Одесит Роман Шварцман, який пережив Голокост виступив під час спецзасідання Бундестагу, присвяченого вшануванню жертв націонал-соціалізму та подякував Німеччині за допомогу в сьогоднішній боротьбі України проти російської агресії та попросив посилити цю допомогу.

"Путін намагається знищити нас як націю, так само як Гітлер намагався знищити євреїв під час Другої світової війни. Гітлер хотів убити мене тому, що я – єврей, зараз Путін намагається вбити мене за те, що я – українець", - наголосив Шварцман.

Шварцман розповів німецьким депутатам розповів історію свого життя, "історію людини, яка вижила, історію мільйонів тих, хто вже не може сам розповісти свою історію". Влітку 1941 року він був депортований дитиною до Бершадського німецько-румунського гетто, яке було звільнено в березні 1944 року. Хлопчиком він на власні очі бачив трупи сотень людей і те, як нацисти застрелили його рідного старшого брата, коли той упав під час примусових робіт. За словами Шварцмана, він багато разів стикався зі смертю, але моменти доброти, які також були в ті страшні роки, допомогли вижити, щоби люди, які це пережили, могли розповісти про звірства нацистів.

Він зазначив, що з 24 лютого 2022 року українські міста, енергосистему, цивільних бомбить Росія.

"Ми потребуємо ППО, Одеса потребує ППО, щоби захистити людей. Ми потребуємо літаки, щоби отримати перевагу в повітрі. Ми потребуємо далекобійні ракети, щоби нейтралізувати російські аеродроми, з яких нас летять бомбити. Ми потребуємо вашої підтримки для звільнення людей на окупованих територіях… Ми повинні докласти всіх зусиль, щоби поставити варварів на місце – це єдиний шлях до миру. Благаю вас озброїти нас, щоби Путін препинив цю війну на знищення", - закликав Шварцман.

Він сказав, що одного разу врятувався від знищення, але зараз йому доводиться жити зі страхом, що його діти та їх діти стануть жертвами війни на знищення.

"Україна не має бути поставлена на коліна російською державою. Той, хто вважає, що Путін задовольниться Україною, обманює себе… Світ має перестати боятися, Україна все зробить заради того, щоби війна не прийшла до вас", - звернувся чоловік до німецьких політиків.

Як голова Української асоціації врятованих єврейських концтаборів і гетто, Роман Шварцман підкреслив, що для нього важливо створити гідний меморіал в рідній Одесі, в місці, де в ніч на 23 жовтня 1941 року на території артилерійських складів румунські посіпаки нацистської Німеччини спалили живцем майже 25 тисяч євреїв. Шварцман упевнений, що проєкт вдасться реалізувати попри те, що російська війна зупинила його

Росіяни масово скуповують езотеричні товари для ритуалів та ворожінь. У 2024 році попит на таку продукцію в РФ зріс на 34%.
Як пише The Moscow Times, у середньому росіянин витрачав на магічні атрибути 9,4 тис. рублів, що на 10% більше, ніж у 2023-му.

Найпопулярнішим товаром були руни – 32% усіх продажів у сегменті. Також росіяни цікавилися шаманськими бубнами. Попит на них зріс майже вдвічі (+95%). Вартість бубнів за рік зросла на 25%.
Крім цього, у рекордсменах продажу виявилися скляні кулі: їх продажі злетіли на 146%. У топ потрапили і ляльки вуду, попит на які зріс на 66%.
Несподівано затребуваними виявилися осикові кілки, які за легендами призначені для вбивства вампірів. Їх купували на 51% частіше, ніж минулого року. Зберегли популярність і карти таро.
Разом із цими атрибутами росіяни купували й "магічні" книги: продаж літератури з екстрасенсорики збільшився на 4%, а посібників з ворожіння на картах таро – на 3%.

Зацікавленість росіян езотерикою різко зросла після початку повномасштабної війни в Україні. Про це свідчило не лише збільшення продажу "магічних" товарів, а й підвищення попиту на курси з нумерології, таро, медитації та інших подібних практик.

Як повідомлялося, Міністерство фінансів Росії запропонувало з 2025 року підвищити мінімальну закупівельну ціну на алкоголь. Відтак, мінімальна ціна на горілку об'ємом 0,5 літра становитиме 349 руб.
Також нагадаємо, що кількість барів, пабів та "рюмочних" у січні-жовтні 2024 року по всій Росії збільшилася на 23%, порівняно з аналогічним періодом минулого року, сягнувши 9,2 тис. закладів.

