Різдво, знаки попередження про небезпеку, кава. Поступово доходять руки зменшити для свого блога малюночки, які нас з чоловіком годували. А сьогодні ми купили таке крісло для рибної ловлі, що вже з'явився перший друг, якому заздрісно :-) Залишилося піти на рибалку. А мені купили намисто ручної роботи. Замовили в майстрині з Харкова. Якось вона там... Зараз більше співчуваєш випадковим людям, які надають той маленький позитив, що рятує серце від руйнувань новинами ЗМІ

U.S. President Donald Trump said on Feb. 27 that he could not believe he had called Ukrainian President Volodymyr Zelensky a "dictator."
Trump made the comment at a briefing with U.K. Prime Minister Keir Starmer at the White House.
"Did I say that? I can't believe I would say that," Trump responded when asked whether he still considers Zelensky a "dictator."

25 лютого 2025 року Повітряні сили Збройних Сил України здійснили успішний високоточний удар по житловій будівлі, яка використовувалася 1429 мотострілецьким полком окупантів як командно-спостережний пункт і місце для запуску БпЛА, біля н.п. Копані Запорізької області.
Унаслідок вогневого ураження спроможності російських військ тероризувати українське мирне населення суттєво зменшені.

Судячи з того, що ті, що летіли сьогодні вночі, в небагатої кількості, БПЛА були збиті дуже швидко, спроможності ворога дійсно були зменшені!

Ось і закінчилася ця зима. Кожен день і ніч, для українців є випробуванням. Те що хуйло целеспрямовано тероризує мирне населення, не для кого не є секретом. Він примушує нас кидати свої справи і тікати у бомбосховища. Вже три роки. Але замість того, щоб зламатися, впасти в кут і заплакати, просто в депресії валятися і не вставати, як російський диктатор сподівається, ми продовжуємо вести біль-менш нормальне життя. Не скиглимо, не жаліємося на втому в м'язах, а, попри біль, продовжуємо жити звичайним життям. Нас бомблять кожну ніч, а ми підіймаємося і йдемо далі, по своїх справах. Працюємо, дбаємо про себе і близьких, переводимо гроши, незмінно, на русоріз. Окрема тема - це українські жінки. Замість постаріти, забити болт на себе, вони залишаються прекрасними і охайними квітками! Спорт, смузі, фреши, візити до косметологів і інших працівників б'юті-індустрії (що є підтримкою економіки). Жінки залишаються жінками. Над ними знущаються росіяни, а вони квітнуть!

Такі моменти, як цей, про який зараз йде мова, в росіян прийнято оспівувати пафосно, зі сльозою у голосі. Мовляв, ворогу ніколи не добитися. Але українці, при цьому, можуть ще інколи сміятися, розвиватися, квітнути, радуватися інколи життю, радувати собою близьких і коханих людей :-) Завтра весна, а російському фюреру замість заляканих, зламлених українців - хуєм по лбу! :-)) І, звичайно, дякувати за все ЗСУ!

І в мене ось нова стрижка - маллет! :-)

Раптом, серед снігу, виникає відчуття, що скоро вже весна і хочеться зняти капюшон. На вулиці -5, а сонечко таке лагідне! :-)
У Києві відсутній старий громадський транспорт, тому він є кращим за маршрутні богдани. З вікон, де інде, помітна саме весняна гра світла. Щось ніби говорить: "Незабаром". І навіть якщо цілі максимум не досягнуті, завжди знайдуться цілі мінімум. Модні тенденції замінюють одни кольорові палітри на інші. Лениве коливання, між вибором щось змінити, чи просто погрітися на сонечку, ще попереду, а зараз просто очікування нового

Грудень пролетів геть непомітно. Тиждень відчувався як три дні. Два будних і один вихідний. Але ялинка вже стоїть там де ми будемо святкувати, на кухні. Святкувати ми хочемо у двох. Місяць тому лікарі з 12-ї лікарні сказали, що Сережи можна зі спиртного пити лише горілку. А я не люблю звичайну горілку, люблю лише саму якісну і недешеву. Ось в нас на районі акційний "Гетьман" по 130 грн. Тому їхати в "Оушн плазу" за "Собескі" не будемо. Закуски хочеться мінімальну кількість, бо якось після святої вечері ще не дуже голодні. Ми тоді не все поставили на стіл з того що прислала мама Сережи. Хоча куті вже немає. Сигарет теж, сигарети дорого.

