Юрий Издрик

осінь заходить боком-боком
щоб виглядати мо́лодо
дерево тріскає вздовж воло́кон
холодно-га́ряче-холодно

тріскає дерево сохнуть суцвіття
наче ламкі зап'ястя
ти все блукаєш мила цим світом
наздоганяючи щастя

де ти блукаєш? що ти шукаєш?
де ти і що знаходиш?
може колись ді́йдеш до краю
зійдеш у крайні во́ди

і попливеш хвилями легко
просто за течією
щоб від усього бути далеко
бути ніде й нічиєю

я вже за краєм я тут чекаю
висох на голе дерево
я тут нічого свого не маю
тільки пологий берег

тільки твоє сховане щастя
в листі опалому золотом
осінь спросоння ше́пче підказки
холодно.. га́ряче.. холодно..