Недавно Сережа розповідав як сів в ліфт з хлопчиком, який попросив йому допомогти занести в ліфт велосипед, а потім допомогти поставити з ліфта на поверх, де хлопчик живе. Я його не пам'ятаю, що не дивно, адже будинок в нас великий. Хлопчик повненький, рудоватий, у окулярах. Сережа запитав, що з ним таке, через що саме йому важко самому заносити велосипед. Хлопчик каже: "У мене бовтик в нозі".
- А що сталося?
- Я такий родився.
Після чого дитина абсолютно позитивним тоном, чемно попрощалася.

Те, що ми інколи проводимо тривоги в фойе внизу, зіграло, з часом, позитивну роль. Ми дізналися, що коли з ранку починається зміна конс'єржки Наталки, то в нашому імпровізованому бомбосховищі утворюється маленький риночок овочів з наталчиного городу. І мешканці нашого під'їзду, які в курсі, навіть чекають початку її зміни, тому що замовляють заздалегідь що їм привезти. Я з початку ставилася скептично, але Сергій мене переконав спробувати купити в неї. І це потім було таке відкриття! Виявляється, те, що ми беремо в магазинах, не може навіть порівнятися з овочами які тільки з землі. Страви, які ми зробили з тих овочів, були надзвичайно смачні. Сережа двічі потім просив Наталку привезти щавелю. Адже він в захваті від зеленого борщу, який я з нього роблю! А ще солодкий перець, морква, картопля, зелень просто супер! Пару раз Наталка дозволяла занести гроші пізніше. Теплий вересень з чудовими смаками, сповненими свіжості! :-)

Ще ми готували журек в чотири руки. Мій чоловік сказав, що самі кращі цицьки у мене. Я знаю, що йому велики не подобаються, але щоб так категорично, такого ще не було. Що я сама краща у світі постійно каже, але про цицьки так, лише зараз. Про інших жінок або ніяк, або "свиня", якщо жінка не подобається як людина і має зайву вагу. Я все одно прошу бути толерантніше, адже не всі можуть так просто схуднути. А Сергій все одно каже як йому хочеться