Андрія С. хочемо запросити, щоб потім не дорікав, що ми ніколи не запрошуємо. Але сподіваємося, що він не прийде. Хай влаштовує своє особисте життя, тим більш не факт що його батьки, у новорічну ніч, зможуть вигуляти Рона. В Рона огидний характер, але дбати про нього треба все одно. Якось потім пересечемся.

Ми знаємо наперед, що у двох буде добре. І щоб ми не робили, секс буде неймовірним! Я не можу сказати, що ми ніколи не сваримося. Але таке враження, що ми підвищуємо іноді голос один на одного, щоб просто розім'яти голосові связки. І цей режим спілкування просто моментально вимикається. Потім не зовсім зрозуміло, чи то ми так жартували, чи що це було :-) І це не те, що треба перетерпіти заради того що добре, це, може, в нас така розвага? Але коли ти будиш о п'ятій ранку кохану людину цілунками, або він тебе вітає цілунками коли вже стемніло, це ж як квіти розпускаються? А сварки, у день газди, як літній дощ :-)

Поки йобнуте хуйло продовжує розмахувати орєшніком, в очевидь, щоб Кіт Келлог, не дай боже, не подумав, що він дійсно виснажений і готовий до перемовин, я продовжую працювати. Вже як можу. Сережа інтригує новими стравами. Обіймає, цілує, запрошує на кухню. А там... салат з чорної редьки, сирничок, политий шоколадом, компот з черешні, і просто повітря заповнене коханням :-)

Раптом чоловіку сестри захотілося придбати туристичний намет. І не де небудь, а на Антоновича, в "Горганах". Я колись дивилася їх фільм про екстремальний гірськолижний спорт, а після цього, хоч і не так екстремально, але каталася на лижах. Адже "Горгани" це круто.

Замовити онлайн цей намет чомусь було неможливо. От ми з Сергієм зібралися і поїхали забирати заброньований товар на початок Антоновича. Потім відправили з найближчого відділення НП сестрі і пішли гуляти. І якось, абсолютно випадково, згадавши про чорну п'ятницю, купили блендер. І вже зробили разом чизкейк, соус баже і печінковий паштет. Ще трохи і зроблю ще крем-суп з печериць. І вже шукаю ідеї для смузі.

І хоча я не виконала побажання сестри, розкласти намет серед магазина туристичних принад, я виконала власні бажання, в тому числі, допомогти сестричці по мірі моїх сил :-) А ще мої наймолодші, поки що, родичи будуть від цього намета в захваті, будуть мріяти про походи і інколи уявляти собі що вони у казці. Із різнобарвною магією і драконами

Сережини друзі знайшли йому роботу, яка має нам підійти. Початок може бути у грудні, або після Нового року. Це повинно зняти з мене частину навантаження моєю роботою. З іншого боку, приємні дрібниці, на кшталт коли тобі приносять за комп прорізане яблучко, будуть вже позаду. Як і нові вишукані страви, якими пригощають мене, а не я пригощаю.

Тим не менш, хочеться відмітити ті чудові ідеї що вже були.

1. Деруни запечені в горщику по-карпатські, з грибами і сиром

2. Філе птаха із томатами і сиром у аєрогрилі

3. Котлетки з ананасами і сиром. Спочатку печеться котлета, потім, новим шаром додається ананас і, за 15 хвилин до кінця готування, сир. Скибочками або тертий

Олійна бризкалка, замовлена з китаю, бризнула два рази і все. Згадалося як у 90-ті був розповсюджений вислів "китайське гівно". Я взагалі не люблю замовляти щось, що буде перетинати кордон, а Сергійко має тяжіння до всяких джерел дешевих розпродажів, типу АліЕкспрес. Хоча термошкарпетки, на приклад, виявилися добрими.

