Я йшов по Хрещатику,
Сірий, сутулий,
І раптом почув
Несподівану фразу:
"Повітряна куля
До Гонолулу
Відліта в 9-30
З Євбазу".
Усі свої роки втискався я в стіни,
Я скучно мовчав, я зливався з асфальтом,
Але в голові своїй бачив країну,
Де райськії птиці співають контральтом.
І от я сьогодні прорву павутину,
Магічно звільнюся від тихого сказу,
Сьогодні полину в прекрасну країну,
Розтанувши в небі старого Євбазу.
Я вірив, я знав,
Що настане ця дата -
Від світлого будня
До світлої мрії
Мене понесе
Кольорово-строката
Повітряна куля
Шизофренії.
(с) Юрій Позаяк.
Прошу прощения у всех, у кого неправильно воспроизводится украинская кириллица, кто считает, что последним украинским поэтом был Тарас Шевченко, у всех, кто считает что Шевченко зовут Андрей... Просто у всех.
Простите, ради бога, я больше не буду. Я уже практически не есть. Всё.