У книгах Жадана настільки відчувається зв'язок героя із навколишньою середой, що коли трапляється те саме наближення до тіла іншою людини, в якому всі запахи, дотики, рухи особливі, то це сприймається лише як квінтесенція усій тієї сексуальності, яка мов росплиснута повсюди. Насправді, дійсно, проєкція того що відчуває головний герой. Навіть коли навколо лише війна, смерть, занепад, та відчай. Особливо, коли йдеться про природу. Ті дерева, ті лісосмуги, дороги, небо, грунт, це все обгортає, ні в якому разі не відштовхує. Чорне, згоріле, але через те просто нещасне. Це все, живе або ні, це мов єдиний згусток почуттів. Від яких неможливо бути окремо, хоч як відділитись. Цілісна чуттєвість