Я думаю сейчас, что командные игры в спорте - это аналог войны, как бы предлог реализации потребности в стратегических решениях, но без жертв. Но перед боем есть время подумать, а во время игры, когда времени так мало, думают ли вообще? Чем обусловлены решения в играх футболистов, баскетболистов, хоккеистов и прочих? И почему тогда представители данной категории спорта, мягко говоря, не слывут интеллектуалами, если в случае с войнами, от которых происходят данные виды спорта, выигрывает интеллект, помноженный на удачу?

Бій під Крутами міг би бути успішним, якби не повстання робітників, в той самий час, у Київі. При майже втричи переважаючей кількості сил ворога. Бій тривав з ранку до вечора. Виїзджаючи на бронепоїзді, кілька разів, в тил большовицьких війск, бійцям УНР вдалося завдати численних втрат, і вони, також, відбили кілька атак супротивника. І, навіть, коли більшість підрозділів почали відступати за наказом Петлюри, через вказане вище повстання, то було б ще й нічого, але, тільки один взвод заблукав, той самий. Якого стратили невдовзі більшовики. Але, якщо б селяни не повелися на обіцянки більшовиків отримати землю, що належала раніше поміщикам, то нічого б цього не було. Більшовики надурили, як, згодом, з'ясувалося, але ті хлопці назавжди лишилися молодими і недосвідченими. Коли ще так мало жили