Сережа раптом згадав підробиці недавньої вечірки з Андрієм С. які я не пам'ятаю, як не дивно. Андрій ставав на одне коліно і просив бути його, ще й в такий спосіб. Але я сказала, що я мріяла вийти заміж за казкового принца і зробила це. Сережа - мій казковий принц! Андрій не заспокоювався. Тоді я сказала: "Пустіть нас, я слово дала!" Оце сюрприз! Сережа не знає, що це цитата і звідки вона. І слава богу! "Дубровський" українською хай залишається лише у п'яних спогадах :-)))

24 січня я стала тьотею третього племінника, Марко. Сестру сьогодні виписують. Її чоловік повернувся з пологового будиночку до дому ще в неділю, адже все добре і треба вже бути з Ромою і Льовкою не тільки моїм батькам. Підробиць, поки що нема. Сестра лише писала, що знайомиться з Марко, але й втомлена дуже, приходить до тями. Я ще не познайомилася з Марко, лише уявляю собі абстрактне янголятко, узагальнений образ з листівок. Приємно що на одного родича більше і, при цьому, він ще чистий білий лист :-)

Сестра моя розумничка, навіть з двома дітьми, і з третьою дитиною під серцем, навчилася заробляти гроши, сидячи вдома. Спочатку вона хотіла, як я, малювати для мікростоків, але коли я зрозуміла що вона не бачить різниці між тим що вона робить і тим що я їй навожу у якості прикладів, флет-ілюстрації, то порадила їй, якщо нема пару років часу на вивчення композиції і кольорознавства, на елементарні тренування, то краще згадати що вона бухгалтер і має освіту економіста, пробувати найти собі роботу видаленого типу в цієї галузі. І вона, попри те, що не дуже вірила, що в неї вийде, взялася за один проект. І втягнулася. Тайм-менеджмент раптом почав виходити, і сім'я в порядку і ти вже не та жіночка, яка всім намагалася довести, що стала краще всіх лише тому що ти мама. А людина яка може себе реалізовувати так як вона хоче і тому вже нікому нічого доводити не потрібно! :-) Ну і мати власні гроши це просто приємно

Коли я дзвонила мамі і вона повідомляла мені радісну новину, то Льовка кричав у трубку, що в нього братик. І вони з Ромкою тоді, на радощах, стрибали по хаті і щось ще радісно вигукували! :-) Їм вже пояснили, що вони мають дбати про братика і любити його :-)

"Рокко і його браття"

Кольорові туші задали мені трохи додаткової дизайнерської роботи, чисто для себе. Прийшлося передивлятися сполучення в гардеробі, розділяти речі на групи кольорних гармоній. Вийшло 6 груп. Синя, зелена, фіолетова, червона, коричнева і ахроматична (білі, чорні, сірі кольори). Несподівано більше за все сполучень вийшло з фіолетової і ахроматичної групи. Але для кольорних гармоній з фіолетовою тушшю для вій достатньо і рожево-коричневих сполучень, відтінків пудри з зовсім невеликим додаванням фіолетового в прикрасах. Червоний, коричневий і ахроматичний потребують трохи більше аксесуарів. Я вже активно мрію про сумку бренду Presentville, про їх авторські принти. Я ніколи не виглядала у тотал грей як сіренька миша, але якщо фарбуєш вії в синій, зелений чи фіолетовий, тотал грей вже не має бути тотал.

Мейкап робила із основою і без, іноді просто щоб лише зрозуміти, чи робити акцент більше на губи чи на очи. Вже думала, що найкраще рішення - це розтушовка стрілок на зовнішніх куточках очей. Але моє бажання нафарбувати очі як у фільмах Фелліні чи Вісконті все одно взяло верх! Я почитала рекомендації візажистів і виявилося, що тонкий і незаточений олівчик дещо відрізняються у результатах в малюванні саме графічних стрілок. Тож я заточила зелений олівець і переконалася, що це так і є. Значить можна сміливо купувати підводку. Але не чорну, а під колір нових тушей. Чорна буде не те, у моєму випадку.

