справжнього захисника. Мені не байдужий цей День, тому що він присвячений, на відміну від радянського одноіменного свята, тим, хто справді воював, чи може піти, у разі необхідності. Повага до людей, схильних до самопожертви заради чогось справді великого та необхідного, те в мене ще з дитинства, і, звісно, завдяки радянськой ідаеалогії теж, але й, завдяки прикладам з історії та міфології.
Я розумію, що людина, частіше усього, чоловік, перш за все, така як усі, звичайна, але здатна на таке, на що усі інші не здатні, або не проявляють себе так. Шкода, коли герої гинуть.

Слава тим, хто живе і тим, хто загинув заради інших! Слава Україні!