмируя, вот вам непопулярная нынче мысль: власть - это не разумное начало и даже не хитрый злодей в темной башне. Власть - это обезьяна с гранатой, которая сама не знает, что будет делать в следующий момент. Поэтому ничего еще не закончено и возможно разное развитие событий. А древние были вовсе не дураки, когда предпочитали предсказывать исход войны по кишкам жертвенных животных. В случае таких кризисов - это наиболее эффективный метод аналитики"

Учора кремлівськи пропогандони заявили в ефір що Путін вже виграв війну. Вони створюють казки в ЗМІ щоб поразку видати за перемогу. Начебто українські військові намагалися вторгнутися але ж їх героїчно перемогли і виграли війну взагалі. Готові нести квіти і медалі. Все там побудовано на брехні. І побитого пса гримують під лева. Як би вони були здатні вдертися, то б зробили вже це. А так диктатор радянського зразка мов змія сидить у засідці і дивиться, чи буде зручний для нього момент чи ні. Наша ціль - не дати йому повзти далі, за межі окупованої території. Йому кортіло на нас напасти, але стало зрозуміло що отримає гідну відсіч, що натовчуть погану пику. Але все ще попереду.

А зараз воно просто живе в свій окремій шизофренічній реальності і намагається довести ніби шизофренія не в нього, а в решти світу. Ніби решта світу не знає хто насправді обстрілює школи і дитячі садки.

Гарні промови Олексія Гончаренко з "Європейської солідарності":

"Путін хотів загарбати всю Україну, але тепер намагається хоча б зберегти обличчя. Боротьба триває – але в цілому ми з вами вистояли! Треба дочавити ворога, що вже похитнувся.

Дивіться, як усе склалось. Україна нікуди не здавала території, їх підло окупував агресор. І ми поступово повертаємо своє: дві третини Донбасу це доведуть на своєму прикладі. Але також доведуть, що завжди потрібні потужні санкції, які дозволять підбити ворога в найбільш вразливих місцях.

Росія контролювала ОРДЛО та уникала значної частини відповідальності. Всюди ліпила казки про «республіки». Вимагала, аби Київ спілкувався з іграшками Путіна. Чи це спрацювало? Ні. І щодня агресор платив за свої амбіції.

Розуміючи своє становище, Росія мала б забиратись та тікати. Але тоді всі побачили б, що Путін звичайний боягуз, що вміє нападати лише зі спини. Відповідно, диктатор хоче зберегти обличчя, і вся країна тепер прямує на дно разом із ним. Це спроба зробити гарну міну з розірваною економікою – хоча б за таку ціну.

Чи могли ви уявити в 2014 році, що агресор погрожуватиме по веб-камері на свої вельми погані знання історії?

Раніше претензії надходили вживу та пострілами, а сам ворог ховався за спинами інших. Те, що нині маски зірвано – заслуга кожного українця. Нехай весь світ бачить, кого йому пропонували «пробачати». Попереду ще багато серій, але сюжет ми вже змінили.

Санкції поступово вводяться. Ми будемо вимагати ще, перевіряти пульс ворога та додавати нові. Сподіваюсь, його клятий «Північний потік-2» буде зупинено та знищено, розпиляно на сувеніри. Але вчора головним показником нашої перемоги слугувала московська біржа.

Вона почала валитись лише від слів про визнання «республік». Навіть не від підписання папірців. Ось ознака того, що Путін живе в одній реальності, а решта світу – в іншій. Зазвичай це називають божевіллям.

І якщо росіяни здуріють від бідності та знесуть царька разом із його крадіями, збоченцями та головорізами – знайте, звідки почався його некролог. З того, що він вирішив безкарно напасти на Україну.

Повторюсь, ми переживемо Путіна – але за потреби переживемо й Росію. Тримаймо стрій."