А зачіска чим довша тим важче робити об'єм. Тому я вже і не намагаюся. Навіщо витрачати багато зусиль, якщо і так вже добре? Лише підкручую трошки сходинки, намащую воском і роблю розділ з боку. Чоловіку подобається любий макіяж, і його відсутність, в тому числі. Але йому приємно, що я взагалі щось таке роблю, з косметикою, пензлями і запитую як йому. Він завжди відповідає, що супер! :-)

Андрій С. давно не дзвонив моєму чоловікові і я вже почала думати, що це через певну незручність, причина якої є те, що з роботою для Сережи нічого не виходить. Але він раптом подзвонив у суботу і сказав, що його знайомі зібралися, крім того, що вони пропонували для Сергія раніше, ще й купити йому транспорт для поїздок по місту і для відряджень. І думають скільки грошей запропонувати зверху того, що обговорювалося раніше. Андрій С. запросив до себе Сережу, але в кінці розмови запитав, чи він прийде зі мною. Я погодилася і ми поїхали у двох.

Андрій повертався з золотого весілля батьків, а ми чекали на поверсі. До нас вже вийшов Ілля і ми з ним поговорили. Ілля дуже зайнятий шкільними завданнями. Подальший напрямок навчання він охарактеризував як гуманітарний. На прощання поцілував мене, у перше. Собаченька Прим спав і не знав що я дуже близько від нього.

Прийшов Андрій, ми пішли до нього пити віски. Таке враження, що у плані танців і бухла, ми відірвалися за всі новорічні свята. Чим більше ми пили, тим більше він залицявся до мене. Сережа не хотів танцювати. Але я з Андрієм рухалася дуже весело. Особисто я пам'ятаю усе доволі добре. Хоча як ходили ще за однією пляшкою віски пам'ятаю смутно. Андрій все хотів обійняти, прилинути. Навіть намагався поцілувати. Але я відсторонювалася, не давалася, явно не збиралася бути легкою здобиччю. Потім вже за барною стійкою він почав, при Сережи, пропонувати мені стати його жінкою, казав що краще за мене не буває. А я казала: "Ну як же? Повний Київ прекрасних жінок!" А він все одно не давав мені спокій. Я пила менше за всіх. Вони мало що пам'ятають з закінчення вечірки, а я навпаки. Сережа реагував на витівки Андрія, на цей раз, вже спокійно. Адже мій чоловік вже був впевнений на сто відсотків що я йому не зраджу. А я була впевнена в цьому тим більш. Андрій не приховує, що він мене хоче, а ми із Сережкою сміємося з нього.

Веселий настрій у всій компанії! Під кінець, Андрій почав, танцюючи, роздягатися. Витягнув ремінь зі штанів і, махаючи ним, кричав, що він садомазо. Але я вже знала, що в нього немає саме тих садистських фантазій, як у фашистської мразоти. Він не мріяв про згвалтування, або про те як відрізає комусь голову. Я сміялася, падала на крісло-мішок, Андрій сміявся. Карликовий пінчер Рон раптом став моїм другом і не намагався мені відкусити частину тіла. Коли я пробувала з моєї сумочки щось дістати, він підсовуав голову мені в руки і в руці, замість гаманця, опинялася голова Рона. Смутно пам'ятаю как ми пішли спати в один кінець квартири, а Андрій в інший.

На ранок було доволі сильне похмілля, але ми вижили

Хоча ЗСУ майже кожну ніч б'ють, із відчутними результатами, по російських НПЗ, на жаль, дронові атаки російських фашистів не завжди без жертв серед мирного населення. А росіяни б'ють саме по мирним жителям. Як і у випадку з дитячою лікарнею "Охматдіт". Так сьогодні зруйновані звичайні житлові будиноки у Головасі і у Броварах. Загинуло три людини. Простим росіянам це, звичайно, радість, або похуй.

Але "Киевский вексель" вже встиг написати російської мовою, що сила Києва у тому, що він є вічним містом і додати фотоілюстрації

Просто селфі з прогулянки. Мені не соромно дивитися сонечку у обличчя. Моє сумління чисте. Якщо я і опускаю погляд, то тільки тоді, коли сонце світить надто яскраво. Зимою воно з'являється рідко, його поява сама по собі вже радість :-)

