Розіпни мене, як хочеш,
Якщо легше тобі стане.
Гострий біль із мене точиш,
Наче кров із тої рани.
Чи ж тобі так веселіше?
Чи цікавіше від того?
Може, ти мене облишиш?
І не згадуй, прошу, Бога -
Ти ж не віруєш, єхидно,
Не шукаєш вічних істин.
Чи ж тобі мій стогін видно?
Чи ж у тобі є що чисте?
Що іще мені наврочиш,
Дика дівчино-Іудо?
Розіпни мене як хочеш,
Якщо легше тобі буде.

(монолог идиота)