Зараз жителі Курської області жаліються, що ховають своїх людей у дворах. Але, коли в Маріуполі маріупольці ховали своїх близьких і рідних людей у дворах, росіяни раділи. Як кажуть, отримай, фашист, гранату. А ще кацапи люблять обгрунтовувати своє бандитське вторгнення в Україну (та й, мабуть, куди завгодно) тим що, мовляв, історичні землі.
І що ж? Недавно я дізналася, що Суджа колись була столицею радянської України. І ось знайшла більш розгорнуто про це:
Містечко в Курській області, над яким 7 серпня піднято український прапор, було… столицею радянської України
Місто Суджа, яке, за повідомленням російських пабліків, удень 7 серпня взяли під свій контроль ЗСУ, сто років тому було столицею радянської України. Щоправда, тривало це всього один місяць. А ще раніше Суджа була адміністративною одиницею козацького Сумського полку.
У 1651 році був утворений Сумський слобідський козацький полк, і Суджа стала його сотенним містом (столицею, як ми сказали б зараз). Для розуміння: у ті часи під словом «полк» мали на увазі не лише військову, але й адміністративно-територіально одиницю. Полково-сотенний устрій України був ліквідований разом з Гетьманщиною у 1781-му, відтак Суджа стала повітовим містом Курського намісництва, а пізніше – Курської губернії.
Кажуть, що назва міста, розташованого всього за 10 км від кордону з Сумською областю України та за 45 км від Сум, зазнала татарського впливу і може бути перекладена як «місце, де є вода».
Згідно з переписом 1897 року, понад 60% населення Суджі говорило українською. Цікаво, що такі дані наводить російська Вікіпедія і не уточнює, скільки зараз людей говорять українською чи ідентифікують себе як етнінчних українців, – у статті лише зазначено, що «основною та офіційною» мовою міста є російська.
У 1918 році владу в Україні захопили більшовики, і 28 листопада у Курську був створений Тимчасовий робітничо-селянський уряд України (ТРСУУ). Це був маріонетковий уряд, яким керували з Кремля.
Віталій Портников
[Print]
Та сама киянка