Загальнослов’янське означення молока вважають запозиченим з німецького (стар. г. -нім miluh)

запозичення в кождім разі дуже старе, а поруч нього ще інше слово, що безсумнівно входить в той же старий праєвропейський ряд: наше молозиво, грец. 'αμέλγω, лат. mulgeo, стар. гор.-нім melehan, старосл млъзя, млѣсти (доїти). Сир слово слов’яно-литовське, лит. Suris, зв’язують з стар. гор.-нім. sur квасний (sauer); поруч нього друге, хоч не так широко розповсюднене тварог (з нього нім. quark).

Назва для курки перейнята від іранців (перс. churu, слав. куръ, кура);

Слова бжола (в старосл. пам’ятках бъчела і бьчела, виводять від *бък – гудіти), трутень, матка – загальнослов’янські, так само як і улій, тим часом, як слово мід належить до праіндоєвропейських (санскр. mádhu, грець, μέθυ – вино, г.-нім. méto, слов. медъ), а віск (сл. воскъ, лит. waškas, г.-нім. wahs) спільне північно-європейським мовам

загальнослов’янських назв маємо вже кілька, хоч все ще не дуже багато – лосось (слово північноєвропейське – г. нім. lachs), линь (слово слов’яніо-литовське, а може і слов’яніо-литовсько-німецьке), щука, осетер, угорь, пструг, окунь. До загальнослов’янських слів належать такі як удка, мережа, невід.