На фестивалі у районному центрі Солонянського району в селі Солоному, було не стільки весело, скільки зворушливо. А ще прикро за наше місто, бо, виявляється, що саме села зараз розвиваються, наводять порядок швидкими темпами, бо є така річ, як теріторіальна громада. Там де всі знають одне одного, відчувають себе єдиной родиной, якось нема сенсу комусь брехать, красти загальні кошти, все робиться заради добробуту. Ось і школа там одна з небагатьох, європейського зразку в Україні, де система викладання зовсім нова, здається, це той самий заклад де нема оцінок. А ще дизайн інтр'єру, а ще Порошенко був на відкритті. Яскраві дітячи майданчики, хороші дороги, чисті вулиці, лихтарі в ночі світять усі. Здається це ознаки життя справжніх українців! А міськи жителі, які скиглять про те, що в країні ничего не відбувається, що свідчило б про зміни на краще, просто не висовують свій ніс за межі власного подвір'я.

Знаходитись на такому святі досвід дуже цікавий, це більш урочистість, на якої доречно прикласти праву руку до сердця. І ще радісно майже до сліз. Ось воно, справжнє. Особливій затишний світ, де всі раді всім. Відкриті та безпоседерні.
Я б спитала чи потрібні Україні взагалі міста, але є мер Львова Садовий і є мер Дніпра Філатов. в одного вже багато років відбудовані дороги навіть у мікрорайонах, а інший щось ремонтує так ніби топочеться на одному місці, і ще років сім має затягувати ремонти доріг, тротуарів та іншого, що потребує ремонту. Є українці, а є такі що колись примазались до Майдану своєчасно, колишні рейдери. Хай їм грець, ти що останні. Навіть не знаю, що тут у нас в Дніпрі з цим робити. А робити треба, бо дістало вже.

Просто в селі нашої області чисте повітря і добробут. А обласному центрі ремонтують щось роками і кажуть, що ще сім років будуть ремонтувати. Але за прикладом за скільки можно відремонтувати далеко ходити не треба, все рядом. Може, якось носом натикати, чи виявиться що все божа роса, як завжди у таких випадках, тоді виходить це політик старого зразку, як ті що були за часів Януковича. І це обюрює. Навіть бісить, коли спотворюють рідне місто. Я думаю, рано чи пізно рішення прийде. А зараз лишається радіти за інших. Так тримати! Це дуже і дуже круто!

І ще я весь день спілкувалася українською, це тєж зачотно... :--))