Ми із Сережею не плануємо заводити дітей. Йому вже достатньо тих що є, а мені достатньо моїх племінників, враховуючи, що невдовзі +1. Але, час від часу, ми мріємо про собачку. Я окремо мрію про кота, а разом ми уявляємо как заведемо собачку, коли переїдемо у Франківськ. Спочатку Сережа пропонував вівчарку і бультер'єра, а потім, зрозумівши, що я бачу в нашій оселі лише маленьке і миле, раптом знайшов оптимальний варіант - малтіпу. Вони надзвичайно розумні і милі одночасно. Про мальтіпу вже знято безліч відео і ми їх із задоволенням дивимося! І те що в нас є зараз в інтернет-майданчиках по доступній ціні теж. Сережина мама теж мріє про собаку, якщо в нас вийде жити з нею у трьох. Онуків і правнуків у неї вже достатньо. До того ж собака це класно! Хоча я, звичайно, не буду проти, якщо всі почнуть раптом хотіти котика :-)



Гровер Вашингтон Молодший (англ. Grover Washington, Jr., 12 грудня 1943 — 17 грудня 1999)[6] — американський джаз-фанк/соул-джаз саксофоніст. Народився у місті Баффало, штат Нью-Йорк, 12 грудня 1943 р. Його мати була півчою у церковному хорі, а його батько колекціонував старі грамофонні записи, та також був саксофоністом. Таким чином, музика оточувала Гровера всюди із самого дитинства. Він зростав, слухаючи видатних джазменів та великі джазові гурти, а саме Бенні Гудмена, Флетчер Хендерсона (анг.Fletcher Henderson[en]), тощо. Коли Гроверу Молодшому було 8 років, його батько, Гровер Старший, подарував йому саксофон. Він навчався грати та крадькома ходив у клуби, щоб послухати видатних блюзових музикантів Баффало.

131 БпЛА запустила рф під час атаки цієї ночі: 72 з них — збила ППО, ще 59 БпЛА-імітаторів — локаційно втрачені

Одночасно У ніч проти 21 січня був атакований Смоленський авіаційний завод. У низу фото вибуху

Перед цим Ілон Маск зігував на інагурації Трампа, а українці глузують із капелюшка Меланії Трамп. Свіжі мемчики теж не примушують себе довго чекати :-)

Дональд Трамп і владимир путин бачать дуже по-різному результати перемовин. Очікування Д. Трампа на поступки від в. путіна є дещо наївними. Принаймні без доволі відчутного тиску на економіку росії. Бути лузером і слабаком дуже амбітний новий збирач нових територій для США навряд захоче. І йому важливо зрозуміти, що путин збирається дбати в Україні про лояльних до росії росіян і знищити, при цьому, українців, як націю, разом з історією і культурою

Інше забарвлення

Скоро в Ізраїль почнуть повертати заручників. Прекрасна новина! З одного боку, рідним, близьким людям полонених буде і сумно і боляче. Не всіх вдасться повернути живим і не неушкодженим, і полон в терористів завжди залишає слід і фізичних страждань і емоційну травму. З іншого боку заручники пройдуть реабілітацію, рани загоюватимуться. І лікуватиме час. Позитивне полягає у тому, що війна закінчилася і люди вийшли з полону! І це є самеах.

Я уявляю собі це незрівнянне почуття після того як ті, хто раніше ліз на твою батьківщину як сарана, залишає кордони твоєї коханої країни! Як це класно коли срань вимітається геть! А потім буде відновлення зруйнованих осель, інфраструктури, реставрація пам'яток, які ще підлягають відновленню. Звільнення від варварів ці є самєах! Велике свято!

Список найдивніших загублених речей "Укрзалізниця" опублікувала у своєму телеграм-каналі. У повідомленні зазначається, що у 2024 році до "Укрзалізниці" надійшло 17 тисяч 218 звернень від пасажирів про загублені речі на вокзалах та в поїздах.

Компанія додала, що 70 % загублених речей повертають їх власникам.

відро з яйцями;
лук для стрільби;
коробка із живими метеликами;
мокрий купальник у пакеті;
кіт;
електрична м’ясорубка;
діамантовий хрестик із ланцюжком;
гаманець із $6000;
собача зелена куртка.

Наостанок "Укрзалізниця" закликала пасажирів бути уважними та перевіряти свої речі перед виходом із поїзда.

Сьогодні подзвонив дядя Богдан і привітав з днем янгола Юлії. Я не в курсі в які дні в кого день янгола, а Богдан Тимофійович у курсі. Він побажав мені щоб моя краса ніколи не в'яла, а я привітала його з тим що він став набагато краще себе почувати з тих пір як ми його відвідували у кліниці "Лісод".

