Очень мне нравятся стихи моей бывшей одноклассницы Кати Кияницы. Особенно этот... особенно, когда вспоминаю, как ребята его на сцене обыграли...
Хочу запись с выпускного! А еще хочу... хочу, чтоб как в стихе было... хотеть не вредно :)))

Олеандр

Вона:
У серце наче б’є мечем –
Палає в грудях нескінченно.
І прядка впаде на плече.
Окремо день і ніч окремо.

Сиджу сумна, як в «Єремії»,
І п’ю солодкеє вино.
Я п’ю вино і не п’янію –
Від тебе п’яна вже давно.

Кохання, смуток, біль, печаль
У грудях в вузол і сплелися.
Навіщо ти тоді мовчав?

Він:
Щоб словом сльози не злилися.

Тебе кохаю я давно.
Я чув, як б’ється серце твоє.
Вуста солодкі, мов вино,
Яке ми пили тут з тобою.

Невже ти думала, що я
Так скоро зможу розлюбити.
Без тебе спрагну, хочу пити
Твої вуста й твоє тепло.
Давно.

Вона:
Я хочу вірити, я прагну…
Біжу й не можу наздогнать,
Щоб втамувати твою спрагу,
Щоб себе спраглу втамувать.

Моє життя тобі дарую.
Орудуй ним, як прагнеш ти.
І душу я свою простую
І ту дарую. Лиш прийди.

Він:
Дарунок той не заслужив.
В гріху по вуха. На межі.
А я згрішив, бо полюбив.
Й з блаженством гріх несу в душі.

Я хочу клятий час спинить,
Щоб бути й бути тут з тобою.
Та вже минула ціла мить.
Я не віддам тебе без бою.

Вона:
Хіба я хочу того бою?
Не прошу йти на жертви я.
Щоб бути тут завжди зі мною,
Ти будь собою. Я – твоя.

Але мене кусає сумнів грішний:
Чи вірний ти мені весь час?
Зі мною лагідний ти, дуже ніжний.
Але багатсько панночок снує розкішних.
Боюсь, щоб вогник в тебе в серці не погас.

Він:
Якби ти й навіть попросила,
І сонце в небі, й море зір
Затьмарити твоїх очей не в силах.
Клянусь, кохана! Прошу вір!

І не цвіте ніде така троянда,
Що червоніша за твої вуста.
Й вічнозелена стрічка олеандру.
Поруч з тобою й та нікчемна і пуста.

Ти мій ковток повітря. Я клянуся!
Тебе побачивши, я можу далі жить.
Можливо я колись навчуся,
Як правильно повинен я любить.

Вона:
Від твоїх слів мов крихітка ті гори,
Краплинка – море, у моїх очах.
З тобою хочу я ділить і щастя й горе.
Така щаслива я! Літаю, наче птах!

І я клянусь, що буду тобі вірна.
На все для тебе, ти повір, піду.
Можливо трошки вередлива чи манірна.
Крізь труднощі й незгоди я пройду.

Він:
Я хочу, вірю, прагну, знаю
Хоч де я, хоч далеко десь.
Кохаєш ти мене, і я тебе кохаю.
Твій тілом, серцем і душею – Весь!