Нарешті сталося те, що довго не виходило, за різних обставин, ми пішли на виставку Івана Марчука. Живопис, графіка, та інтерактивна анімація з його витворів (дуже красива, як і раніше, про імпресіонистів). Це митець дуже високого рівня, настільки високого, наскільки можна собі взагалі уявити. Диво у тому, що він наш сучасник. Враження приголомшливі, сподобалось дуже сильно. Думаю, він не просто геній, а відмінно усвідомлює дещо таємниче про життя та смерть і, звичайно, любов

С удовольствием смотрим "Невзоровские среды". И мы тоже любим Невзорова за его замечательный юмор про российскую духовность и не только. Едкие шуточки, говорят, сходят ему по стоянно с рук, потому что он человек с вот такими связями, что стране, в которой садят за публикацию в интренете, может себе позволить очень многое. Хорошо что он такой :--) Хотя, некоторые вещи ужасают, как усажасали бы факты о Центральной, допустим, Африке, но юмор все равно сильнее ужасов. Удачи Александру Глебовичу, такой смелый и талантливый человек! Хоть и со связями