в сонячну погоду :-)

Фіолетовий макіяж

Коли роблю лінійні іконки і потім розфарбування, з одного боку виходить скоротити робочий процес майже вдвічі. З іншого боку, кульгає тайм-менеджмент. Вже три дні поспіль працюю не більше ніж півдня. Але, при цьому, якось так виходить, що переношу роботу на вихідний. Мені колись мій екс Д. казав, що повинно бути обов'язково хоча б два повних вихідних без розриву між ними. Чи то я так піддаюся впливу, тих кого вважаю авторитетом, чи то так і є. Побачимо. В мого нинішнього чоловіка буде графік три через три. Робочий день 12 годин. Чи буде він достатньо відпочивати?

Почала відновлювати навички фотографування на фотику-фуджику. Розбиралася з налаштуваннями. Згадую що і як. Виставила світлочутливість максимальну, а фотки вийшли зернисті, теж максимально. Просто жах! Не відретушувати їх ніяк, тільки тонова і кольорова корекція. Поки що більш звично і ефективно фотографувати на смартфон. Навіть лук у ванній кімнаті і то розповість більше про об'єкт зйомки ніж фуджик. Це розповідь викривленого дзеркала, звісно, але детальна :-)

А ще я хотіла побачити на знимках як сполучається китайський светр з косами зі спортивними штанами pretty little things

Десятинний провулок

Я мріяла про сумочку Presentville. Я хотіла, щоб принт був обов'язково із персонажем. Хоча в них багато прекрасних принтів з квітами і орнаментами. Моя мрія виглядала як кіт, сова або лисиця :-) І мій коханий чоловік замовив для мене шопер з принтом моєї мрії. Сумку виготовили на замовлення! І хоча я щось таке відчувала у повітрі, сюрприз вийшов дуже приємний :-) І кросівки NB стали знов актуальні. Пастельні відтінки з рожево-персиковим, але без циганського шику. А інтер'єри київських ресторанів так і взагалі максимально далекі від цього...

Образ з мереживом власного виготовлення. Буває, давно є дещо красиве, а як і з чим носити не завжди зрозуміло

На мобільних фотках є проблемою показати, що в моєї зачісці передбачена об'ємна маківка. Потрібні нові ракурси :-)

На тому тижні ми зустрілися з братами. Віталіку З. мене представляти не було потрібно, а ось Олега З. я бачила у перше, наживо! Мені колись одна людина, на першому побаченні, рекомендовала сама себе як "капітан комфорта" :-) Так ось, просто в деяких людей є така здібність, навіть якщо вони виглядають просто, скромно, тому що їм нема для чого бути павичем :-) Побачення з ними чи просто затишна сімейна зустріч, а вони вміють бути комфортними у спілкуванні. Я думаю, Олег взагалі такий і це є частиною його успіху. Медичне обладнання давно вже та ніша, в який він знайшов себе і Богдан Тимофійович допоміг йому тільки на старті. Балакали про все на світі. Пили вино, їли грузинські національні страви, хоча на десерт був торт, просто подарунок ресторану для добрих гостей :-)

Віталік розповів, що після нас в нього жили біженці, по 10 -15 чоловік. Бульдожки вже немає, а крім кішочки Бусі є ще одна з Великої Британії, біла красуня, тієї ж породи, тимчасово, скоро поїде назад до Батьківщини :-)
Пили за зустріч, за мою красу, за здоров'я дяді Богдана, який передав нам подарунок :-) Олег більш подібний на Богдана Тимофійовича. Навіть дуже! Віталік нас фотографував, я - всіх братів разом. Потім показували фото Андрію З, брату, і йому теж було радісно бачити всіх, хоча б тільки на фото! :-)

Ресторан сподобався, хочемо прийти туди, коли буде привід відмітити щось приємне, з робочого процесу нової перспективної роботи. Теж з напрямку медичного обладнання

З періоду, коли я жила у Франківську, на початку війни, залишилося лише три фото. Брунчик, якому постілили у Сережиної мами, фрагмент кухні-столової у Віталіка, який було знято з вітальні, де ми дивилися телевизор і пили вино, і якась просто незнайома рослина, яка мені дуже сподобалася. Щодо рослини я так і не з'ясувала що це, але, мабуть, наша із Сережею мрія про бонсай, чимось подібна, в загальних рисах, образ, який відгукується у душі так, як має відгукуватися все що миле і няшне :-)

U.S. President Donald Trump said on Feb. 27 that he could not believe he had called Ukrainian President Volodymyr Zelensky a "dictator."
Trump made the comment at a briefing with U.K. Prime Minister Keir Starmer at the White House.
"Did I say that? I can't believe I would say that," Trump responded when asked whether he still considers Zelensky a "dictator."

