він не вилазить у мене з голови.
Паша-психолог, він взявся читати мене і у нього це надто добре виходить. коли він помиляється щодо мене, а я мовчу, його впевненість в своїх словах мене дратує. я не бажаю, аби мене читали. а відкриватись йому рано - я його не знаю. не розумію. він протирічить собі. так робив мій друг, він був психічно хворим. через нього я кілька разів серйозно планувала самогубство.

паша розповідав про систему, про тих, хто поза нею. вони небезпечні для системи, вона їх знищує або підкорює.
він не перестає повторювати мені, що я лідер. таке враження, ніби він смакує це слово з насолодою.
я шукаю джерело віри. він так вирішив. я й не підозрюю про це. хоча можливо.
не можу заспокоїтись другий день. він викрив мою слабкість і беззахисність, а я вже так повірила у цю казкову захищеність...
як через біль іноді виникають приступи ярості, так мабуть у мене вчора. то ця слабкіть є моїм болем.

ти не повернув мені спокій. ти продовжив цю лінію знущань наді мною. я дійшла до ненависті на всю чоловічу частину поряд.
це жінка: твоя сила - це мій захист. я чекаю від тебе підтримки. якщо ні - я мститимусь тобі за марність своїх сподівань і надій.
бо я слабка. бо я жінка.