Молескин
Юльчонок-Юлечка
дневник заведен 23-09-2004
постоянные читатели [51]
3 CaHuTaPa, 3_62, aabp, Anga Hyler, BiGG_BeNN, BLACK CROW, blackberrry, Chili man, Crazy Beaver, dodo, Eroshka, fennec, Gloria, jast_merridz, Ket, kolyash, Night Lynx, O De San, pauluss, penguinus, photo_tDO, Princessen, Samum, schnappi, Seele, ShatteredOne, sida, Sirin, st-finnegan, username, vvol, Альфи, Варшавянка, Глазки, Даниель, Дизайнер шатун, Заводная Птица, Ким, Коктейль Молотова, КраткЖизнеизложение, криворук, Лора, Наши Люди, Сидор Петренко, Символ №20, Старк, Счастливая Женщина, Тихий океан, Эль, Юльчонок-Юлечка, Януш
закладки:
цитатник:
дневник:
хочухи:
местожительство:
Днепропетровск
интересы [28]
свобода, психология, музыка, литература, фотография, английский язык, любовь, красота, стихи, путешествия, мифология, хорошие люди, йога, изобразительное искусство, новые идеи, история древнего мира, сильные личности, движения, интересные ж-ж, не говно, древние духовные практики, жизнь бьет ключом, игра как основа жизни, рисунки на планшете, перфоманс, визуальное письмо, философия всех мастей, неглупое кино
антиресы [9]
тупость, сплетни, быдло, жлобство, зависть, деградация, говно, Гламур, патологическая злоба
[2] 18-04-2019 17:02
Квітка :--)

[Print]
Юльчонок-Юлечка
[2] 19-11-2018 17:27
Львів 2018

[Print]
Юльчонок-Юлечка
Поплавок
 
Пятница, 23 Августа 2019 г.
12:09
По мере продвижения к Брашову, природа становилась все живописнее, а архитектура все интереснее. А подъем в горы по серпантинкам зацепил уже существующие воспоминания о горных подъемах и он тут же становился новыми впечатлениями. Ночной Брашов внизу, между гор, казался россыпью камешков, таких ярких и драгоценных
Четверг, 22 Августа 2019 г.
08:39
Из рассказов гида в дороге.

Королева Румынии Мария, отчасти Романова, устав от измен Фердинанда, захотела построить резиденцию, где она могла бы отдохнуть от проблем и стрессов. Довольно скоро для нее возвели замок в Балчеке, который был назван "тихим гнездом".

Но в первой мировой войне Румыния принимала участие именно благодаря влиянию королевы на своего слабовольного мужа. Когда к власти пришли коммунисты, то всячески критиковали Марию, дескать и была неразборчива в связях и пьяница. Собака лает, караван идет, конечно, но умерла она действительно от цирроза
Вторник, 20 Августа 2019 г.
15:50
А ще якісь гопники, із ознаками алкоголизму на обличчі, коли Антон читав лекцію на зализничному місточку над коліями, проходячи повз нас, сказали, майже відригуючи: "От підарас!"
15:29
Так хотілося екскурсій, що я записалась на місцеву, по Нової Ігрені, де я ще жодного разу в житті не була. А що як я втрачаю щось. А як ні, то щонайменше погуляю серед нових облич, можливо, поспілкуюся з кимось цікавим. Але Антон М, цього разу, хоча й розповідав дуже багато, але, нажаль, не так багато з цього цікавило особисто мене. Так, мене дуже вразило, що над пациєнтами психіатричної лікані, під час окупациї нацистами, проводили есперіменти, або вбивали іх, було цікаво, що серед загинувших був один з синів ребе Шнеєрсона, а також, що залізнична станця "Ігрень" була створена раніше за вокзал в Катеринославі, але більша частка була не для мене. Якщо мене захоплює те, скільки знає людина, це не означає, що я буду прагнути знати теж саме.

Окрему увагу, як і раніше, заслуговують люди, які прийшли. Як і в минулий раз, вони всі, окрім одного юнака, неприємні ззовні, з похмурими поглядами, з якимось неживим виразом обличчя, я вже не буду вдаватися в опис їх зовнішністі, неприємні і все. І це дуже рідко коли я бачу таке щільне скопичення неприємних постатєй. Не з ким не хотілося розмовляти. Але вони, з рештою, почали розмовляти зі мною. І виявилося, що кожен з них, якщо не цікавий, то милий. Навіть літня жінка, яка, час від часу, шукала вуха, в які можна заливати проповідь про те, який чудовий порядок навели у Сингапурі, от би в нас такий був правитель, потім переключилася на інші теми, і скоріше була приємною ніж ні. Це факти про те, що зовнішність людей може бути оманливою, при том, що може і ні. Все одно ті люди, які позитивні ззовні, наврядше себе проявлять якімось злими козлами.

