З періоду, коли я жила у Франківську, на початку війни, залишилося лише три фото. Брунчик, якому постілили у Сережиної мами, фрагмент кухні-столової у Віталіка, який було знято з вітальні, де ми дивилися телевизор і пили вино, і якась просто незнайома рослина, яка мені дуже сподобалася. Щодо рослини я так і не з'ясувала що це, але, мабуть, наша із Сережею мрія про бонсай, чимось подібна, в загальних рисах, образ, який відгукується у душі так, як має відгукуватися все що миле і няшне :-)