lordesti
22:24 27-11-2017 стихи
Автор - Сергій Жадан

вона ще не виросла і не втратила голову
від чорної музики у власних зап‘ястях
і світло з небес і початки голоду
в її долонях будуть за щастя
вона ще не падала на мокрі матраци
і в кров її не вливався поспіх
і ще не блукала південними трасами
худоба – таврована мов плацкартна постіль
ні болю в легенях ні решти блиску
в темній траві без кінця і міри
й гарячі квіти високого тиску
не росли на відкритих ділянках шкіри
і друзі на станціях і ріки в селищах
дбають про свій подорожній статок
і одяг випалюється на сонці все ще
вірно тримаючись її лопаток
вона ще не може просто померти
зализує рани наче конверти
чистить зуби мов табельну зброю
і засинає поруч з тобою
Комментарии:
Анна_Каренина
22:57 27-11-2017
Не ожидала тут увидеть. Это что-то из старого, да? Точно до "Марадоны", до 2007.
lordesti
22:53 30-11-2017
Анна_Каренина кажется да, я дааавно это выцепил где-то на дайрях)