Поки я це писала прийшло повідомлення про відбій повітряної тривоги. Кацапи все прагнуть підвищити ескалацію і вразити енергетичні об'єкти. Але ж і розпродажі на АліЕкспрес теж їх мають відволікати, а тепер, особливо, дешеві. Відсоткова ставка не бантик, к голові цвяшками не приб'єш

Останній раз я робила уколи десь 15 років тому... Я пам'ятаю, що було відчуття ніби скоріше вкидаєш голку ніж штрикаєш нею. Пацієнт був задоволений, але чи згадають руки як саме вони це робили? Нам призначили дексаметазон. Узі краще ніж я боялася. Треба з'ясувати від чого алергія в мого красунчика. Але ж ми встигли побувати і в щелепно-лицевому відділенні, куди нас направив хірург. Клініка нам сподобалася. Прийдемо ще, лікувати зуби. Лікарка їхала до нас з операції, ми чекали більше години. Навколо приватний сектор, але такий милий і затишний, що гуляти було дуже приємно

Левчик вже набагато краще читає. Йому купили такі книжки, які він сам почав читати з захопленням. На приклад, казка про драконів, або про гусів. Я не знаю, що йому такого купували раніше, але справа точно посунулася у кращій бік і я рада! :-)

Зазвичай у бомбосховищі сидимо лише ми і тільки у випадку масованих атак може бути компанія мам з дітьми і інколи чоловіків. Так до нас якось зайшли три сестри, з мамою, татом і Кузею. В нашому під'їзді живе ще одна собака Кузя, руда, поміс пекінеса з кимось ще, явно крупнішим, але така мила! Мов ведмедик :-) Кузя спочатку нервувала, потім заспокоїлася, в тім все одно прагнула уваги. Коли її бачу у магазині, в черзі, одразу на півтону покращується настрій.

А ще, якось ми зайшли в фойе на першому поверсі і побачили що якісь чоловік і жінка сидять із Наталкою, п'ють алкоголь і громко сміються. Просто посидіти тихо на диванчику в стороні в нас не вийшло. Яскраво руда жінка повної статури почала залучати нас в розмову. А головне, презентувати себе як нетрадиційного медика. Її всевидячі очі так і прагнули родивлятися невидимі діагнози. Хоча, скоріш за все, людина вона щира і добра. Віка військова, парамедикиня. Її чоловік теж, але спеціальність я не уточнила. Він величезного росту, в основному мовчить, але видно, що щоб не казала Віка чоловік все схвалює. Її магічне всезнайство трохи дратувало. Але те, що вона має відношення до ЗСУ, навпаки викликало повагу. Про те, що вакциновані, тобто я, скоро помруть, вона заявляла так безапеляційно, ніби перла на тебе буром. Хотілося відсторонитися. А за те, що рятувала життя на війні, навпаки хотілося дякувати. Вона нас запрошувала в Ірпінь, на виставку вишитих картин. Але ми не збиралися їхати так далеко. І ще вони з чоловіком недавна одружилися. Виходить, це вони прикрашали під'їзд букетами з квітів і це, ще до мого Дня народження, Сергій приходив з одним з тих букетів. Йому сказали: бери! :-)

Ставлення Віки до смерті якесь ніби схиблене відносно того як ми сприймаємо в тилу. Ніби це щось буденне чи навіть веселе. Деякі її заяви про те як вона бачить енергетичні потоки в організми не хочеться сприймати в серйоз. Взагалі часто її бачити не хочеться, бо вона прагне насадити постійно щось своє і, як я думаю і відчуваю, мені не потрібне. Але був якось такий випадок. Жінка з двома собаками жалілася конс'єржу що як їх не дресує, все одно вони інколи роблять щось по-своєму. І тут підійшла Віка, звернулася до собак, і вони пішли за нею. А ще я якось її зустріла і мені захотілося відвернутися і вона припинила зі мною вітатися. Чомусь я відчула, що вдячна їй за це. Краще буду відчувати подяку за рятування життів на фронті просто на відстані.

