Весілля у Івано-Франківську починається з того що батько невісти, за два тижня до дня весілля, зустрічається із музикантами. І платить їм гроші. Обговорюється программа на день і вечір, на всю урочісту подію. А потім вже, коли наступає день весілля, у ресторані все починається з того що гості або по одному заходять і дають гроші молодим і музикантам, або вже централізовано збираються гуртом перед рестораном і йдуть всі разом в середину і тоді вже всі по черзі дають гроші, всі бачать хто скількі дає. А батько невісти, тобто газда, має накрити такий стіл щоб ні в кого потім язик не повернувся сказати що стіл був так собі. А ще кількість гостей, до 90-х років включно, не була менше за 250 людей, інакше б люди сміялися з такого весілля. На столі сама традиційна на весіллях страва “кльош”. Це коли пічуть велики пироги із різніми видами солодких начинок, а потім нарізають на шматки і розкладають на тарілки, які потім укладаються ярусами на загальний стержень і знизу йдуть великого діаметра а в горі закінчуються малим, по формі пираміди.
І ось настає час, коли гості заходять у ресторан. Якщо музикантам дали достаньо грошей, то коли несуть гаряче, музиканти грають спокійну музику і тоді гості можуть поїсти спокійно. А якщо мало, то музканти, коли офіціянти несуть, на приклад, голубці, починають грати швидку, веселу музику, ось як коломийки. І тоді гості танцююють, а голубці охолоджуються на столі. А якщо грошей дали дуже мало, то музиканти весь час, поки йде весілля, грають коломийки і темп нарастає, тоді гості падають знесилені під кінець весілля. І тому бажаючих давати мало грошей нема :-)
На весілля запрошують, в першу чергу, співробітників батьків жениха й невісти, в другу - сусидів. В третью - друзів жениха й невісти. В четверту просто знайомих з вулиці, а в п'яту - знайомих знайомих, якщо кількість гостей все ще не достатня.
Зараз, в наш час, вже багато хто відмовляється від таких святкувань, але в 90-ті все ще було саме так.
А ще музикантам мали не тількі дати достаньо грошей, а ще й накрити такий стіл, саме для них, щоб вони були задоволені, а не те... Попадають всі в кінці весілля!
На ранок музиканти змучані йшли до дому із сумками повними їжі і кишенями повними грошей. Крім Франківська їх часто запрошували по області, в села. В селах звичаї ще веселіше. Там раніше було прийнято бити музикантів і Сережа казав що в нього був великий досвід захисту від гостей штативом для микрофону! Було і таке що встигали втікти.
А ще мій чоловік розповдав, що один кримінальний авторитет якось прийшов на весілля своєї коханки. В разгар святкування, коли всі напилися. Музиканти заходять в кімнату для музикантів, а він кохається з невістою. Отакої... За національністю він був єврей і контролював центральний ринок. Це до того що в Франківську ніколи не було прийнято утискати євреїв.
Сережа каже що це були дуже щасливі часи. Хоча починалося все із того що його запросили на першу Червону руту грати разом із Тарасом Петриненко. Сережа знайомий з Гадюкиними й не тільки :-)
А ще в нього був роман із Іриною Білик, але це взагалі окрема історія! :-)))
Віталій Портников
[Print]
Та сама киянка