Другого травня 2014-го року купка орків в Одесі спробувала влаштувати рузкій мір, але натомість отримала по їбалу від місцевих патріотів України. І так вийшло що чисто випадково згоріла. Ті хто виступали на боці ватних інсургентів не були чимось краще за гіві і моторолу. Яким земля, як відомо, мала стати стекловатою. І, як показали наступні роки, рузкій мір є гівном, під чутливим керуванням садистів і психопатів, відморозків і бандюків.
Але в Україні гівна не треба, Україні потрібне нормальне здорове суспільство. На хуй рузкій мір! І все більше одеситів розмовляють державною мовою. Я достатньо займаюся онлайн-шопінгом і спілкуюся з продавцями щоб мати уявлення про відсоток україномовних людей в різних областях України. І в середині країни взагалі відсутній ватний повстанський рух. Ніхто не бореться за рузкій мір в самій Україні, зокрема в Одесі. Хоча під час війни з рашкою вже могли хоча б якось вже тут, у тилах, партизанити. Але ні. Крім купки ватних орків, які випадково ще й згоріли 2 травня 2014 року, рузкій мір більше нікому не потрібен.
Так само як нікому не потрібні в рашці біженці зі сходу України. Мабуть тому їх так багато приїхало жити в Київ. Є досвід спілкування з ними, але це вже інша історія