Втім, чоловік Віки вітається з нами завжди

9-го жовтня ЗСУ знищили склад дронів "шахед" у Єйську. Склад налічував близько 400 дронів. З тих пір на території України літав аж один. Тож спали спокійно.

Купили нову обручку, меншого розміру. Сережи запропонував роботу колишній співробітник, хоча тепер не зрозуміло чи є робота чи немає. Втім обручка все одно була потрібна, добре що завжди можна взяти з кредитної картки. Інше питання коли повернем. Батькам нічого не казали, для них це завжди буде та сама обручка :-)

Інший колишній співробітник завітав просто на каву. Старший чоловік, любить рибалку. Каже, зараз взагалі не клює, на тому тижні спіймав тільки одного великого карася. А ще якось витягнув надзвичайно великого рака. Той ухопив клешнями початок кукурудзи, ледве витягли її клещами!

А ще, цими днями, їла на сніданок сухофрукти з Узбекистану.
Сусід з третього поверху їздив на весілля в Ташкент. Старший чоловік. Коли приїхав запрошував Сергія, показував всякі цикавинки. На приклад, стьобаний халат, у якому буде в зимку не холодно курити на балконі. Пригощав солодощами, дав ще з собою, щоб Сережа передав мені. Курага, інжир світлий і чорний, арахис у кунжуті, кристали коричневого цукру, мігдаль

Постійні тривоги, через атаки шахедами, викликали розлади сну на пару днів. Але сьогодні я так добре відіспалася, що прокинулася за 15 хвилин до призначеного часу в Катерини, в клініці. Чоловік не хотів мене будити, тому що був упевненний що косметологія десь у нас у дворах, але я встигла лише просто вмитися водичкою, негайно вдітися і швиденько пострибати до зупинки, відправивши Каті повідомлення у вайбер!

Втім нічого страшного не сталося. Ба більше, Катерина, дізнавшися, що я ще не снідала, пригостила мене кавою із цукерками. А потім відбувся весь необхідний догляд. Повідомив Сережи, що я їду гуляти на Либідську, я якось дуже легко і невимушено опинилася у метро. Частину нашої гілки, від Теремків до Деміївської, відремонтували і Либідська вже не є кінцевою зупинкою із божевільним навантаженням.

Я пам'ятаю, як заходила у метро, коли у перше приїхала у Київ, щоб знімати квартиру сама. Тоді, попри заплановане спілкування, головної подією був Київ, знайомство із ним. Пам'ятаю, як ми чекали поїзда в метро із Дімою В. Вагон тоді нас підхоплював ніби залізний птах і це було диво, коли ми виходили чи то на Золотих воротах, чи то на Майдані. Я вже і Діму В. без особливої нагоди і не згадую, а от Київ і досі викликає в мене дитяче захоплення! :-) Хоча, і на момент першої поїздки, я вже бачила Будапешт, Таллінн і Вену.

Так і сьогодні. Коли я сфотографувала, на решті, не лише Малопідвальну, а й вихід з неї на Прорізну, я подзвонила чоловіку і просто поставила його перед фактом того, що я на Прорізній. На його спробу запросити аргументи, які доводять необхідність такої поїздки я відповіла, що якщо вмієш бачити різні ракурси, складати маршрути, то ще можна дивитися і дивитися і, якщо місто в кілка разів більше ніж Франківськ, то і за п'ять років ненадивишся.

Тільки зовсім вже піздовата мразота могла посміти бомбити це!

Стрімко відвідавши одну із улюблених ділянок центра Києва, купивши "Гауди молодого", 250 грам, в "Королівстві сирів" на колишній Пушкінський, персиковий тренч Sunday Free у бабусі в переході, а потім ще полуниці на Либідській я вже дісталася до дому.

А ще я загубила обручку. Вона з самого початку була трохи завелика.