25 лютого 2025 року Повітряні сили Збройних Сил України здійснили успішний високоточний удар по житловій будівлі, яка використовувалася 1429 мотострілецьким полком окупантів як командно-спостережний пункт і місце для запуску БпЛА, біля н.п. Копані Запорізької області.
Унаслідок вогневого ураження спроможності російських військ тероризувати українське мирне населення суттєво зменшені.

Судячи з того, що ті, що летіли сьогодні вночі, в небагатої кількості, БПЛА були збиті дуже швидко, спроможності ворога дійсно були зменшені!

Ось і закінчилася ця зима. Кожен день і ніч, для українців є випробуванням. Те що хуйло целеспрямовано тероризує мирне населення, не для кого не є секретом. Він примушує нас кидати свої справи і тікати у бомбосховища. Вже три роки. Але замість того, щоб зламатися, впасти в кут і заплакати, просто в депресії валятися і не вставати, як російський диктатор сподівається, ми продовжуємо вести біль-менш нормальне життя. Не скиглимо, не жаліємося на втому в м'язах, а, попри біль, продовжуємо жити звичайним життям. Нас бомблять кожну ніч, а ми підіймаємося і йдемо далі, по своїх справах. Працюємо, дбаємо про себе і близьких, переводимо гроши, незмінно, на русоріз. Окрема тема - це українські жінки. Замість постаріти, забити болт на себе, вони залишаються прекрасними і охайними квітками! Спорт, смузі, фреши, візити до косметологів і інших працівників б'юті-індустрії (що є підтримкою економіки). Жінки залишаються жінками. Над ними знущаються росіяни, а вони квітнуть!

Такі моменти, як цей, про який зараз йде мова, в росіян прийнято оспівувати пафосно, зі сльозою у голосі. Мовляв, ворогу ніколи не добитися. Але українці, при цьому, можуть ще інколи сміятися, розвиватися, квітнути, радуватися інколи життю, радувати собою близьких і коханих людей :-) Завтра весна, а російському фюреру замість заляканих, зламлених українців - хуєм по лбу! :-)) І, звичайно, дякувати за все ЗСУ!

І в мене ось нова стрижка - маллет! :-)

Раптом, серед снігу, виникає відчуття, що скоро вже весна і хочеться зняти капюшон. На вулиці -5, а сонечко таке лагідне! :-)
У Києві відсутній старий громадський транспорт, тому він є кращим за маршрутні богдани. З вікон, де інде, помітна саме весняна гра світла. Щось ніби говорить: "Незабаром". І навіть якщо цілі максимум не досягнуті, завжди знайдуться цілі мінімум. Модні тенденції замінюють одни кольорові палітри на інші. Лениве коливання, між вибором щось змінити, чи просто погрітися на сонечку, ще попереду, а зараз просто очікування нового

З плетінням мережива все швидко зайшло у тупик, бо просто я відчула, що такого темпа роботи, якого треба дотримуватися, щоб вийти на прибуток, який перевищує максімум, який можна заробити на мікростоках, я просто не витримую. Відчуття браку відпочинку виникло дуже швидко. І основа хустки з елементами, наколотими булавками, залишилася на певної стадії виконання надовго. Але те, що я стала приймати колаген, дало додаткову енергію. В'язати на продаж я не зможу, все одно, але я хоча б доведу почату справу до кінця. На зараз зв'язала ще один елемент і сшила ті що вже є. Чим ближче до кінців, що будуть зав'язуватися, тим прозорішим має бути в'язання. Можливо, вийде зробити на весну, а як ні, то на осінь.

Коли я послухала саму кращу пісню "Греммі", то подумала: "Боже якійсь їбучий отстій!" Запитала в чоловіка, як йому. Він сказав, що це якійсь піздець їбучий отстій. Але ж раптом почула "Абракадабру" Леді Гаги. І це навпаки охуєнно! Можливо, ми чогось не розуміємо бо вже старі, але кліп неймовірно крутий! Пластика, костюми, світло :-)

і притоки Дніпра...

Pinchuk-Art-Centre – це міжнародний центр сучасного мистецтва XXI століття
в м. Києві. Pinchuk-Art-Centre розташований в старовинному архітектурному
ансамблі Київського Бессарабського кварталу. Архітектурний проект та дизайн
внутрішнього простору арт-центру було розроблено французьким архітектором
Філіпом Кіамбаретта.

Ось і все що відомо про цю історичну будівлю. І це не є дохідним будинком Попова, як я думала раніше. Я із задоволенням фотографувала його, але "Пінчук арт-центр" так і не відвідала... Тепер війна, виставки проводяться в різних виставкових просторах, але тільки не там. Добре що хоча б відреставрували. І що ороч'ї потворні рила не дісталися туди, адже варварам байдуже який перед ними будинок...

