ммм....а не дарма ти мені наснився.....вчора тебе бачила....ти зовсім не звертав на мене уваги, зробив вигляд, ніби не бачиш....проте, твій друг мене помітив і пильно стежив за мною. У мене навіть не було можливості привітатися з тобою, може, це й на краще.....в перші секунди, коли я зрозуміла, що ти поруч, я злякалася....потім страшенно нервувала, не знала, як ти відреагуєш....але тобі байдуже......знаю, ти зробив мені боляче, дуже......але я так сумую за тобою......

Ти мені сьогодні наснився....уві сні ти мене поцілував.....а у мене шалено билося серце.....дивно те, що я про тебе навіть не згадувала, думала, що забула....а ти? Ти забув мене? Напевно....

Скоро одинадцята...За вікном ніч, я лежу в ліжку і не можу заснути....Я так скучила....мені так самотньо...я знаю, ти ще не спиш і так хочеться набрати знайомий номер, почути такий рідний голос...але я не можу! Не можу, бо знаю, якщо тебе пробачу, повернусь до тебе, ти розіб'єш мені серце, ти мене не любиш, ти - егоїст....я не вірю тобі, більше не вірю....

Мені шкода, що в нас нічого не вийшло. Шкода, що не відчую твоїх обіймів, шкода, що більше не візьму тебе за руку, шкода, що не вірю жодному твоєму слову....

...я задихаюсь....тисне в грудях...руки німіють....перед очима ти....

Я змінилась. Зовсім трішки. Тепер я не вірю жодному твоєму слову. Дивлюсь на світ крізь призму самотності та болю. Забула, як посміхатись. І вибачення не допоможуть. Ти зробив свій вибір.