А ще я згадала, що коли я уперше гуляла центром Києва сама, в моєму щоденнику ще не було групи "Київ", а були лише "путешествия". Тому я це виправила і в групі дописів "Київ" можна подивитися всі фото, які тут є з видами Києва

Виявляється, Лачен і Стерненко створили цікаву передачу! Нам сподобався, в цілому, формат і настрій ведучих.
Нептун, Стугна, Сіа бабі, Магури
Про деякі дрони можна одразу розповідати, про інші - коли вже є результати. А про деякі технології краще розповідати вже після війни. Кілька міст вже закриті від розвідувальних дронів, але до кінця року будуть і інші приємні новини. Наші далекобійні дрони краще за шахеди.



Поки дивилися, ми теж задонатили на русоріз. Потім повечеряли нагетсами, які не так складно готувати самим. Крафтовим пивом можна себе побавити хоча б на вихідних, навіть якщо вихідний не в мене. В подальшому знаходити час на такі довги ефіри для мене може бути проблемою. А ще, Катя казала, що донатіть тільки Лачену, а про Стерненка не чула навіть. Я не розумію, як таке може бути? Донатити Лачену, не знаючи про Стерненка...

Але, все ж, збірна України виграла у Венесуели 9:4. Сережа мене зацікавив форматом "футзал", раніше я не вірила, що до цього жанру можна ставитися серйозно

На фоні заяв прес-алкаше МЗС росії про те, що нібито ЗСУ викрадають мешканців курської області і вивозять до концтаборів, я згадала як ходила недавно до косметолога Каті, на підтримуючу процедуру. В цей раз ми більше спілкувалися ніж звичайно. За сеанс рф-ліфтингу встигли навіть зачепити тему порівняння наших сіл з російськими "деревнями". Катя бачила відеоматеріали про те, що в них там більшість селян брудні і п'яні, і будинки здебільшого занедбані, якось взагалі все, не лише будинки. В основному з Курської області. Я ж здебільшого бачила фото українців з сіл, датовані приблизно кінцем 19-го, початком 20-го сторіччя. І порівняння, звісно, на користь наших. Катя, звичайно, про це казала не тому, що вона могла мати сумніви щодо обрання напрямку для втечі з Бердянська, просто побачила чергові докази того що вони нам не потрібні не під яким соусом. Навіть якщо б не було потворних порушень Женевської конвенції і іншої гидоти, яку ми, майже кожного дня, чуємо про росіян.

Відвідувати косметологічну клініку можно без проблем у призначений час, вони мають потужний генератор

Після пошкодження критичної інфраструктури, яке сталося у наслідку масованих обстрілів, виникла проблема з постачанням електроенергії навіть у нашому будинку. Тобто, як раніше, уникнути черг відключення, з рештою, схоже не вийшло. Але я все встигаю робити що треба. Бо ідеї по оптимізації роботи, тайм менеджмент, бажання не здаватися, все разом призвело до бажаного результату. Я відпрацьовую гроші, отримані наперед з необхідною швидкістю.

В сполученні з незмінними нічними пробіжками у бомбосховище, мої спроби встигати все що треба дали втому. І після відпустки працюєш так ніби її не було. Ось тільки поступове зниження спеки дає надію на нові сили. А ще мені став більше допомогати по дому мій Сереженька. Він чудово готує, шукає цікаві рецепти. Якщо необхідно, може прибрати у квартирі. Я його завжди хвалю, дуже і дуже! Я знаю як це важливо хвалити чоловіка за те що він зробив, якщо він старався і робив це з любов'ю!

Зі зниженням температури повітря я стала робити три комплекса йоги, а не максимум один, як виходило у спеку.
Знаючі, що зима по переду може бути не простою, у плані енергетики, ми замислилися про покупку генератора.
Але раптом побачили в ліфті об'яву, що наше ОСББ збирає гроші на загальний генератор, а це вигідніше, звісно. Хіба що при переїзді в інший будинок, ми не заберем його із собою. Але що мені сподобалося більше за все, так це те, що українці не скиглять як кацапи, у схожих випадках. А одразу координують свої дії для отримання бажаного результату.

