Так минає моє життя
дневник заведен 27-03-2003
постоянные читатели [23]
3 CaHuTaPa, A1ien, abbath Buzoni, Anthrax, Canterbury, Girl_Dream, Paul, shyma, Silvia, SolMa, Tararoev_DL, Vasilich, Yellow Rorqual, Yoda, Библиотека, Ква-кВася, Киев, Клуб КИНОпередвижка, Клуб меломанов, Тарас, Тварь, Украина, Юльчатай
закладки:
цитатник:
дневник:
местожительство:
Киев, Украина
антиресы [5]
быдло, Россия, Террористы, великорусский шовинизм, люмпены
15-01-2007 19:20 Як ви це розумієте
В Цоя є така пісня з словами:

"Дом стоит, свет горит,
Из окна видна даль.
Так откуда взялась печаль?

И, вроде, жив и здоров,
И, вроде, жить не тужить.
Так откуда взялась печаль?"

як Ви розумієте ці слова? чому туга?
що він хоче сказати?

ЦІКАВО ПОЧУТИ ВАШУ ДУМКУ!
Комментарии:
17-01-2007 14:34
Папа Легба
Дім стоїть, світ горить,
з вікна видніє далечінь,
то звідки ж узялася туга?
Начебто, живий я і здоровий,
і наче жити не тужити,
то ж звідки узялася туга?

А навколо гарно - нічого не видно,
А навколо краса - не видно ні чорта.
І всі кричать "Ура!" І біжать вперед,
І над всим цим новий день постає.

тiперь розумієшь?
Избранный
О, друзі, ви теж за порозуміння? Якщо не важко, мені теж поясніть, що все це означає, вже років з десять не віддуплюся:

А берегами гонит туман,
Запахи крошева.
В ночь отругали ропотом Май,
Ждали хорошего.
Зря заметали в пепел следы,
Сумерки видели.
В гроздья медалей груди рядил,
Щурился идолом.

И строгим росчерком
Мне напророчило
Полдень умыть слезой.
Даром же палица
Яростно скалиться -
Смех не вернуть резней.

Hе удосужил вгляд пронести
Мимо ревнивых рук.
Спрятанный в узерь, смугл и дик,
Имя вернул в кору...

Отзеленела степь.
В осень дождем задет,
В блестках замерз ручьем.
Следом полощется
Ярень-урочица,
Горени не учел.

Сполохи ринулись
Цвет отнимать,
Вырвать язык узлом.
Затеси инури
Криком "нема!" -
Лучше молвой зарой!

Иволге петь!
Меть на губе
Дружно крести.
Влет усачу
Светится чуб
Правдой горсти
.
17-01-2007 16:48
Папа Легба
Димка дивись:

А берегами жене туман,
Заходи кришива.
У ніч отругали ремством Травень,
Чекали гарного.
Зрячи заметали в попіл сліди,
Сутінки бачили.
У грона медалей грудей виряджав,
Жмурився ідолом.

І строгим розчерком
Мені напророчило
Полудень умити сльозою.
Даром же палиця
Люто скалитися -
Сміх не повернути різаниною

Hе удосужил вгляд пронести
Повз ревниві руки.
Захований в узерь, смаглявий і дикий,
Ім'я повернув у кору...

Отзеленела степ.
В осінь дощем зачеплений,
У блискітках змерзнув струмком.
Слідом полощеться
Ярень-Урочицаурочища,
Горени не врахував.

Сполохи ринулися
Колір віднімати,
Вирвати мова вузлом.
Затеси инури
Лементом "німа!" -
Краще поголоскою зарий!

Іволзі співати!
Міть на губі
Дружно хрести.
Вліт вусаневі
Світиться чуб
Правдою жмені.

но таки ой вей, более ясно сказано:
And coast drives a fog
Smells оf a dust
At night have abused grumble May
Waited good.
In vain covered up in ashes traces
Twilight saw.
In groups of medals of a breast dressed
Looked like an idol
и таг далее
Избранный
Yarvoh о, дякую, братухо, а я мозок ламав! З мене півпляшки та огірок!
17-01-2007 18:35
Камрад
Димка
Yarvoh !!!

ну, я мав на увазі трошки інше...
те, що людина була народження для більшого - для подвигів, звершень... а мусить займатися чимось геть земним... ось і мучить його туга за чимось більшим...
ніби все в неї добре, але вона хоче набагато більшого... їй цього мало...
ось, як я це розюмію.
22-01-2007 01:38
*
Добродії, а чому ви тільки на групі "Кіно" зациклилися? У той час було багато прекрасних пісень... наприклад:

Шкарпетки.

Ми вийшли із ПК,
Приголомшені злегка,
Ми слухали з тобой
Панк-рок.

Ти до будинку підходячи
Сказала не жартуючи
Пішли до мене додому,
Юрок!

По сходах з тобою
Промчалися в годину нічну,
Ти всунула свій ключ
У замок.

До нещастя згадав я
Усього одну деталь -
I я до тебе зайти
Не зміг.

(Чому?)

Тому що на мені були
Брудні смердючі шкарпетки.
Пітні, брудні, рвані смердючі шкарпетки!

Відчинилися твої двері.
Ти вір або не вір,
Але я завив як вовк
З туги.

Адже багато справ,
І я вже цілий рік
Не скидав свої
Шкарпетки.

Пітні, брудні, рвані смердючі шкарпетки!
Пітні, брудні, рвані смердючі шкарпетки

Промчалося тридцять років,
Тепер я імпотент,
Покрило сивиною скроні.
Але пам'ятаю дотепер ,
Як смертний вирок,
Що підвели мене
Шкарпетки.

Пітні, брудні, рвані смердючі шкарпетки!
Пітні, брудні, рвані смердючі шкарпетки!
Пітні, брудні, рвані смердючі шкарпетки!
Пітні, брудні, рвані смердючі шкарпетки!

гурт "Сектор газу" (с)1990
Избранный
mizanthrope Коли це Рев’якін у Кіно співав?
02-09-2007 20:47
где.цветы?
Бо життя - це страждання!.. А страждання - це життя!
Закрыть