В Києві давно не видно людей непростої долі, саме брудних і обірваних, зі шлейфом сморіду. Вони, як частина міської середи, час від часу, присутні, але якось не кричуще, не нав'язливо. З певними ознаками своєї неповторної естетики, але чистіше і охайніше ніж колись, коли подібне зіткнення викликало позиви нудоти. Здається, це так тут тому, що це є Київ. І скриньки добра, розставлені між будинками, ніби натякають на те, що в цьому місті є певний запас турботи і почуття прекрасного не може бути скривджено більше певній міри. Втім зустрічати бомжів все одно неприємно. Але завжди можна себе заспокоїти тим, що як би не соціальні служби, було б ще неприємніше.
Ознаки алкоголізму з позначкою "лайт".

Сережа колись розповідав, що біля околиць Києва є свалка, де певний клас людей шукає речі на продаж. Але там треба заплатити, сто євро чи близько того. І вони платять, і п'ють горілку і живуть в умовах, які від свалки не дуже відрізняються. Вони люблять так жити. Всім іншим приходиться миритися з тим що вони є. Або жаліти і намагатися підказати адреси центрів реабілітації