Для живлення компа, все ж, потрібна інша тема. І нам порадили друзі брати не зарядну станцію, а просто ноут, дизайнерський або геймерський. 17 дюймів діагональ. Я була дуже здивована цінами на сайтах, я думала, такі принади коштують більше, але, виходить, що можна обійтися малою кров'ю. Нехай навіть заліземо у кредітку. Ми знаємо що ми будемо робити у випадку чого. Але скиглити і жалітися не збираємося

На решті довгоочікувана відпустка, після посиленої праці! З моменту останнього відпочинку від роботи вже помітно назбиралася втома, але секс сьогодні був такий ніби вже вихідний! Мені перевели, через Пріват, ще подарунок :-) Чого мені такого захочеться завтра якщо є резерв?
Після дійсно, реально класного сексу з коханим чоловіком спочатку не віриться, що щось ще може хотітися

Сьогодні шахедами, яких налетіла дуже велика кількість, був атакований саме Київ. І ми провели в бомбосховищі всю ніч, сім годин. Я потім ще поспала вдома, але десь години за три с половиною. При тому я почуваю себе нормально. Значить, у бомбосховищі я виспалася. Я то спала, то не спала, там на дивані, але тепер відчуваю, що там вийшло поспати достатньо, щоб сумарно вийшло ок. В розумінні росіян, українці, які мусять кудись бігати в ночі, мають це сприймати як належне. І, звичайно, тому що росіянам глибоко начхати на комфорт українців, і до війни теж, і тому що їм самим, якщо цар-батюшка накаже, вони будуть їсти гівно, причому з радістю! Для мене, якщо мене примушують спати не моїй квартирі а десь на першому поверсі, на дивані, нормою життя таке вважатися не може аж ніяк. Для росіян же ж бути терпилою, скоріше за все, є ознакою доброти.

Всі 68 БПЛА, як і балістична ракета, були збиті. Ніч була спокійною, але дуже часто приходили повідомлення про підвищену небезпеку. Але в мене виходить почати нормально робочий день! :-)

Серед знайомих чоловіків, у Києві, воює лише один. Він недавно зустрівся із Сережею. Каже, буває, важко психологічно, але він цілий, живий і не ушкоджений. Ми його якось бачили разом, після футболу, на початку нашого із Сережей знайомства. Вова грає у любительській збірній і давно є частиною компанії вболівальників Динамо-Київ. Вова, скоріше за все, вже скоро буде вдома остаточно. І Рома теж живий, ніколи не був 300-м. От вся статистика. Те що ці люди взагалі в порядку говорить про те, що ними вбита достатня кількість окупантів, щоб продовжувати жити могли саме вони. Тому "Напрасно старушка ждет сына домой, ей скажут, она зарыдает. И волны бегут от винта за кормой и где-то вдали пропадают"

Today, Kyiv itself was attacked by Shaheds, who flew in a very large number. And we spent the whole night, seven hours, in the bomb shelter. I then slept at home, but about three and a half hours. However, I feel fine. So, I slept in the bomb shelter. I sometimes slept, sometimes did not sleep, there on the couch, but now I feel that I got enough sleep there, so that the total turned out to be ok. According to Russians, Ukrainians who have to run somewhere at night should take it for granted. And, of course, because the Russians deeply resent the comfort of Ukrainians, and before the war, too, and because they themselves, if the tsar-father orders it, they will eat manure, and with joy! For me, if I am forced to sleep not in my apartment but somewhere on the first floor, on a sofa, this cannot be considered the norm of life. For Russians, being patient is most likely a sign of kindness.

All 68 UAVs, as well as a ballistic missile, were shot down. The night was calm, but very often there were reports of increased danger. But I manage to start a normal working day! :-)

Among the men I know, in Kyiv, only one is fighting. He recently met with Seryozha. He says that sometimes it is difficult psychologically, but he is whole, alive and unharmed. We once saw him together, after football, at the beginning of our acquaintance with Seryozha. Vova plays in the amateur national team and has long been a part of the Dynamo-Kyiv fans' company. Vova, most likely, will soon be home for good. And Roma is also alive, he was never the 300th. That's all the statistics. The fact that these people are in good order at all means that they killed a sufficient number of occupiers so that they could continue to live. Ago "Напрасно старушка ждет сына домой, ей скажут, она зарыдает. И волны бегут от винта за кормой и где-то вдали пропадают"