Колись, коли він ще служив в армії, за радянські часи, то жив він тоді в частині у володимирський області. Так він, коли це згадував, то казав, що місцеві дівчата щоб просто погуляти підходили, а так щоб одружитися, так то вже ні :-) А дядя Богдан був тоді не просто красивий, як зараз, а дуже і дуже красивий. Як і тьотя Люда, яку він зустрів пізніше, у Києві, виявилося, що вона теж з Франківська

Учора моєму улюбленому крихітці виповнилося 11 рочків. Крихітка дещо побільшав з тих пір як ми грали у слоника і леопарда. Слоник був дуже здивований коли леопард знайшов його, ще такого маленького, за двір'ю спальні. Потім ми ще багато в що з ним грали. А тепер він складає BMW з конструктора, який я йому прислала. З "Лего" можна було вигадувати конструкцію авто самому, а тут по схемам. Взагалі дуже любить малювати авто. Ми поспілкувалися вчора з ним по відеозв'зку. Я побажала всякого різного доброго, але, зокрема, щоб його любов до авто стала професією і малювання привело, згодом, до дизайну. Я сказала, що вірю в нього! Я не стала згадувати підарасів, яки псують його дитинство, але я вірю що в нього все буде добре попри обстріли кацапів.

Потім Рома прислав мені машину, яка в них тепер замість чорного нісану, і я повірила в нього ще більше! А ще я недавно згадала гурт "Парно Гражт" Вирішила подивитися, що в них новенького прикольного. І знайшла :-)

Якось я розповіла Сережи про людей, яким було важко визначиться на око з моєю національністю. Що вони казали: "І не росіянка і не українка, можливо, єврейка, можливо, француженка" Так, іноземці таке казали. А Сережа був здивований: "Та ти ж типова українка! Що тут думати! " :-) Мабуть, для Західної України і типова.

А ще, у Оушн плазі така ялинка, що вах! Ніби вистрибує з бризків шампанського. А ще риба-валіза мене впізнала і підплила до стінки акваріуму, там, де я стояла. Я кажу: "Валіза, привіт!" А вона лише ротиком совує, очки пуче :-))) Акула спала на дні акваріуму. Сподіваюся, вона жива! Взагалі, акваріум належить ресторану "Марлін", який названий на честь риб, ряду окунеподібних. А ще я хоч попила шампанського. У ресторані "Рукола". Брускет поїла.
А ще бріош із яблуком у "Ашані". Сережи не можна тортиків і тістечок, можна шарлотку, пиріги, бріоші. Також гарним надбанням є кольорові туші для вій у "Просторі" і ще одна пара сережок з "А-шоп". Ніби прикрас вистачає, а, все одно, не втрималася... Видно спрацював грамотний маркетинг.

Поки у мене була новорічна відпустка, сексу з коханим було стільки, що відчула, що більш не можу.
Сережина мама дзвонила, казала, щоб пили святу воду, що вона нам вислала. Учора попили. Гірше не стало

Пласт української культури написаний російською, але про українців, створювався не лише М. Гоголем, а ще низкою авторів. Вони мали освіту петербурзьких вишів, але мріяли про Українську республіку, товаришували із Шевченко, доносили головну ідею до широкого кола читачів


Софія Олексіївна Закревська (1796 або 1797, с. Березова Рудка Пирятинського повіту на Полтавщині – не раніше 1865) походила з дворян, була донькою відставного майора Олексія Закревського, згодом голови Пирятинського повітового дворянства, й онукою Осипа Закревського, генерального бунчужного війська Запорізького, який у 1752 році купив хутір Березова Рудка і збудував там палац.

У 1806 році Софія разом із молодшою ​​сестрою Анастасією вступила до петербурзького Катерининського інституту, але у серпні 1813 року, незадовго до випуску, через те, що захворіла Анастасія, залишила навчання. Більшість свого життя Закревська прожила у сусідньому з Березовою Рудкою селі Лемешівці, що дісталося їй та її сестрі Марії у спадок. У 1849–1850 жила в Петербурзі.

Родина Закревських вирізнялася високою освітою, українським патріотизмом, культивувала зацікавленість українською літературою і фольклором. У 1840-х рр. часто у них бував Шевченко, який залишив низку портретів родичів Закревської. З братом Софії Віктором він так міцно здружився, що навіть заснували пияцьке Товариство мочемордія.