18-07-2007 18:54 Украина » Катастрофа під Львовом
Зараз інтернетом пішли чутки про хмару з фосфором...
Люди панікують та бояться.
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Розпочну з тривіального: “що таке жовтий фосфор?”. Як знає будь-який випускник хімічного факультету, який чесно вчив неорганічну хімію, мова йде насправді про білий фосфор, який будучи в неочищеному стані, має жовтий відтінок. Тому в плані хімічних властивостей та впливу на живі організми між поняттями білий та жовтий фосфор треба поставити знак рівності.
Насправді, найбільш відомими модифікаціями фосфору є червоний, білий та чорний, які мають один і той же хімічний склад (мають лише атоми фосфору Р). Але внаслідок різного способу зв’язування між атомами утворюються різні згадані вище модифікації, які мають різні фізичні та хімічні властивості.
Винуватець подій на Львівщині, білий фосфор, відноситься до найбільш хімічно активної модифікації. Так, він має температуру плавлення близько 44 С, а при контакті з повітрям навіть при 40 градусах починає горіти. А за умови доступу кисню він горить навіть під шаром води, що кожен може побачити, завантаживши наступний кліп з Російського загальноосвітнього порталу: http://experiment.edu.ru/attach/6/420.wmv (420 кБ). Властивість білого фосфору займатися на повітрі використовують для спорядження авіаційних бомб, касетних боєприпасів авіації, артилерійських снарядів та мін (http://www.himvoiska.narod.ru/smok.html). Пошук в інтернеті вказує на те, що білий фосфор використовують для запалювання напалму. Використовувати його як власне напалм є вкрай дорогим, хоча зазначені вище властивості роблять його подібним до напалму. Безпосередній контакт білого фосфору з живими організмами через високу розчинність в органічних сполуках викликає тяжкі ураження та отруєння.
Але! Питання в тому, що такий контакт має статися. Саме це неможливо через вкрай високу активність білого фосфору, який на повітрі горить з утворенням оксидів фосфору переважно у вигляді оксиду P2O5. Ця сполука швидко реагує з присутньою в повітрі водяною парою з утворенням фосфорної кислоти (H3PO4). Суміш P2O5 та H3PO4 над місцем аварії була представлені у вигляді білого диму, фактично аерозолю. Обидві сполуки хоча й не додають здоров’я живому через наявність кислоти, але є значно менш шкідливими, ніж білий фосфор. Втім, вони теж нездатні поширитися на великі території, бо є значно важчими повітря і швидко осідають на прилеглі території. Так, в повідомленні, знайденому мною на УНІАН, йдеться про 90 кв.км. Цифра начебто немала. Але якщо врахувати, що територія ураження є близькою до кругової, та трошки дружити з математикою, то виходить, що радіус відповідного кола не перевищує 5.5 км. То яка там відстань від місця аварії до Львова або навіть прилеглих областей? І в який бік дув вітер? Навіщо піднімати паніку там, де це не варто робити, припиняючи приймання молока та сільгосппродуктів в сусідніх з Львівщиною областях?
Тепер звернемося до наслідків ураження території аерозолем фосфорної кислоти. Це явище близьке до випадіння кислотного дощу, від якого сохнуть рослини, ржавіє метал та руйнуються пам’ятки старовини. Якщо в зоні випадання аерозолю будуть люди або тварини, то вдихання аерозолю викличе опіки та першіння в горлі, наслідком чого буде кашель. Тому можна вважати розумним періодичне полоскання горла розчином питної соди. Питання в тому, що робити з потраплянням аерозолю в очі або на шкіру? Або випасанням худоби на траві, на яку випав аерозоль. Втім, ці наслідки через швидке осідання аерозолю на землю швидко припиняться, після роси та дощу фосфорна кислота піде в землю, відігравши роль неорганічного добрива для рослин наступного року. Нагадаю, що фосфорна кислота використовується для випуску мінеральних добрив.
Тепер торкнуся того, що треба на мою думку робити учасникам гасіння пожежі. Якщо білий фосфор вилився на землю, то найкращий вихід – дати йому повільно догоріти, не допускаючи надто активного горіння та аерозолеутворення. При цьому докласти всіх зусиль, щоб витягти з місця пожежі цистерни, де білий фосфор залишився всередині, слідкуючи, щоб він всередині цистерн був залитий водою. Вважайте, що це напалм, який перестане горіти лише тоді, коли вигорить дотла. Для цього варто періодично зрошувати територію водою, тим більше, в умовах нинішньої спеки фосфор буде знов і знов займатися, як тільки одержить доступ до повітря. Слід уникати вдихання аерозолю, застосовуючи протигази, а також уникати контакту білого фосфору з тілом шляхом використання протихімічного одягу.