Бессарабський квартал, як кажуть, бог милував. Дійсно якісно збережений ансамбль. Ніде не висовується страшненький новодел. Хоча, звісно, далеко не завжди новодел у Києві страшненький

Зелена підводка, зелена туш і бузковий манікюр. І сережки :-)

Зараз дуже подобаються нюдові відтінки помади. І взагалі дуже світлі.

Окрема фіча - білий олівець на внутрішній частині нижнього повіка і підкреслення білим пігментом внутрішнього кутка очей

У останні дні січня було так тепло, що інколи було комфортно гуляти без шапки у весняному одязі. І хотілося мати щось на згадку про такі дні. Все ж, мій телефон знімає дуже по-різному. Звичайна прогулянка, у будній день, без косметики, а у січні весна, так саме несподівано як квіти азалії від початку і до кінця зими :-)

Кольорові туші задали мені трохи додаткової дизайнерської роботи, чисто для себе. Прийшлося передивлятися сполучення в гардеробі, розділяти речі на групи кольорних гармоній. Вийшло 6 груп. Синя, зелена, фіолетова, червона, коричнева і ахроматична (білі, чорні, сірі кольори). Несподівано більше за все сполучень вийшло з фіолетової і ахроматичної групи. Але для кольорних гармоній з фіолетовою тушшю для вій достатньо і рожево-коричневих сполучень, відтінків пудри з зовсім невеликим додаванням фіолетового в прикрасах. Червоний, коричневий і ахроматичний потребують трохи більше аксесуарів. Я вже активно мрію про сумку бренду Presentville, про їх авторські принти. Я ніколи не виглядала у тотал грей як сіренька миша, але якщо фарбуєш вії в синій, зелений чи фіолетовий, тотал грей вже не має бути тотал.

Мейкап робила із основою і без, іноді просто щоб лише зрозуміти, чи робити акцент більше на губи чи на очи. Вже думала, що найкраще рішення - це розтушовка стрілок на зовнішніх куточках очей. Але моє бажання нафарбувати очі як у фільмах Фелліні чи Вісконті все одно взяло верх! Я почитала рекомендації візажистів і виявилося, що тонкий і незаточений олівчик дещо відрізняються у результатах в малюванні саме графічних стрілок. Тож я заточила зелений олівець і переконалася, що це так і є. Значить можна сміливо купувати підводку. Але не чорну, а під колір нових тушей. Чорна буде не те, у моєму випадку.

А зачіска чим довша тим важче робити об'єм. Тому я вже і не намагаюся. Навіщо витрачати багато зусиль, якщо і так вже добре? Лише підкручую трошки сходинки, намащую воском і роблю розділ з боку. Чоловіку подобається любий макіяж, і його відсутність, в тому числі. Але йому приємно, що я взагалі щось таке роблю, з косметикою, пензлями і запитую як йому. Він завжди відповідає, що супер! :-)

Просто селфі з прогулянки. Мені не соромно дивитися сонечку у обличчя. Моє сумління чисте. Якщо я і опускаю погляд, то тільки тоді, коли сонце світить надто яскраво. Зимою воно з'являється рідко, його поява сама по собі вже радість :-)

Якось я розповіла Сережи про людей, яким було важко визначиться на око з моєю національністю. Що вони казали: "І не росіянка і не українка, можливо, єврейка, можливо, француженка" Так, іноземці таке казали. А Сережа був здивований: "Та ти ж типова українка! Що тут думати! " :-) Мабуть, для Західної України і типова.

А ще, у Оушн плазі така ялинка, що вах! Ніби вистрибує з бризків шампанського. А ще риба-валіза мене впізнала і підплила до стінки акваріуму, там, де я стояла. Я кажу: "Валіза, привіт!" А вона лише ротиком совує, очки пуче :-))) Акула спала на дні акваріуму. Сподіваюся, вона жива! Взагалі, акваріум належить ресторану "Марлін", який названий на честь риб, ряду окунеподібних. А ще я хоч попила шампанського. У ресторані "Рукола". Брускет поїла.
А ще бріош із яблуком у "Ашані". Сережи не можна тортиків і тістечок, можна шарлотку, пиріги, бріоші. Також гарним надбанням є кольорові туші для вій у "Просторі" і ще одна пара сережок з "А-шоп". Ніби прикрас вистачає, а, все одно, не втрималася... Видно спрацював грамотний маркетинг.

Поки у мене була новорічна відпустка, сексу з коханим було стільки, що відчула, що більш не можу.
Сережина мама дзвонила, казала, щоб пили святу воду, що вона нам вислала. Учора попили. Гірше не стало

Я і ми з котиком