про те що, якщо б Путин був саме як Гитлер він би не став брехати що "настамнет" бо Гитлер був відповідальною людиною. Він би точно сказав "Ми там есть!" :--)))))) І я згодна із тим, що він класик! :--)))

Рисовала сегодня сет диких животных и вспомнила как в последней передаче Невзоров вскользь, абсолютно не в шутку, рассказал о готовящемся вступить в силу законопроекте о вольерной охоте. И, в том числе, тот факт, что животные будут, скорее всего, цирковые, которых будут списовать из-за возраста. Именно таких проще всего будет, "охотникам" расстеливать в упор. Дальше вспоминаешь как устроена правовая система в России, где либо добровольное послушание дяденьки дрессировщика, либо, в основном, за инакомыслие то, что описывала Юлия Латынина в одном из последних "Кодов доступа". По поводу пыток задержанных в полицейских учстках. Она цитировала Стругацких, эпизод, где два палача дают друг другу советы как лучше пытать. Традиция пыток подозреваемых, которые должны обязательно признаться во всех обвинениях, в России очень старая. И в советские времена она не просто никуда не девалась. Но и лично мне больше всего из исторических записей на эту тему запомнились допросы НКВДистов и ЧЕКистов. Стиль очень похож на СС. Если человек инакомыслящий в подобной, а именно авторитарной, системе, то при попадании в застенки тут же происходит расчеловечивание. Раз туда привели, значит есть за что, и по своему статусу он враг.
В данных реалиях враг, уже на стадии предъявления подозрений, тот самый, кто не хочет дрессироваться как этого хочет дрессировщик. Молчаливое большинство, с чьего согласия происходит все то, что происходит, мне пофигу. Вот не надо их тоже тащить в застенки, пытать чтобы почувствовали на себе, как на настоящих, по их мнению, антифашистах, каково оно в объятиях их родной такой как бы ЭсЭсовской братии. Ну да, чтобы страну держали, а то как еще, не демократией же воздействовать! А просто можно куда-ни будь с глаз долой, обнести бетонным забором и все такое, Северной Корее почему же должно быть одиноко? Но вот эти инакомыслящие интересны и не безразличны. Их смелость говорить что они думают, по сравнению, допустим, со смелостью нациии, где в основе самосознания как само собой разумеющеяся свобода слова, как-то больше и даже возникает недоумение, откуда столько силы в этих людях? Когда не сплоченность группы, а по одиночке.

Еще немного задумываешься о том, как же для себя лично формулируют что такое фашизм вот эти т. н. антифашисты, с молчаливого согласия которых людей очень жестоко пытают полицейские на допросах. Это, конечно, не может быть то же самое определение что и в Википедии. Думаю, что, по их мнению, фашист из прошлого, который назначен фашистом в их истории, это не русский, это тот кто пришел откуда-то извне и смеет применять методы их государственной системы. Традиционные методы. А вот фашист сейчас, в наше время, для них, это тоже нерусский, но, при этом, тот кто, там где насильственно навязана русская культура, хотя изначально ее там не было, пытается что-то там нерусское возрождать. И вот некоторые из тех, кто считает себя русскими там, где изначально русской культуры не было, испытывают дичайший ужас от того, что какой-то другой культуры вокруг станет больше, не русской. Особенно если изменится языковая среда. И вот их испуганное воображение и рисует те самые сцены расправы, к которой прибегали НКВДисты, ЧКисты и в точно таком же стиле ЭсЭсовцы, а еще силовые структуры современной России. Они до нервной икоты боятся почувствовать себя именно что чужими там где они привыкли уже ходить за хлебом и платить за коммунальные услуги. Отсюда и коллективный бред о мальчикках распятых в трусиках, допустим. Хотя именно факт распятия я, в том что читала о методах допросов в советских силовых структурах, не встречала. Просто другие способы сделать людям физически очень больно. Фашисты сейчас это те нерусские, которых очень боятся проживающие вне территории России русские. Те, от кого ждут традиционых русских пыток и абсолютно пофиг, что не могут дождаться.

Но, хотя Юлия Латынина и Александр Невзоров, люди и образованные и достаточно интересные, но встречаются в их высказываниях и признаки того, что есть обратная сторона. Например, после описания того, как допрашивают в полицейских участках России Юлия почему-то считает нужным упоминать те случаи, которые, по ее мнению действительно могут быть поводом для применения пыток. Она допускает, что такие случаи вообще возможны. И этим она как бы хочет подчеркнуть, что то, что происходит в последнее время, расправа с инакомыслием, это не явно не те случаи, где пытки оправданы. А Невзоров зачем-то очень гордится, что дружит с Сергеем Шнуровым, называет его умным. Хотя, как я уже успела понять, что Шнуров быдлан и идиот. Но эти станные вещи не отменяют того нужного и правильного, что делают эти люди в информационном поле, в котором у них достаточно авторитета, чтобы говорить что они думают