Зиновій Блюм, король шинків і яток,
Рожевих лярв улюблений кумір,
Літав по крамарях, немов упир,
І ніби кров, смоктав із них податок.

Його встечали радістним "вей мір!"
Під усмішкою, що солодша паток,
Він позбавляв їх золота й дівчаток,
Але, нажаль, порушив міру мір.

З тюрми його звільнили вже совіти -
Сяк-так почав по-руському триндіти
І висунув на службу сам себе.

По лікті у кишках, немов анатом,
Навчився водку жрать, ругаться матом
В Енкаведе, в згодом емгебе.

Юрій Андрухович.