Він зайшов далеко у луки,
поставив мольберта, фарби
наготував і а-ля Нарбут
замалював обрію лінію, звуком
жука подивований, озирнувся,
але не побачив нічого, панаму
насунув на брови, пан над панами,
але звук наростав і чувся
дальній гуркіт моторів
чи гул землетрусу в морі,
він поглянув угору, шукаючи літака,
і погляд, зненацька заскочений гострим болем,
ще раз окинув обрій, прошелестів над полем
і застиг на крапці в рукописі Буряка.
Юрій Буряк
Віталій Портников
[Print]
Та сама киянка