О, точно. Отстегивай парашутер - и в перёд!

Под моим вон тоже есть

Слушай, может мне о себе правду написать ? Вот эту:



Любі друзі читальники! В останній час моя віртуальна популяр
ність зросла до нечуваних висот і уж перевищила усі розумні прє
дєли. Моїм іменем в Інтернеті вже називають цілі суспільні явища
і політичні двіженія. Вже привичними стали такі терміни як галаганствувати, галаганство, галагани і антигалагани... Чую недалекий уж той час коли почнуть називати зорі, різні туманності, галактики і нововідкриті планети. Признаюся, це не може мені не льстити, але все таки зоряна хвороба мені не свойственна і я остаюся завжди відкритим і достіжимим для широких мас поклонників. Про мене також сочіняють міфи і легенди, путають з Нестором-літописцем і даже з Андреєм Рубльовим але будучи людиною невіроятної скромності я рішив
познакомити фанатів з моїм життєвим шляхом і подліними сторінками
автобиографії.



Починав я як і усі пересічні юзери, дрібні паскудники і графомани. Бомбив з боєвими товарищами інтернет-конференції, тягав по нету різні статі проти нацюкізму, винищував сітьову нечисть, відважно бився з нациською чумою по форумам, як Тарас Бульба з кошовим Кирдягою і мій славний предок разрушітєль некогда грозной Запорожськой Сечі Ігнатій Галаган проти нелюдів, зух мір нахт, підробляючи ніки і клонуючись до пьяти різних особей на одному тому ж самому форумі. Наприклад на майдані благодаря підтримкі тамошнего симпатичного модератора я іспользував наряду з Галаганом і Кирдягою іще цілу кучу агентурних кличок, чи то літературних псевдонімів які должен поки що хранити в секреті разом з мойою групою підтримки на тому форумі. До пори до часу. Прийде момент і усе напише мій будущий невідомий мені поки що біограф. З гордістю можу повідомити шановному пансьтву що на цей момент завдяки своій непересічній громадянській активності у борьбі з інтернет-чумою уж став лауреатом премії ім. Олеся Бузини а також вдалося зробити вже непогану політичну карьєру і дослужився до члена Політбюро ЦК Конфуцианскої Партіі КорНета і стати її вождем наряду з іншими такими самими мудаками. Деталі карьєри можете прочитати на СТРАНИЧКі МЕЖНАЦИОНАЛЬНОЙ НЕНАВИСТИ DZIADKA OLKA,

мойого друга і соратника. В мене на індивідуальному рахунку кілька громких терактів проти нациських сайтів з помощью доносів адміністрації, а також ранєнія і контузії та інші неконфортні становища в результаті електронних баталій, хоча цитадель несмотря на втрату надстроєк завжди вдавалось відстояти. Саме під час написання кляуз я замітив що одарьонний не тільки у області вебдізайну а ще й великим літературним талантом. Але тоді ще мое призвання пульсувало во мні глухо мучітєльно шукаючи виходу наружу і не оформилося в
якусь конкретну ідею. Але все по
порядку. Я з дитинства замітив що в мене є дві великі мрії -
писати романи і стріляти нацистів і особливо усіх тих у кого
ай-кью хоть на один бал вижче моіх 70. Навіть вивчив наізусть
любимі строки Крапівіна, що відповідають мойому бойовому
духу:



Я видел сон: как будто, падая в траву,
Рву плоский браунинг из заднего кармана,
А впереди, средь клочьев мокрого тумана,
Идут враги - все те, кто враг и наяву.

Я навожу на них тупой короткий ствол,
И пистолет с отдачей прыгает в ладони...
О если б знали вы, какое торжество -
Стрелять и видеть, как срезает мой огонь их!

Они, крича, бегут сквозь реденький лесок,
А я стреляю вслед и чувствую отдачу...
Потом жалею об одном: что это сон.
И от того, что в сны не верю,
чуть не плачу.


Так ось на цьому заглибимося в теорію сновідєній, тобто в
те що сниться. Я тоді ще не віддавав собі відчьота як можна
було б гармонічно поєднати ці дві мої страсті щоб бути
счасливим і корисним людям. Аж тоді зі мною здійснилася
Подія, яка перевернула усе моє життя і наставила на
справжню тропу, тропу істини і розкриття таланту, а також служіння людству.


часть друга


на шляху до нобелівської преміі...



