Та сама киянка
13:11 01-02-2023
Коли я була ще зовсім юною і тусовалася з хіппі в місцях де можна здобути заборонені речовини такі як канабіс, то мені подобалося жити поза правилами суспільства. Наприклад гуляти ночами з друзями. І вдягатися не так як прийнято в декого на районі. Але ця модель поведінки і зовнішній вигляд не подобався такої категорії населення як гопота або менти.

Моїх друзів били гопники і менти, а мене один раз тільки побили менти, бо я дівчина, а наші дніпропетровськи гопники дівчат не били. Але все одно ми залишалися самими собою! Це був на справді корисний досвід, коли тебе б'ють або просто тиснуть на тебе щоб змусити відмовитися від власної ідентичності, ти все одно залишаєшся тим хто ти є!

Місце де ми збиралися вважалося нами самими намоленим. Чого, як я зараз подумала, не вдавалося гопникам ще, так це зігнати нас з цього місця. Воно просто зникло само собою з незалежних від гопників причин як Макондо в романі Маркеса. Бо всьому свій час.

Так і я збираюся тут писати майже кожного дня, крім вихідних, до перемоги України. Потім знов почну писати сюди не часто.

Я завжди була дуже принциповою людиною і ніколи не соромилася визнавати те що я злопам'ятна