Ця пісня десь з періоду мого дитинства, але творчість Боні Тайлер якось пройшла повз. Пам'ятаю плакатики з Сандрою, або Сі Сі Кейтч, чи Самантою Фокс, а цю співачку не пам'ятаю. Джинси-мальвіни, турецькі светри, товчки, стрижки сходинками, начос пам'ятаю, довги пластикові сережки, товчею, хамство, сірість совка. Але раптом youtube підкинув мені Боні Тайлер і сподобалося. Дуже, можливо, надмірно драматично, але ж це краще ніж "Жовті тюльпани"?



Ще я подумала, що такі емоції я, можливо, відчувала, інколи, незадовго до знайомства із Сережею :-) Але ж і ті, хто на виборах віддають свої голоси за авторитарних керівників держави, чиє правління можна стисло охарактеризувати як тиранія, теж, схоже, керуються бажаннями тієї ж природи?