Загублена
22:38 21-07-2011
За вікном тарабанить дощ, місто вкрила темна нічна завіса. Думки крутяться в моїй голові і не дають заснути. Досі не віриться, що ти робиш все це лише заради дрібної вигоди, лише через те, що в тебе така погана натура. І чим більше я піддаюся, чим більше з тобою зближаюся, важче мені себе зупинити, важче все це припинити. Знаю, що так не можна, проте щось всередині шепче мені, що, може, це мій останній шанс не бути такою самотньою.....адже, якщо я так і залишусь одна до кінця життя?....

Я говорила з тобою. Це була наша остання відверта розмова, після якої кожен з нас повернеться в реальність. Кожен в свою. У мене на душі відчуття виконаного обов'язку....так буде краще, я впевнена! Бажаю тобі щастя. Ні, це не любов, просто ми з однієї Планети...