На весілля моя родина подарувала аерогриль. Але терпіння подивитися майстер класи на youtube вистачило лише в мене. Трохи часу ушло на з'ясування хто більш правий, той хто хоче звалювати просто все в купу у шайтан-машину і, обираючи програму, забирати бозна що після сигналу закінчення, або той хто підбирає температуру і час і бере за основу одну з програм лише приблизно, а ще розташовує шматочки з продуктів як на деко або на сковорідці, один до одного. Переміг другий варіант, тобто мій! І Сергій визнав, що треба робити саме так як кажу я. Але й що шматочки кабачків, м'яса, картоплі по-селянські і цвітної капусти вийшло чудово і смак своєрідний, який можна отримати лише у аерогрилі :-)

Працюю так, що достатньо відпочиваю, але завдань на реалізм в цьому місяці немає, все просто, технічно, чітко, ніби гребеш у човнику

My family gave me an air grill for the wedding. But only I had the patience to watch master classes on YouTube. It took a little time to find out who is more right, the one who wants to just pile everything in a heap in the shaytan-machine and, choosing a program, take it away after the end signal, or the one who selects the temperature and time and takes only one of the programs as a basis approx. The second option won, that is, mine! And Serhii admitted that it is necessary to do exactly as I say. But also that pieces of zucchini, meat, country potatoes and cauliflower turned out great and the taste is unique, which can only be obtained in an air grill :-)

I work so that I rest enough, but there are no tasks for realism this month, everything is simple, technical, clear, as if you are rowing a boat

Чомусь вимоги до молодят, попри всі сучасні портали, які з недавніх пір з'явилися в Україні, доволі бюрократичні і просто витяг з реєстру про розірвання шлюбу не беруть навіть ті, хто отримує не самі маленькі гроши за послугу одруження без черг і випробувальних термінів... Тільки саме свідоцтво або рішення суду приймається в якості підтвердження того, що людина не є шлюбним аферистом. Тож прийшлося зробити доволі багато зусиль для того, щоб отримати рішення суду від колишньої дружини Сережи, а потім після дзвінків в деякі інстанції, замовлення копії свідоцтва про розірвання шлюбу через Дію, з'ясувалося що моє свідоцтво у мами і все могло вирішитися за п'ять хвилин. Але головне результат, призначено дату одруження. Тільки коли ми почали уточнювати в друзів і батьків хто зможе приїхати у день одруження, виявилося, що на цю суботу половина вже має інші плани, тож ми вирішили просто розписатися на цих вихідних, а святкувати на наступних. Обручки вже забрали з пошти, золото з лігатурою з домішкою міді мені подобається все більше!

Недавно Сережа йшов з другом по нашим кварталам і їх зупинили ТЦК і поліціянти. Сережу пробили по базі і сказали, що все гаразд. Другу сказали що він придатний, але з кимось порадилися по телефону, сказали що якщо йому вже 50, то їм він не потрібний. Так двох товаришів і відпустили

For some reason, the requirements for newlyweds, despite all the modern portals that have recently appeared in Ukraine, are quite bureaucratic, and even those who receive quite a bit of money for the service of marriage without queues and probationary periods do not take a simple extract from the registry about the dissolution of marriage. .. Only the certificate or the court decision is accepted as confirmation that a person is not a marriage swindler. So we had to make quite a lot of effort to get a court decision from Seryozha's ex-wife, and then after calling some authorities, ordering a copy through Diya, it turned out that my divorce certificate was with my mother and everything could be solved in five minutes. But the main thing is the result, the wedding date is set. Only when we started checking with friends and parents who could come on the wedding day, it turned out that half of them already had other plans for this Saturday, so we decided to just sign up this weekend and celebrate on the following one. The wedding rings have already been taken from the post office, I like the gold with a ligature with an admixture of copper more and more!

