ДАВИДИ І ГОЛІАФИ

Навесні 490 до н. е. перська армія, складена переважно з рабів та воїнів із поневолених племен, захопивши Евбею, висадилася на марафонській рівнині, де відбулася знаменита битва під Марафоном, в якій афіняни та платейці одержали вагому перемогу.
Новий похід персів у 480 до н. е. очолював цар Ксеркс. Перське військо прорвалося через гірський прохід Термопіли і накоїло багато лиха на землях греків. Однак того ж року перський флот зазнав тяжкої поразки біля острова Саламін. 479 до н. е. при Платеях було розгромлено сухопутне військо персів, а їхній флот зазнав поразки біля мису Мікале. Ці перемоги по суті справи вирішили підсумок греко-перських воєн: перси змушені були покинути територію Греції.
В 469 до н. е. Союзна грецька армія завдала нищівної поразки персам у битві при гирлі річки Еврімедонт. Остаточну перемогу греки одержали в 449 до н. е. на Кіпрі. Після цього з Персією був укладений мир, за яким та позбавлялась володінь у Егейському морі, Геллеспонті та Босфорі й визнавала за грецькими полісами Малої Азії політичну незалежність.

Перші заворушення в Нідерландах – колонії католицької Іспанії - спалахнули наприкінці 1566. Протестувальники вимагали зниження податків, релігійних та політичних свобод. Метрополія відповіла жорстоким терором і масовими стратами. Повстання від цього лише посилилося і зрештою переросло у 18-річну війну. Іспанська знать зневажливо називала інсургентів гезами, що означало “жебраки”. Нідерландці взяли це як самоназву. Лісові і морські гези успішно громили війська поневолювачів і зрештою перемогли. В результаті в Нідерландах постала перша в світі буржуазна республіка.

Вторгнення СРСР у Фінляндію почалося 30 листопада 1939 року. Більшовицька диктатура кинула в бій 1000000 солдатів, 3000 танків, 3800 літаків. Фіни мали вчетверо менше солдатів, у 100 (!) разів менше танків та
лише 130 літаків. Формальним приводом для агресії оголосили обстріл радянських прикордонників, здійснений насправді радянською ж артилерією, офіційно війну не було оголошено, а в обозі червоних їхав маріонетковий уряд Фінляндії (все таке знайоме, правда?) Війна тривала 104 дні та завершилась поразкою СРСР.

Коли ми говоримо, що з нашого боку гинуть найкращі, а з боку росіян – різний набрід і гарматне м’ясо, то спливає невесела думка: а чи не так завжди? Протягом тисячоліть, знову й знову велетенські тиранії женуть легіони озброєних рабів проти набагато менших непокірливих країн. Зрештою, нації, що стоять за свої вольності, беруть гору.

Звісно, доводиться платити величезну ціну. Перси спалили Афіни вщент, розорили багато земель. Нідерландцям удалося звільнити тільки північ країни; південні штати лишилися під владою спочатку Іспанії, потім Австрії та Франції, остаточно вирвавшись на волю лише у 1831 як Бельгія. Фінляндія втратила чималу частину території і десятки років дотримувалася нав’язаного Москвою нейтралітету. І це – не кажучи про численні жертви. Про знищений цвіт народів.
Але все було не дарма. Греки після перемоги над персами досягли небаченого розквіту, заклавши, по суті, основи європейської цивілізації. Нідерланди стали однією з найрозвиненіших і найбагатших держав світу. Фінляндія, незважаючи на втрати, зберегла незалежність і досі живе вільним, мирним і заможним життям, не зазнавши комуністичного жахіття.
І ми, здивувавши світ, не станемо виключенням у цій традиції перемог