Заходи для мешканців в районі випадіння аерозолю. Поки продовжується його випадіння, можна порадити використовувати захисні марлеві пов’язки, змочені розчином питної соди для вловлювання аерозолю фосфорної кислоти. Після висихання їх треба змочувати повторно. Ще краще перебувати в приміщенні, де встановлений кондиціонер, який фільтрує повітря через змочену тканину та нагнітає його знадвору в приміщення. По можливості городину після закінчення випадання аерозолю треба якомога скорше обмити водою зі шланга. Якщо городина не вигорить під дією кислоти, то нема особливих підстав ухилятися від вживання її в їжу. Випасання худоби треба припинити до закінчення випадання аерозолю, а відновити не раніше обмивання пасовища дощем. На мою думку, не існує особливих причин боятися потрапляння білого фосфору у ґрунтові води. Нагадаю, що його зберігають під шаром води саме через низьку розчинність в ній. Крім того, продукти окислення фосфору (P2O5 та H3PO4) швидко будуть поглинені ґрунтом і навряд чи сильно змінять кислотність річок та ставків.
А тепер головне: “хто винен в тому, що вкрай небезпечна хімічна сполука провозилася територією кількох держав?”. Наприклад, якби цей самий фосфор провозився б у вигляді червоного фосфору, то навіть в найгіршому випадку наслідки були б суттєво меншими через набагато нижчу хімічну активність. Пожежу легко б загасили, а недогорілий червоний фосфор швидко зібрали б з грунту. Хоча б тому, що червоний фосфор самозаймається при 240 градусах. Навіть якщо припустити, що білий фосфор був вкрай потрібен на станції Оклеса в Польщі, куди слідував вантаж, то це не аргумент везти речовину з властивостями напалму через принаймні 4 країни (Казахстан, Росія, Україна, Польща). А якби аварія сталася б на території густонаселеного міста? Куди простіше було б везти суттєво безпечніший червоний фосфор, який за потреби легко можна перетворити в білий фосфор на місці споживання. І тепер наступне питання, який мали б розслідувати якщо не СБУ/прокуратура, то хоча б журналісти. Чи не має цей вантаж відношення до організованої злочинності та тероризму? Чи все-таки це злочинна недбалість деяких осіб, які чомусь знаходяться при владі в Україні? Хтось має дати відповіді на ці питання.
Вячеслав Хаврусь, кандидат хімічних наук, Альянс Майдан
Телефон для коментарів та роз’яснень: 8-050-538-3813
Оригінал статті - http://www.maidan.org.ua/static/mai/1184712360.html
Люди панікують та бояться.
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Розпочну з тривіального: “що таке жовтий фосфор?”. Як знає будь-який випускник хімічного факультету, який чесно вчив неорганічну хімію, мова йде насправді про білий фосфор, який будучи в неочищеному стані, має жовтий відтінок. Тому в плані хімічних властивостей та впливу на живі організми між поняттями білий та жовтий фосфор треба поставити знак рівності.
Насправді, найбільш відомими модифікаціями фосфору є червоний, білий та чорний, які мають один і той же хімічний склад (мають лише атоми фосфору Р). Але внаслідок різного способу зв’язування між атомами утворюються різні згадані вище модифікації, які мають різні фізичні та хімічні властивості.
Винуватець подій на Львівщині, білий фосфор, відноситься до найбільш хімічно активної модифікації. Так, він має температуру плавлення близько 44 С, а при контакті з повітрям навіть при 40 градусах починає горіти. А за умови доступу кисню він горить навіть під шаром води, що кожен може побачити, завантаживши наступний кліп з Російського загальноосвітнього порталу: http://experiment.edu.ru/attach/6/420.wmv (420 кБ). Властивість білого фосфору займатися на повітрі використовують для спорядження авіаційних бомб, касетних боєприпасів авіації, артилерійських снарядів та мін (http://www.himvoiska.narod.ru/smok.html). Пошук в інтернеті вказує на те, що білий фосфор використовують для запалювання напалму. Використовувати його як власне напалм є вкрай дорогим, хоча зазначені вище властивості роблять його подібним до напалму. Безпосередній контакт білого фосфору з живими організмами через високу розчинність в органічних сполуках викликає тяжкі ураження та отруєння.
Але! Питання в тому, що такий контакт має статися. Саме це неможливо через вкрай високу активність білого фосфору, який на повітрі горить з утворенням оксидів фосфору переважно у вигляді оксиду P2O5. Ця сполука швидко реагує з присутньою в повітрі водяною парою з утворенням фосфорної кислоти (H3PO4). Суміш P2O5 та H3PO4 над місцем аварії була представлені у вигляді білого диму, фактично аерозолю. Обидві сполуки хоча й не додають здоров’я живому через наявність кислоти, але є значно менш шкідливими, ніж білий фосфор. Втім, вони теж нездатні поширитися на великі території, бо є значно важчими повітря і швидко осідають на прилеглі території. Так, в повідомленні, знайденому мною на УНІАН, йдеться про 90 кв.км. Цифра начебто немала. Але якщо врахувати, що територія ураження є близькою до кругової, та трошки дружити з математикою, то виходить, що радіус відповідного кола не перевищує 5.5 км. То яка там відстань від місця аварії до Львова або навіть прилеглих областей? І в який бік дув вітер? Навіщо піднімати паніку там, де це не варто робити, припиняючи приймання молока та сільгосппродуктів в сусідніх з Львівщиною областях?