Recently, Seryozha was walking with a friend through our neighborhoods and they were stopped by the TCC and the police. Seryozha was punched in the base and told that everything is fine. A friend was told that he was suitable, but they consulted with someone over the phone, they said that if he is already 50, then they don't need him. So the two comrades were released

Я давно чула про те що спеціальні окуляри для компа дають, з рештою, менше втоми. І ось згадала про це і замовила. Сергій каже, що я цих окулярах я виглядаю, з одного боку, як професор, з іншого, дуже сексуально. Він даже ніби-то може уявити як я роблю дещо у окулярах! Результат покупки: стало більше сексу і менше втоми від роботи за компом. Хоча спині це, звісно, не допомагає, але хоча б очам!

І заодне макіяж перед святом, яке відбулося у перших числах травня

I have heard for a long time that special glasses for a computer give, after all, less fatigue. And so I remembered about it and ordered it. Serhii says that in these glasses I look, on the one hand, like a professor, on the other, very sexy. He can even imagine how I do something with glasses! The result of the purchase: more sex and less fatigue from working at the computer. Although it does not help the back, of course, but at least the eyes!

And at the same time make-up before the holiday, which took place in the first days of May

Ось і закінчився курс процедур в косметичній кліниці. Замість карбоксі я обрала рф-ліфтінг, але не мікрогольчатий, а радіохвильовий. Результат був навіть краще ніж очікувала моя медикиня Катя. Катя втікла з окупованих територій, з Бердянську, вона україномовна і дуже красива. Коли обговорює Харків, в якому вона навчалася, то вона ледь не плаче. Ми з нею чекаємо разом перемоги України. Катя красива як німфа, а втім по віку годиться мені в дочки. Вона попередила мене до якого числа треба встигнути сплатити наперед, що попасти в акційний період. Чудова дитина!

Якщо коротко, з цікавих подій, я познайомилася з мамою і бабушкою трьох друзів Сережи. Вона сиділа мов сяюче сонечко на банкеті на честь Дня народження її онука. Людмила Євгенівна за освітою фізик, як мій батько і її подруги, колись давно, були з примату, як моя мама. Вона тільки й чекала співрозмовника щоб згадати минуле. Я їй теж сподобалася. Вона із Сиктивкару. Але вона живе в Києві з часів навчання в КНУ. Російськомовна, але вона в шоці від витівок росіян на війні . Вона б хотіла перемовин і миру, але погоджується з тим що уряд росії не договороспроможний

А ще Левчик вже цікавиться де саме я живу. Після війни він точно хоче приїхати.

Я врятувала азалію від вірної смерті, але про це пізніше.

А камера в мене геть хуйова і результати зйомки непередбачувані при однакових умовах, але інколи щось вийти може! В решті якостей вона набагато краща за попередню камеру, але ось цей момент, на жаль, це мінус


I have completed a course of procedures at a cosmetic clinic. Instead of carboxy, I chose RF-lifting, not microgol, but radio-lifting. The result was even better than my doctor Katya expected. Katya escaped from the occupied territories, from Berdyansk, she speaks Ukrainian and is very beautiful. When she discusses Kharkiv, where she studied, she almost cries. Together with her, we are waiting for the victory of Ukraine. Katya is as beautiful as a nymph, but she is suitable for my daughter in terms of age. She warned me by what date I had to pay in advance to get into the promotional period. A wonderful child!

In short, from interesting events, I met the mother and grandmother of three of Seryozha's friends. She sat like a shining sun at a banquet for her grandson's birthday. Lyudmila Yevgenivna was a physicist by education, like my father, and her friends, once upon a time, were from primates, like my mother. She was just waiting for the interlocutor to remember the past. She liked me too. She is from Syktyvkar. But she has been living in Kyiv since studying at KNU. Russian-speaking, but shocked by the antics of the Russians in the war. She would like negotiations and peace, but agrees with the fact that the Russian government is not capable of negotiation

Levchyk is already interested in where I live. After the war, he definitely wants to come

I saved the azalea from certain death, but more on that later.

And the camera I have is absolutely crazy and the shooting results are unpredictable under the same conditions, but sometimes something can work out! In the rest of the qualities, it is much better than the previous camera, but here is the moment, unfortunately, it is a minus