Історія особняка

Особняк Полякова, розташований на вулиці Грушевського, 22, є видатним пам’ятником архітектури початку XX століття в історичному районі Липки в Києві. Цей елегантний будинок, навпроти будівлі Верховної Ради, втілює багату та багатошарову історію Києва.

Початок історії

З 1799 року ця ділянка землі належала Дем’яну Оболонському, губернському ватажку дворянства. Тут був побудований одноповерховий будинок з дев’ятьма кімнатами, який став місцем перебування для імператора Олександра I та майбутнього імператора Миколи I, під час їхнього візиту до Києва в 1816 році. Пізніше, у 1833 році, вдова Оболонського вирішила продати будинок. Його новим власником став генерал-лейтенант Григорій Білоградський. Двадцять років по тому він облаштував в особняку домашній театр.

Віхи володіння

Особняк кілька разів змінював власників. У 1861 році його купили подружжя Івенсени, а в 1891 році будинок придбав відставний поручик Володимир Міклашевський, відомий староста церкви Олександра Невського. Міклашевський провів масштабну реконструкцію будівлі, збільшивши кількість кімнат до 21 і прикрасивши їх ліпниною та дорогими шпалерами.

Велич Полякова

Пізніше маєток перейшов до Якова Полякова, опікуна Київської єврейської лікарні та зятя відомого магната Льва Бродського. Поляков зніс старий будинок та побудував новий маєток, який зовні нагадує Маріїнський палац. Проєкт особняка створив одеський архітектор Федір Троупянський.

Радянська епоха і перетворення

У 1913-1917 роках Поляков продав особняк Миколі Попову, крупному домовласнику Києва. Після революції будівлю було націоналізовано, і в ній розмістилися різні установи: від Центрального комітету Комуністичної партії України до дитячої рентгенологічної станції «Охматдиту» та Торгової палати при Раді Міністрів УРСР. Нині особняк служить відомчою їдальнею та залом для урядових заходів.

Архітектурна спадщина

Архітектура особняка на Грушевського, 22, нагадує Маріїнський палац, завдяки чому його неофіційно називають «Малим Маріїнським палацом». Будівля виконана в бароковому стилі з елементами модерну, що надає їй витончений та елегантний вигляд. Головний фасад, пофарбований у блакитний колір, прикрашений пишною ліпниною, картушем та дахом зі шпилем. Особливий шарм дому надає асиметрія фасаду, викликана розташуванням парадного входу.

Інтер’єри: Велич і розкіш

Внутрішні приміщення особняка зберегли та відновили первісне оздоблення, надаючи їм палацової розкоші. Пілястри, ліпні карнизи та стелі з позолотою створюють атмосферу величі та витонченості, нагадуючи про славні дні історії та пишноту старовинного Києва.

Особняк Полякова – це не просто будівля, а жива історія, що відображає всі перипетії та велич пройдених століть