Мій персональний рік добігає до кінця і скоро настане новий. І, оскільки мої листочки, поки що, не жовтіють я радію приходу нового року так само як і 20, 30 років тому. Подарунки мені вже подарували, а вітати будуть в той самий день. Тож вже зараз я живу із передчуттям вітань. Сережки a-shop, духи, кросівки Лотто, сорочечка Кевін Кляйн і трошки грошей. Люди спочатку запитують що подарувати, бо не хочуть помилитися, я їх розумію, але я так активно обговорюю що саме, що подарунки потрапляють до мене заздалегідь. Але подарунок мені самій від мене у тому, що я усвідомлюю, що я прожила цей майже минулий рік, якщо не рахувати бомбіжки і весь сум з новин, саме так як хотіла. З коханою людиною, у коханому місті, з новими позитивними враженнями, із задоволенням від життя, у тих умовах які є. Для виконання всіх моїх бажань бракує лише Перемоги. Хоча я вже знаю, що ворог не переможе. Літо пройшло ласкаво і тендітно, із кавунами, персиками і морозивом. Промені сонячного світла саме такі як можуть бути у серпні!