Тепер звернемося до наслідків ураження території аерозолем фосфорної кислоти. Це явище близьке до випадіння кислотного дощу, від якого сохнуть рослини, ржавіє метал та руйнуються пам’ятки старовини. Якщо в зоні випадання аерозолю будуть люди або тварини, то вдихання аерозолю викличе опіки та першіння в горлі, наслідком чого буде кашель. Тому можна вважати розумним періодичне полоскання горла розчином питної соди. Питання в тому, що робити з потраплянням аерозолю в очі або на шкіру? Або випасанням худоби на траві, на яку випав аерозоль. Втім, ці наслідки через швидке осідання аерозолю на землю швидко припиняться, після роси та дощу фосфорна кислота піде в землю, відігравши роль неорганічного добрива для рослин наступного року. Нагадаю, що фосфорна кислота використовується для випуску мінеральних добрив.
Тепер торкнуся того, що треба на мою думку робити учасникам гасіння пожежі. Якщо білий фосфор вилився на землю, то найкращий вихід – дати йому повільно догоріти, не допускаючи надто активного горіння та аерозолеутворення. При цьому докласти всіх зусиль, щоб витягти з місця пожежі цистерни, де білий фосфор залишився всередині, слідкуючи, щоб він всередині цистерн був залитий водою. Вважайте, що це напалм, який перестане горіти лише тоді, коли вигорить дотла. Для цього варто періодично зрошувати територію водою, тим більше, в умовах нинішньої спеки фосфор буде знов і знов займатися, як тільки одержить доступ до повітря. Слід уникати вдихання аерозолю, застосовуючи протигази, а також уникати контакту білого фосфору з тілом шляхом використання протихімічного одягу.
Заходи для мешканців в районі випадіння аерозолю. Поки продовжується його випадіння, можна порадити використовувати захисні марлеві пов’язки, змочені розчином питної соди для вловлювання аерозолю фосфорної кислоти. Після висихання їх треба змочувати повторно. Ще краще перебувати в приміщенні, де встановлений кондиціонер, який фільтрує повітря через змочену тканину та нагнітає його знадвору в приміщення. По можливості городину після закінчення випадання аерозолю треба якомога скорше обмити водою зі шланга. Якщо городина не вигорить під дією кислоти, то нема особливих підстав ухилятися від вживання її в їжу. Випасання худоби треба припинити до закінчення випадання аерозолю, а відновити не раніше обмивання пасовища дощем. На мою думку, не існує особливих причин боятися потрапляння білого фосфору у ґрунтові води. Нагадаю, що його зберігають під шаром води саме через низьку розчинність в ній. Крім того, продукти окислення фосфору (P2O5 та H3PO4) швидко будуть поглинені ґрунтом і навряд чи сильно змінять кислотність річок та ставків.
А тепер головне: “хто винен в тому, що вкрай небезпечна хімічна сполука провозилася територією кількох держав?”. Наприклад, якби цей самий фосфор провозився б у вигляді червоного фосфору, то навіть в найгіршому випадку наслідки були б суттєво меншими через набагато нижчу хімічну активність. Пожежу легко б загасили, а недогорілий червоний фосфор швидко зібрали б з грунту. Хоча б тому, що червоний фосфор самозаймається при 240 градусах. Навіть якщо припустити, що білий фосфор був вкрай потрібен на станції Оклеса в Польщі, куди слідував вантаж, то це не аргумент везти речовину з властивостями напалму через принаймні 4 країни (Казахстан, Росія, Україна, Польща). А якби аварія сталася б на території густонаселеного міста? Куди простіше було б везти суттєво безпечніший червоний фосфор, який за потреби легко можна перетворити в білий фосфор на місці споживання. І тепер наступне питання, який мали б розслідувати якщо не СБУ/прокуратура, то хоча б журналісти. Чи не має цей вантаж відношення до організованої злочинності та тероризму? Чи все-таки це злочинна недбалість деяких осіб, які чомусь знаходяться при владі в Україні? Хтось має дати відповіді на ці питання.
Вячеслав Хаврусь, кандидат хімічних наук, Альянс Майдан
Телефон для коментарів та роз’яснень: 8-050-538-3813
Оригінал статті - http://www.maidan.org.ua/static/mai/1184712360.html
отредактировано: 18-07-2007 18:57 - Украина