Сидить Путiн у себе в офiсi. Дзвiнок.

"Альо! Пане росiйський президенте? То Мiсько ту зi Станіславова, з пивної "Золотий Келішок" телєфонує. Задзвонив'iм, жеби вам вповiсти, же ми тут вам офiцiйно вiйну декляруємо!"

"Харашо, Мiша, - вiдповiдає Путiн, - Ето дєйствiтельно важная новость! А у вас бальшая армiя?"

"Ну, зара, - каже Мiсько, зробивши деякi розрахунки, - в нiй є я, мiй кузин Влодко, сусiда Стефко i всi шо ту в преферанс грали. То нас разом вiсiм!"

Путiн зробив паузу. "Должен сказать тебе, Мiша, што в маєй армii 100 тисяч людей, каториє толька ждут маєво прiказа!"

"Холєра!" - каже Мiсько. "Я зара вам вiддзвоню!"

Наступного дня Мiсько дзвонить знову: "Прошу пана президента, стан вiйни не скасовано! Ми тутка роздобули всяку войскову технiку для нашої пiхоти!"

"А што за технiка, Мiша?" - запитує Путiн.

"Ну, в нас ту є два бульдозери, комбайн i трактор вуйка Гринє" - вiдповiдає Мiсько.

Путiн дещо здивований: "Должен сказать тебе, Мiша, што у меня 6000 танков 5000 бронєтранспортьоров. Кромє того, со врємєнi нашего послєднєго разговора, я увелiчiл армiю до ста пятiдесятi тисяч!"

"Най го холєра вхопит!" - каже Мiсько. "Я ще переддзвоню!"

Наступного дня Мiсько знову дзвонить: "Пане росiйський президенте, вiйна ще триває! Ми ту фльоту воздушну тепер маємо! Сюнько з Левандiвки переробив кукурудзника, залагодив на нiм пару машiнгверiв спереду, а до нас сi ше приєднало штири хлопаки з пивної!"


Путiн помовчав хвильку, прочистив горло. "Должен сказать тебе, Мiша, что у меня 100 бомбардiровщiка i 200 iстрєбiтєлєй. Моi воєнниє бази охраняются ракетамi тiпа земля-воздух з лазерной наводкой. А ещьо я увелiчiл армiю до 200 тисяч!"

"Падоньку темний!" - вiдповiв Мiсько. "Я зара вам вiддзвоню!"

Звичайно ж, наступного дня Мiсько дзвонить знову. "Слава'Йсу, пане Путiн! Я сi тєжко вибачiю, але ми мусимо сi вицофати з тої войни."

"Нєужелi? Очень жаль" - вiдповiдає Путiн. "Почєму ето вдруг ви пєрєдумалi?"

"Ну бо," - вiдповiв Мiсько, "ми тут посидiли за пару гальбами пива, так сi мiж собов порадили, i вздрiли, жи аж нiяк не зможемо прогодувати двiста тисєч полонених!"