12:31 14-10-2011
оооо.....осінь у розпалі...за вікном плаче небо, земля усіяна різнокольоровим листям....а на душі біль і пустота. ми розійшлись....це було так емоційно....і так важко....ти стояв на колінах обіймав мене руками і просив у мене пробачення....за все.....а я плакала і не могла зупинитися...і прощала, і прощала тебе...місяць був у повні...він заливав нас своїм сяйвом....а ми не могли відірватися одне від одного.....ти дякував мені....за мою любов...за мою підтримку...за ті емоції, які я в тобі викликаю.....це було найважче прощання в моєму житті....і...останні слова, які я почула від тебе - я тебе кохаю.... 
13:26 11-08-2011
"Ти мені не подобаєшся, ти мені не подобаєшся....не подобаєшся" - повторювала я тобі, одночасно переконуючи і себе в цьому....ніби повірив...стільки запитань, почувалася, як на допиті. Ти не дав мені піти на автобус, мусіла сісти в машину. Атмосфера салону ще більше притягувала мене до тебе. Ці запахи, звук мотору, дуже зручне сидіння, в якому я просто розчиняюся. Але був цей напружений діалог між нами. Я зі всіх сил намагалася показати, що мені байдуже, не проговоритися, не видати себе. Домовились, що все забудемо. Що ти відпустиш мене. Не будеш більше копатися в минулому. Ти просив у мене вибачення. За все, що сталося, за свою поведінку. Вирішили, що будемо друзями. Але щось мені підказує, що це ще не кінець..........нажаль....... 
12:18 28-07-2011
Мої думки - так, просто.
Твої зауваження - дуже влучні.
Мої емоції - не втрималась.
Ти аналізуєш - як завжди.
Мої страхи - ну як без них?
Твій примус - щоб поборола!
Твоє запрошення - я так і знала!
Моя відмова - не все так легко!
Твоє зізнання - давно пора...
Мої сумніви - невже це правда?
Твій дотик - лише мріяв.
Моє серце - виривається з грудей.
Твій секрет - о, так, він є!
Моє розчарування - я так і знала.
Моє прощай - так буде краще...
Твоє "не відпущу!" - бо любиш....
Моя впертість - так треба!
Твій відступ - як хочеш...
Твої зауваження - дуже влучні.
Мої емоції - не втрималась.
Ти аналізуєш - як завжди.
Мої страхи - ну як без них?
Твій примус - щоб поборола!
Твоє запрошення - я так і знала!
Моя відмова - не все так легко!
Твоє зізнання - давно пора...
Мої сумніви - невже це правда?
Твій дотик - лише мріяв.
Моє серце - виривається з грудей.
Твій секрет - о, так, він є!
Моє розчарування - я так і знала.
Моє прощай - так буде краще...
Твоє "не відпущу!" - бо любиш....
Моя впертість - так треба!
Твій відступ - як хочеш...
01:09 25-07-2011
Сьогодні ти назвав мене своєю нездійсненною мрією....вся кумедність ситуації в тому, що ти теж моя нездійсненна мрія, мрія, котра так і залишиться мрією...мені дуже цікаво, що б у нас вийшло , якби ми могли бути разом...чи це було б справжнє міцне почуття з обох боків, чи ти б зрадив мені при першій же нагоді? Чи дійсно ти такий, яким я тебе бачу? Чи це омана, лише видимість? Я ніколи не дізнаюся, адже ти - лише мрія... 
00:58 23-07-2011
Якось ти сказав, що наше життя - як кардіограма: то підносить нас різко у височінь, даючи щастя; то раптово кидає вниз, розбиваючи наші надії і серця. Цікава думка. У цьому щось є. Проте, всупереч цій теорії, нас часто спіткають невдачі та розчарування. І коли так трапляється, не завжди ситуація покращується. Здається, ніби ці муки триватимуть вічність. Життя не передбачиш, ніколи не знаєш, що може трапитись завтра. Я досі не можу збагнути як так вийшло, що ми зустрілися і так зблизились. Я ніколи не зустрічала людину настільки схожу смаками і поглядами на себе. Ніколи б не подумала, що пропустивши одну деталь, я втраплю в пастку, з якої мені буде дуже важко вивільнитись. Я люблю твою душу зі всіма її достатками та недостатками, проте, краще тобі про це не знати....а який сюрприз життя готує мені на завтра?.... 
22:38 21-07-2011
За вікном тарабанить дощ, місто вкрила темна нічна завіса. Думки крутяться в моїй голові і не дають заснути. Досі не віриться, що ти робиш все це лише заради дрібної вигоди, лише через те, що в тебе така погана натура. І чим більше я піддаюся, чим більше з тобою зближаюся, важче мені себе зупинити, важче все це припинити. Знаю, що так не можна, проте щось всередині шепче мені, що, може, це мій останній шанс не бути такою самотньою.....адже, якщо я так і залишусь одна до кінця життя?....
Я говорила з тобою. Це була наша остання відверта розмова, після якої кожен з нас повернеться в реальність. Кожен в свою. У мене на душі відчуття виконаного обов'язку....так буде краще, я впевнена! Бажаю тобі щастя. Ні, це не любов, просто ми з однієї Планети... 
Я говорила з тобою. Це була наша остання відверта розмова, після якої кожен з нас повернеться в реальність. Кожен в свою. У мене на душі відчуття виконаного обов'язку....так буде краще, я впевнена! Бажаю тобі щастя. Ні, це не любов, просто ми з однієї Планети...
