Щоденник пересічної українки
Та сама киянка
дневник заведен 23-09-2004
постоянные читатели [53]
3_62, 72квадрата, aabp, ALEON, Andry Smart, Anga Hyler, Basilicum, BiGG_BeNN, BLACK CROW, blackberrry, Chili man, Crazy Beaver, dodo, Eroshka, Feng, fennec, Gloria, GoldenAndy, Ket, kolyash, Kukushka, Night Lynx, O De San, pauluss, penguinus, schnappi, Seele, ShatteredOne, sida, Sirin, st-finnegan, username, vvol, Альфи, Варшавянка, Глазки, Даниель, Дизайнер шатун, Заводная Птица, Коктейль Молотова, КраткЖизнеизложение, криворук, Лора, Наши Люди, Полешка, Сидор Петренко, Символ №20, Старк, Счастливая Женщина, Та сама киянка, Тихий океан, Эль, Януш
закладки:
цитатник:
дневник:
хочухи:
местожительство:
Днепр, Киев, Украина
интересы [28]
свобода, психология, музыка, литература, фотография, английский язык, любовь, красота, стихи, путешествия, мифология, хорошие люди, йога, изобразительное искусство, новые идеи, история древнего мира, сильные личности, движения, интересные ж-ж, не говно, древние духовные практики, жизнь бьет ключом, игра как основа жизни, рисунки на планшете, перфоманс, визуальное письмо, философия всех мастей, неглупое кино
антиресы [9]
тупость, сплетни, быдло, жлобство, зависть, деградация, говно, Гламур, патологическая злоба
[4] 21-03-2024 19:55
*media*

[Print]
Та сама киянка
Четверг, 23 Марта 2023 г.
14:35 @yigal_levin
Мовою оригіналу

Российская разведка находится в крайне тяжёлом положении после массовой высылки дипломатов из стран ЕС - разрушены агентурные цепочки, так как сотрудники спецслужб составляли около трети работников дипкорпуса. Более-менее свободно агентура все ещё продолжает чувствовать себя в Австрии, Черногории и Сербии, решивших не высылать "дипломатов". При этом для высланных шпионов создаются огромные проблемы с дальнейшим трудоустройством, поскольку в другие страны направить такое количество агентов невозможно. Жены выдворенных агентов даже написали коллективное письмо Путину, в котором жалуются на тяжёлую жизнь в Москве и невозможность найти работу.
12:43
Більше тижня мене мучала якась невідома срань у горлі. Ні температури, ніяких більше симптомів, тільки кашель при спробі щось сказати і сам по собі. І до лікаря звертатися не хотілося, бо на третій день цієї фігні здавалося, що ось-ось одужаю. Але воно розтягнулося більше ніж на тиждень. Чи то вітамін С почав діяти, чи то порада лікаря, яку мені передала мама Сережи, порадившися зі своїм лікарем, полоскати горло теплою водою з содою. Але сьогодні прокинулася і не кашляю. Просто ніби якусь гидоту включили і раптом виключили. Я ніколи не хворіла на корону, на той штам що був самий небезпечний. Модерной вакцинувалася тільки щоб їздити без маски в громадському транспорті і відвідувати концерти, виставки і ресторани. А тут раптом таке! Сімнадцять років тому було щось подібне, але не до такої ступені, що починаєш звикати до того що ти так живеш. Я взагалі останні дні ще уявляла той вірус, що мене мучав, візуально в своєму горлі і як мій організм його вбиває. В мене уяви для такого вистачає. Може теж допомогло, не знаю Я перемогла той клятий вірус!!! Ааааа :-)

Я все одно старалася працювати, і якось у своєму улюбленому Jukebox на youtube раптом почула таку жіночку. Там кльового вистачає взагалі, але це щось неймовірне просто!

Закрыть