Щоденник пересічної українки
Та сама киянка
дневник заведен 23-09-2004
постоянные читатели [51]
3_62, 72квадрата, aabp, ALEON, Andry Smart, Anga Hyler, BiGG_BeNN, BLACK CROW, blackberrry, Chili man, Crazy Beaver, dodo, Eroshka, Feng, fennec, Gloria, GoldenAndy, Ket, kolyash, Night Lynx, O De San, pauluss, penguinus, schnappi, Seele, ShatteredOne, sida, Sirin, st-finnegan, username, vvol, Альфи, Варшавянка, Глазки, Даниель, Дизайнер шатун, Заводная Птица, Коктейль Молотова, КраткЖизнеизложение, криворук, Лора, Наши Люди, Полешка, Сидор Петренко, Символ №20, Старк, Счастливая Женщина, Та сама киянка, Тихий океан, Эль, Януш
закладки:
цитатник:
дневник:
хочухи:
местожительство:
Киев, Украина
интересы [28]
свобода, психология, музыка, литература, фотография, английский язык, любовь, красота, стихи, путешествия, мифология, хорошие люди, йога, изобразительное искусство, новые идеи, история древнего мира, сильные личности, движения, интересные ж-ж, не говно, древние духовные практики, жизнь бьет ключом, игра как основа жизни, рисунки на планшете, перфоманс, визуальное письмо, философия всех мастей, неглупое кино
антиресы [9]
тупость, сплетни, быдло, жлобство, зависть, деградация, говно, Гламур, патологическая злоба
[2] 08-11-2024 19:13
2D як 3D

[Print]
Та сама киянка
[2] 28-10-2024 15:20
В Метрограді

[Print]
Та сама киянка
[2] 07-10-2024 18:45
*media*..

[Print]
Та сама киянка
[2] 25-09-2024 14:23
*media*..

[Print]
Та сама киянка
12-08-2019 09:57
Буде гроза. Місто стоїть принишкле, ніби в облозі.
Ніби до зброї тепер стають і старі, і діти.
І потаємно, узбіччями при давно зарослій дорозі
з міста відходить літо.
З літом відходять сукні без рукавів і легкі сандалі,
мотороллери та мотоцикли відступають, по собі лишаючи попелище,
шорти, сорочки смугасті, плетені сумки. Облога тим часом просувається далі,
тобто – насувається ближче.
Небо чорнішає. Тишком відходять ягоди, персики, сухоцвіти,
молода кукурудза, молода картопля, холодна кава
залишають місто без жодного слова, і не маючи так чинити
жодного права.
Вітер здіймається. Ті, що залишилися, пережили облогу -
всі без надії тепер покинуті, всі солдати.
Хочеться взяти на вечір куртку, і трошки чогось міцного.
Ключ від міської брами буде сховано. Вдома в того,
кому буде найлегше врешті його віддати.

Катерина Бабкіна
Закрыть