Ніби чимсь чарівним є твій дотик,
Геть простий, та ясний блиск очей,
Голосу тремтячі, сильні ноти -
Якось в серці гаряче, пече.

Ти не ідеальна, я це знаю,
Бачу кожен твій непевний жест.
І від цього іноді бажаю,
Щоб твій образ з голови моєї щез.

Це бентежить, я не можу зрозуміти
Всю тремтливу долю відчуттів:
Коли поряд ти - все інше непомітне,
все стає набором голосів.

То минає, то приходить знову.
Завжди поверталось відчуття,
що втрачаю поступово мову,
що без тебе це життя - вже не життя.

Ніби десь загадка: в твоїй шкірі?
У ясному мареві очей?
Проте в буднях моїх сірих
щось у сердці гаряче пече.
4 вересня 2011 року