З'являється потроху час, щоб, роблячи перерви в роботі, танцювати. Ще ми вирішили у квітні піти на настільний теніс. Ті, хто вже деякий час займаються, стверджують що рухів доводиться робити достатньо, щоб вважати цей вид спорту повноцінним. Має бути віддача, результат. І ми хочемо ходити саме у двох.
Я кинула на решті курити, мотивуючи себе тим що в ті пазухи з часу, в які я вставляла ніби передишки з сигарками, можна вставити щось більш цікаве, таке що принесе більше задоволення.
В день, коли виповнився рік війни, до нас приходив Андрій С. і ми пили горілку "Абсолют" і за пам'ять загиблих і за майбутню перемогу. Чим більше пили тим більш весело ставало. Все закінчилося тим що ми поїхали до Андрія, тому що він мав вигуляти песика. Так там ночувати і лишилися. Андрій розповідав як йому самотньо без дружини і дітей і як би він хотів виїбати вже хоча б когось :-)) Я запропонувала навчити його користуватися додатком для знайомств, як навчила Мента, але він був категорично проти. Бо був упевнений що такої милої, чемної і шляхетної пані як я він там точно б не знайшов би. На що я запропонувала йому не ускладнювати, натякаючи, що обставини не дозволяють і треба приймати ситуацію зі мною так як є, зокрема той факт що я жінка його друга! :-) Він ще намагався пускати бісики так щоб Сергій не бачив, але почав відключатися раніше за нас і пішов спати на свою половину квартири, а ми залишилися в спальні дітей. Мені ночувати в Андрія подобається, бо на половині дітей свій санвузол, а на половині дорослих свій і попасти в незручне становище неможливо :-) Ми потім, вже дома, кохалися так що кількість оргазмів була більше ніж звичайно. З запасом, щоб бісики на мене не діяли не чії, зокрема від Андрія! :-)
А музика для танців різна. Хоча під фанк-джаз-ф'южн танцювати поки ще складно, а дивитися уроки не встигаю, просто танцюю как бог на душу під Шер, або якійсь латинські мелодії :-)
Фото з приватного сектора, який в нашому кварталі мирно співіснує з новими ЖК. І чарівність якого літом перевищує ЖК, бо двори утопають у квітах, на сонці ніжаться класні кицьки і ти просто ідеш, нікуди не поспішаючи, з гори у низ, на зустріч краєвидам і отримаєш необхідний рівень щастя вже лише від того. З нетерпінням чекаю на квітень і перші квіти! :-)
Віталій Портников
[Print]
Та сама киянка