Шляхами якогось невідомого мені божественного проведіння мені уві сні було відєніє і явився великий мученик нашого народу і почті мій тезка Ярослав Галан, який усе своє життя присвятив облічєнію фашистів і за це був зарубаний сокирою у власному домі і з тих пір прославився мученічеством і своїми пламенними творами. Він глянув на мене ласковими батьківськими очами, похлопав по плечу і вимовив: Єжи, синок, не заривай талант у землю, тобі треба писати, і уж чим скоріше тим лучше!.. Пригадай-ка собі великого Пушкіна, який призивав глагогом жечь сердця людей і к штику приравняти перо... Після тої знаменатєльної зустрічі ві сні з моїм куміром я проснувся як сам не свій і став дуже задумчівий. Бо уві сні мені було озаріння як продовжувати мій життєвий шлях і як поєднати два хобі в одне і щоб воно ще було корисне людству. Він мені ще підсказав художню ідею, як великий класік Пушкін тоді ще не дуже великому молодому класіку Гоголю. З цього в мене народився мій маленький шедевр "Ми програли все" під літературним псевдонимом Петра Глинського. Треба сказати що шедевр як йому і подобає рожався в творчих муках. Позже мої біографи і літературовіди переконаються в цьому лікуя черновики і проводя графічний аналіз.

Товариш Галан сказав мені для художньої убєдітєльності написати його на українській мові, якої я не знаю і цю творчу задачу за його наказом я должен був рішити. І тоді мені на допомогу прийшов світовий літературний опит і я собі подумав - ось руминський мудак Іонеско умудрився стати французським класиком підстрочно перекладаючи якийсь французський розговорник. А в нашу епоху технічні срєдства дозволяють піти іще дальше і при допомогі Інтернета перекласти машиною зразу уж усю світову літературну класику на любу мову. І відразу я переконався що стою на вірній дорогі. Було багато перепічаток у всьому Інтернеті, запрос з центра Визенталя з самого Парижу, на історичних сайтах був фурор і сенсація століття, багато восторжених відкликів, але найбільше запомнився такий, коли один уважаємий мною тонкий цінитель іскуства сказав такі пронікновенні слова, які відпечатались у мойому сердці на усе життя до самої смерті: Чайковський був підарасом і написав "Лєбєдіноє озеро", Гоголь був онаністом і сподобився на "Мертві душі", Толстой був імпотентом і наваяв аж кілька томів "Війни і миру", тому уж і тобі, друже Лжезек, нічого з того всього не повинно заважати на шляху до Нобелівської премії. І мене така висока оцінка відразу окрилила. Я відчув що матерію на літературному поприщі і пора уж розширяти

жанровий діапазон. На саміздаті можна бачити що я упевнено продвигаюся у лідери рейтинга особливо якщо дивитися з кінця списку. У жанрі очерка я своє перо вже спробував, у плагіаті, перепічатках, фальшивках і підлогах тоже, тепер пришов час створити щось автобиографичне як і подобає кожному поважаючому себе митцю який турбується про посмертну славу. Так народився твір який ти друже читаче зараз читаєш. У журналі я його рішив не публікувати бо там талант затопчуть, занадто уж багато бездарів, які мене конкретно затмівають і не дають сіяти у повну силу. Тому рішив посвятити свойому життєвому шляху окрему сторінку з художніми ілюстраціями.

Фіг наг, хуг збуг !!! І-нн-нахх !! Отаким !

Yours faithfully Lzhezek,
він же Іпатій Галаган (Корінський),
він же Мбоа Мертвий, він же Кирдяга,
він же Петро Глинський..............

всігда готовий знову перевоплотитись, навіки ваш Jerzy-победоносець

отредактировано: 23-11-2003 08:24 - Ежи Коровский

Я ж и стереть могу. Я модератор тут.
Да, я чегоо эту лабуду вставил, до сих пор не могу понять кто это написал.
Я сотру.
А что в дневнике о себе другим не пишут ? Всё равно его ж читают все.

Ежи.

Да мне тоже очень понравилось. Мне кажеться что верно очень передан мой украинский язык.

Много мелочей, типа "отаким". Это всё было.

Этот человек много прочитал из того, чтог я писал, при чём на разных сайтах.
Норман наверняка. Хотя зачем ? И на Кор он как попал ?

Ежи

ЕжиК, а Крапивин-то тебе как? Нравицца?

ЕжиК
Это детцкий писатель. Хороший.

Ежи Коровский
Суровая она у тебя какая-то...
Мне трудно по-украински читать...
Все кажется, что я чего-то недопонял или упустил...
А откуда Толстой взял кучу детишкофф, каковых д.же любил?..

Ежи Коровский
Тогда грейся тута и плюй на них слюной!

Ежи Коровский
Ну, они вроде как про всякие события в городе пишут... Или про впечатления...
Но все больше в мафию играют.
И ваще захирели маненька... Ты пойди, почитай...
Воопче-то раньше они автоматом ко всем киевлянам прописывались, это щас совсем мышей не ловят.