На Ігрені було затишно, там цікава школа, яка є колишня гимназія, але деякі мешканці цього поселення в межах міста, мали якусь власну уяву як має бути. Наприклад, вони самі вирішили що можна, а що ні стосовно іх власності, навіть якщо вона виходить на червону смугу вулиці. Мешканці будинку, який є пам'ятка архитектуры, не така щоб дуже цікава, але все ж, почали агресивно на нас кидатися, коли побачили екскурсійну групу і особисто мне з камерою. Знимок і так не вийшов красивим, але якась божевільна тітка щось вигукувала про дозвіл на фотографування. Ми просто пішли, але тітка викликала поліцію. Поліція нас зустрила на авто в кінці вулиці, послухала хто ми такі і що робили біля будинку і поїхала собі далі. Що вони сказали той дивній бидлотьолці можу лише гадати, але вона потім ще повз проїхала і з посмішкою нам помахала. Ще вони жартували, що примітили нас ще біля лікарні, і вирішили що найбільш верогидним поясненням хто ми такі є те що ми якісь релігійні, може, сектанти.

Погода була чудова. По дорозі до центру майже стемніло. Коли вийшла з маштрутці, хотілося йти скоріше к чомусь для мене традиційному в неділю, наприклад, в ресторан, не обертаючись. Все чого мені бракувало в той день, було повністю компенсовано ролом з окунєм унагі під імбирно-кунжутним соусом
14:55
Наконец-то отпуск! Как же я устала за эти полгода. Но нашла в себе ресурсы для исполнения самого заветного желания. Не расчитывая на чью-либо поддержку. Что особенно приятно :—) И когда руки рисовали скетчи последнего сета, сердце и разум уже были где-то не тут. Что не помешало мне успешно сдать скетчи. Я, скорей всего, в любом случае, буду худеть в путешествии, но первые нарушения диеты происходят не поэтому, а потому что понеслась. "Ця блядська печінка. Ну наливай!" :—)

Воскресенье, 18 Августа 2019 г.
15:48
Сегодня увидела рекорд нейминга магазинов: "Планета пряжи"
14:11
Учора захотілося пойти по вулиці Героїв Крут, яка є біля будинку, де я мешкала раніше. І я побачила як на шкільному стадіоні, на розі Черкамрьова та Героїв Крут грають дві команди темношкірих, і ще трішочки темношкірих глядачів сиділи біля огорожі. Всі кричать. Але хтось англійською, а хтось невідомо на якій. Взагалі було важко сказати на скількох мовах вигукували слова ці молоді люди
Суббота, 17 Августа 2019 г.
14:54
Когда для работы смотрю примеры скетчей, которые уже есть, я не закрываю сразу рисунок в поиске, если, при увеличении, он мне не понравился. Я уже точно знаю, что нужно дать себе время заметить чему можно научиться у автора, и даже если рисунок не очень ок
12:26


Менты увидели не тот стандартный набор действий, признаков, когда они хвататют, бьют и тащат и, видимо, не знали как реагировать. Кажется, их сбили с толку. Интересно, нашли ли организаторы акции клевую идею или просто это попытка обратить внимание. Думаю, такое нельзя ставить на поток, силовые структуры сгруппируются, раздадут инструкции всем щупальцам и будут знать как реагировать
Пятница, 16 Августа 2019 г.
14:35
Якщо я буду ще замовляти портети у фотографа, то б хотілося в когось з київських, чи в Романенка, чи в тих, хтo знимає в тієї студії що й він. Я, дивлячись на те, що в Інстаграмі, все більше переконуюсь, що жіночи портрети, жиноча сексуальність, емоції, краще виходять в чоловіків. Ось, наприклад, Таня Ш. Вона дуже старається красиво знимати жінок, але в неї виходять больш красиві ляльки. Але портрети чоловіків неї взагалі вогонь! Дивовижне щось. І про останнє я їй вже казала. Мабуть просто протилежну стать відчуваєш більш гостро, яскраво. Але зйомка у Києві це означає більше грошей, тим більш, що потрібно ще зняти квартиру, де будешь відпочивати перед зйомкою. А ще потрібно знайти час. Я не поспішаю з цих причин. Є більш важливі справи, до того ж фото від фотографа в мене вже є. Можливо вони не так щоб дуже розкривають внутрішнє емоційне життя, хоча бути вродливою лялькою теж приємно. Інша справа, що це набридає, якщо тількі це. Хоча я упевнена, що більша частина клієнток Титяни навіть не помічають різницю, тому через одиниці, на зразок мене, їй не варто перейматися :--)
Четверг, 15 Августа 2019 г.
17:36
15:11
Да что ж такое. Иду с онемевшей нижней челюстью, но, видимо, довольно улыбаюсь. Мужчины, идущие мне на встречу смотрят на меня оценивающим взглядом :--)
14:53
К какому чудесному стоматологу ходит моя сестра, оказывается! Начиная от звонка в клинику, заканчивая переводом денег на банковскую карту стоматолога, исключительно положительные впечатления! Атмосфера-обстановка супер. И, наверное, это правильно, разговаривать с боящимся заранее пациентом как с ребенком, тетешкать, успокаивать, помогать ему верить в хорошее :--)

На остановке какие-то молодые человеки сказали: "Девушка, у вас такие красивые..." Задумались — "Штаны!".

