В останній частині "Основ семіотики", присвяченої нібито саме розгляду перспектив на майбутнє, на справді, продовжилося складання смислових блоків теорії, мов пазлів, у єдине ціле. Тому я навіть паралельно написала маленький конспектик. Остання, досить невелика, частина книги дає можливість озирнутися на решту прочитаного і зрозуміти те, що залишилися зрозумілим не до кінця. Дещо заплутаний і ускладнений посиланнями на суміжні науки і їх терміни, початок, від якого йде шлях до простих підсумків. Але чим далі тим стає простіше. Від складного до простого. Отже:

Тріадічна структура - це є позначений об'єкт, сигніфікант як база для формування поняття і, як наслідок, семіотичного процесу - знак.
Приклад мови, як семіотичної системи, дає зрозуміти що слова, як знаки-носії, зберігають поняття які вони позначають, незалежно від наявності інтерпретатора, індивіда, який має необхідні когнітивні здібності. Поняття може мати фізичне продовження в навколишньому середовищі, а може не мати, тобто бути лише в уяві, в світі віртуальних понять. Об'єкт може бути пізнаним, а може не бути, але річ робить об'єктом промінь уваги індивіда.

Пол Б'юсак - дослідження всього що цікавить неодмінно запускає семіотичний процес.

Умберто Еко - "Семіотика є містком між гуманітарними і природничими науками"

Іманентна індиферентність знака щодо реальності об'єкта

Об'єктність не зводиться до світу речей. Об'єкт може припинити існування у світі фізичних речей, але поняття залишиться

Семіотика є перспектива, яка пов'язана з матрицею всіх дісциплін, породжених досвідом антропосеміозу



В последней части "Основ семиотики", посвященной якобы именно рассмотрению перспектив на будущее, на самом деле продолжилось составление смысловых блоков теории, как пазлов, в единое целое. Поэтому я даже параллельно написала маленький конспектик. Последняя, довольно небольшая, часть книги дает возможность оглянуться на остальное прочитанное и понять то, что остались понятным не до конца. Несколько запутанное и усложненное отсылками на смежные науки и их термины, начало, от которого идет путь к простым итогам. Но чем дальше тем становится проще. От сложного к простому. Итак:

Триадическая структура - это обозначенный объект, сигнификант как база для формирования понятия и, как следствие, семиотического процесса - знак.
Пример языка, как семиотической системы, дает понять что слова, как знаки-носители, сохраняют понятия, которые они обозначают, независимо от наличия интерпретатора, индивида, обладающего необходимыми когнитивными способностями. Понятие может иметь физическое продолжение в окружающей среде, а может не иметь, то есть быть только в воображении, в мире виртуальных понятий. Объект может быть опознанным, а может не быть, но вещь делает объектом луч внимания индивида.

Пол Бьюсак – исследование всего интересующего непременно запускающего семиотический процесс.

Умберто Эко - "Семиотика есть мост между гуманитарными и естественными науками"

Имманентная индифферентность знака по отношению к реальности объекта

Объектность не сводится к миру вещей. Объект может прекратить существование в мире физических вещей, но понятие остается

Семиотика есть перспектива, которая связана с матрицей всех дисциплин, порожденных опытом антропосемиоза