В тому числі те що в мене саме творча робота і я доволі часто працюю в напрямку свят світу, допомагає мені підтримувати свічу радості в мені самій, моїй душі на тому рівні щоб вона не згасала геть. А ще музика свінг просто найбільш весела музика яку я коли-небудь чула в життя :-))

В том числе то, что у меня именно творческая работа и я довольно часто работаю в направлении праздников мира, помогает мне поддерживать свечу радости во мне самой, моей душе, на том уровне, чтобы она не угасла совсем. А еще музыка свинг просто самая веселая музыка которую я когда-либо слышала в жизни :-))

Це відносно нове свято, яке виникло а Америці, після 1965 року. Після повстання чорношкірих, під керівництвом Уотса. Мета свята - об'єднати культурні традиції африканців і показати культурні цінності теперішнього і минулого як одне ціле. Основні атрибути це свічник з сімома свічками, кольорів панафриканського прапора, і кукурудза. Решта фруктів і овочів можуть бути якими завгодно, але притаманними африканському сільському господарству.

Що цікаво, Кванзаа відмічають і в Одесі. Я знайшла об'яву про подію в джазовому клубі на Французькому бульварі! Мій боже, яка ж мультикультурна Одеса, чого лише вартує прибуття генуезьких купців, які завезли туди мову ладіно! Я вже ничому не дивуюся після того як дізналася про це колись давно!

Але взагалі я радію за африканські народи, коли бачу повідомлення про те що їх культура, взагалі розвиток йде вперед і дуже впевнено. Зокрема саме африканська музика і роботи африканських дизайнерів неабияк впливають на культуру світу зараз взагалі. Самобутна племінна культура вже існує на тлі піднесення сучасної африканської культури, де і архитектура і живопис і музика і навіть дизайн одягу є неповторним явищем, яке базується на і традиціях минулого в тому числі. Також в Африці є фахівці і сфері IT і інших галузей, на які є попит на світовому ринку праці

Але щодо Кванзаа - це сімейне свято, на яке дарують подарунки один одному, шанують один одного, говорять про культурні події і цінності. чим підкреслюють важливість саме розвитку.

Мої ілюстрації до Кванзаа є реалістичним зображенням символів і представників різних частин африканського континенту, в національних костюмах, у стилі флет. Те що я раніше працювала саме в напрямку африканської етніки мені дуже допомогло, бо збирати численні матеріали з інтернету вже було не потрібно


Это относительно новый праздник, возникший в Америке, после 1965 года. После восстания чернокожих, под руководством Уотса. Цель праздника – объединить культурные традиции африканцев и показать культурные ценности настоящего и прошлого как одно целое. Основные атрибуты это подсвечник с семью свечами, цветов панафриканского флага, и кукуруза. Остальные фрукты и овощи могут быть какими угодно, но присущими африканскому сельскому хозяйству.

Что любопытно, Кванзаа отмечают и в Одессе. Я нашла объявление о событии в джазовом клубе на Французском бульваре! Боже мой, какая же мультикультурная Одесса, чего только стоит прибытие генуэзских купцов, которые завезли туда язык ладино! Я уже ничему не удивляюсь после того, как узнала об этом когда-то давно!

Но вообще я радуюсь за африканские народы, когда вижу сообщения о том, что их культура, вообще развитие идет вперед и очень уверенно. В частности, именно африканская музыка и работы африканских дизайнеров оказывают большое влияние на культуру мира сейчас вообще. Самобытная племенная культура уже существует на фоне возвышения современной африканской культуры, где и архитектура и живопись и музыка и даже дизайн одежды являются неповторимым явлением, которое базируется на традициях прошлого в том числе. Также в Африке есть специалисты и сфере IT и других отраслей, на которые есть спрос на мировом рынке труда.

Но что касается Кванзаа – это семейный праздник, на который дарят подарки друг другу, чествуют друг друга, говорят о культурных событиях и ценностях. Чем подчеркивают важность именно развития.

Мои иллюстрации к Кванзаа являются как реалистичным изображением символов, так и изображением представителей разных частей африканского континента, в национальных костюмах, в стиле флэт. То, что я раньше работала именно в направлении африканской этники, мне очень помогло, потому что собирать многочисленные материалы из интернета уже было не нужно