Замість Криму знайшлося куди поїхати на майські свята и це була чудова подорож. Я уперше бачила зелені Карпати, гуляла по Львову поки не втомлюються остаточно за добу ноги. Коли ми повертались трохи іншим шляхом ніж їхали туди, то двосмугових трас готових до експлуатациї, виявилось більше ніж ми очикували.
Несподівано доїхали до Івано-Франковську і Тернополю. Несподівано побачили, що маленьки міста Львівської області теж файні, тільки маленьки на відміну від великих:-))
Доїхали до Ужгорода, побачили Закарпаття. А ще, майже на всіх наших шляхах, були таки крайовиди, що ми були офігевшими та здивованими! Файні пагорби, гори, багатопланові композиції з рослін, ландшафту та неба.
Таки гарні та небідні села, що нихто не торгує ничім біля траси! Майже всюди лелекі у гніздах або у повітрі. Я зрозуміла цього разу, що лелека - це така ознака доброти. Люди могли стільки разів зробити щось корисне для себе, але погане для них, і не роблять. Це диво, як мою думку.
Чудова музика у Львові, вдалося потрапити на останній день фестивалю "Флюгери Львову". Надзвичані майстри джазу подарували стільки задоволення за один вечір, що боже ж ти мій! Чудові наливки та дуже файна жива джазова музика у Квартирі 35, що над "Під Клипсидрою", в який тіж самі наливки, але музики нема:-)
Бачили й замки, яки встигли. Заходили до кнайп. Ось тільки смачніше всьго страви удома, вважає Пищка! Ну ничего поки тут не зробишь. Що є, то є:-))))
Віталій Портников
[Print]
Та сама киянка