Останнім часом ми захопилися приготуванням їжі, яку раніше купували тільки у вигляді напівфабрикатів. А саме ті, для яких потрібно готувати самому тісто. Вареники і чебуреки. Тісто заварне, для вареників дві склянки муки, яйце, півсклянки окропу, столова ложка олії, сіль. Сережа був упевнений що цей рецепт тіста підійде і для чебуреків, але вони вийшли явно не такими як треба. Більше нагадують коржики з м'ясом, дещо жорсткуваті. Потім виявилося, що тісто майже те саме, але потрібно додавати удвічі більше окропу і в чотири рази більше олії. Але пробувати зробити правильно ще попереду. Вареники вийшли помітно краще будь яких, навіть ніж у "Галі балуваній", бо домашнє тісто саме краще! Сережа любить більш за все с капустою. На начинку я порізала весь качан (1 кг) Але, коли все просмажилося, половину відклала щоб потім дотушити. Тепер купувати напівфабрикати ми просто не хочемо. Готувати ці страви не важко і тісто у мене замішується дуже легко.

Ще ми разом готували фарширований перець. Ми купили червоний, дорогий і дуже великий. Сережа вирізав хвостики з насінням, дуже мінімалістично і акуратно, так щоб начинка напевне не вивалилася із перчиків. Для начинки треться цибулина, сік я віджала і решту додала у напівзварений рис. Півкілограма мішаного фаршу. Начинку вимішувала руками, як все що треба вимішувати для смаження. На дно великої кастрюли я поклала смажені цибулю і моркву, отвірами до гори поставила перець, але води, розведеною із томатною пастою, до самого верху трохи не долила. За новим рецептом потрібно, поки вариться на повільному вогнику, приготувати суміш сметани з мукою за 15 хвилин до закінчення, розвести бульоном із кастрюлі і додати до фаршированих перців. Результат неймовірний! Можна набивати перець не так щільно як це робила я