А в маршрутке всю дорогу пищали цыплята. Вероятно, у них шок
Среда, 14 Августа 2019 г.
11:04 Я на фестивале "Джаз на Днепре". Во время выступления группы "Hot Sardines"
.
10:52
Как бы не нравилось запечатлевать самое родное в мире лицо на очень хорошую камеру одним движением руки, тема селфи с телефоном в руке, рано или поздно себя исчерпывает. Если нет особенных бэкграудов, внешних изменений или момента для памяти в компании хорошего человека, начинает казаться, в какой-то момент, что снимаешь одно и то же. Остается штатив, или человек с фотоаппаратом, который не вы, лучше если профессионал
10:45
Основу для чая сейчас делаю из шиповника и ромашки, а дальше добавляю травяной или фруктово-цветочный чай, из того что есть самого вкусного из ближайших чайных магазинов. Ройбуш, Альпийский луг, Королевский завтрак. Хочу еще попробовать Японскую липу и не спешу. Предвкушение чего-то особенного, изысканного отдельный вид удовольствия :--)
Вторник, 13 Августа 2019 г.
11:36
Алкоголь лучше всего пить в барах и не чаще чем раз в определенное, назначенное себе самому время. И то же самое с десертами. Их лучше есть не дома, а в кафе. Опытным путем было установлено, что раз в неделю это часто, а раз в две уже можно, хотя, лучше раз в три, наверное. Когда как. При желании, десерт можно заменить на сэндвич, я нашла кафе с вкуснейшими сендвичами и красивым видом из окна в самом центре города, на углу Глинки и Европейского бульвара. Хотя это вариант больше для прогулки в прохладную погоду. Или десерт или сендвич, по настроению :--)

Виниловые перчатки для домашней работы, оказывается, клевая штука, тем более, если за обычную цену их несколько пар в упаковке. Они такие нежные и предметы, которые берешь руками в перчатках, очень хорошо чувствуются, не то что в обычных, резиновых.

Появившиеся не так давно папиломы, после приема антибиотиков, вдруг внезапно прошли. Я верила в свой организм и он не подвел, тем блоее, если его постоянно кормят витамин С-содержащими фруктами и овощами

Новый красный рюкзак, большой как чемодан и список всего что надо купить и что положить в него :--)
Понедельник, 12 Августа 2019 г.
22:21
В чем главное отличие фильма С. Миндадзе "В субботу" от фэнтезийного сериала, допустим. Нет надежды на волшебство, на то, что перст судьбы кого надо выведет на спасительную дорогу. Там вместе с персонажами, старательно цепляющимися за привычные дела, развлечения, раздачу долгов, вещи, не дающие осознавать что на самом деле происходит, после взрыва на Чернобыльской АС, где они работают, начинаешь постепенно осознавать, что всем, кто появился в кадре, надолго или нет, в этом фильме пиздец, вопрос лишь в степени зависящей от промедления. Тут жалеть или не жалеть вопрос не стоит, тут просто офигеваешь и смотришь на, возникающие по мере происходящего на экране, человеческие реакции и поступки. В этот раз я подумала по аналогии с мыслью о том, что жизнь это медленная смерть, что все люди, в сущности, облучены радиацией, просто у одних доза совсем маленькая и действует лет до ста, например, а у других как-то заметно больше и действует она намного быстрее. Ничто так не учит ценить каждое мгновение жизни как артхаусное кино.

Против того, что у главного персонажа все меньше шансов выжить, пусть даже совсем небольших из-за того, что он ждет когда довольно глупая женщина натешится, наиграется, все туфли в магазине премеряет, чувствовался в душе явный протест. Где надежда там и сострадание. Но если подумать, тот факт, что женщину кто-то полюбил, еще не делает ее богиней и прицессой, это либо показатель качества вкуса выбравшего либо просто степень его удачливости.
Для меня это очень яркий фильм. Особенно в данный момент. Как вспышка.

Но фильмы Миндадзе вообще такие. То там, то там мелькает оголенный нерв
20:30
09:57
Буде гроза. Місто стоїть принишкле, ніби в облозі.
Ніби до зброї тепер стають і старі, і діти.
І потаємно, узбіччями при давно зарослій дорозі
з міста відходить літо.
З літом відходять сукні без рукавів і легкі сандалі,
мотороллери та мотоцикли відступають, по собі лишаючи попелище,
шорти, сорочки смугасті, плетені сумки. Облога тим часом просувається далі,
тобто – насувається ближче.
Небо чорнішає. Тишком відходять ягоди, персики, сухоцвіти,
молода кукурудза, молода картопля, холодна кава
залишають місто без жодного слова, і не маючи так чинити
жодного права.
Вітер здіймається. Ті, що залишилися, пережили облогу -
всі без надії тепер покинуті, всі солдати.
Хочеться взяти на вечір куртку, і трошки чогось міцного.
Ключ від міської брами буде сховано. Вдома в того,
кому буде найлегше врешті його віддати.

Катерина Бабкіна