Золоті осінні дні добігають до кінця і так хочеться залишити щось на згадку ще про одну осінь! В місті де мені так подобається жити :-) І ще одне фото з новою зачіскою

Сережа замовив маленькі коробочки з перемикачами, з місцями під батарейки і світлодіоди, потім ми купили батарейки і вийшли чудові світильники замість свічок для нас, Іллюші і співробітників Сергія. Нагадують крихітні рації зі світлячками :-)) Свічка, що зроблена з банки, стоїть на холодильнику як зразок вінтажності і представляє технології минулого сторіччя :-)

На ці вихідні до нас приходив Іллюша, синочок Сережи. Ми чим далі тим краще спілкуємося! На жаль, в мене не підійшла відеокарта для самих сучасних ігор, хоча й монітор і вся решта як раз підходили. Для "Сталкеру" треба тількі перевстановити винду. Малому в нас було добре і він розповідав про свої справи дуже щиро і відкрито! :-) На приклад, хоче стати в майбутньому військовим льотчиком, як більшість українських хлопчиків в цей час! При його дійсно казковій зовнішній красі, з синіми як лід очима, Іллюша ще не такий високий на зріст як йому б хотілося, але ми говорили, що якщо йому подобається баскетбол, то варто йти на заняття, щоб стимулювати рост тіла. Взагалі це зрозуміло, що хлопці виростають пізніше за дівчат, але так хочеться вже зараз! :-)))

І ще телек то показував то ні, через перебої з інтернетом. Але атмосфера була чудова! Іллюша до нас прийшов разом із собакою, Примом. Прим - довгошорстний той-тер'єр, схожій на дуже маленьке лисенятко :-) Весь час хоче уваги, а головне ніколи не наїдається :-))) Найбільш спокійно почувається коли сидить на руках, решту часу він занепокоєний нестачею уваги, або їжі, або сташенно веселий бо він у центрі уваги :--))) В ночі цей хвостик не міг спокійно спати, бо то залазив під ковдру, там зігрівався, але через нестачу повітря вилазив до гори, на ковдру, потім знов ліз під ковдру. І так майже всю ніч! Хотів спати саме з нами, а не з малим. :-) Вони мають намір прийти ще, тим більш руде лисенятко одразу зрозуміло, що отримає все що просить :--)))

Фото Прима старе, де він ще зовсім крихітка і не такий пухнастий як зараз:-)) Його важко фотографувати через те що весь час рухається

антонша красовський, колишній псевдоліберал, колишній друг України і шанувальник Майдану. Раптом істота зрозуміла що щоб сподобатися хазяїну, треба бути жорстким і проявити навпаки лють до всього українського. У тому числі, до дітей. Але ж... трошки перестарався, навіть за міркою симонян. Але нехай це трохи гротеск, трохи перебільшення, але підкреслює суть російської ідеології, яка полягає в тому, що геноцид це добре, а ось дітей спалювати якось не комільфо. Але і це є подвійні стандарти: гвалтували, спалювали, знущалися. Перебільшення красовського - є перебільшенням зовсім трошки і тільки відносно того що рашка хоче вдавати в медійному просторі, а не відносно того що є насправді. Клоун путіна перестарався зовсім трошки

Представники РФ в радбезі ООН спочатку просували дурню про те, що ми готуємо якусь дуже брудну бомбу (як сказав би Микола Азаров - бімбу) Але ж, звісно, тим брехунам ніхто вже не вірить. Чого тількі варте те, що вони, у якості доказів, показали фото 2010-х років де підписи на словенській мові! Але ж замість зупинитися на цьому, вони вже просувають заклики боротися із сатанізмом у вигляді України. Це вже взагалі якійсь комікс :-) Десатанізація крім денацифікації. Взагалі все що робить рашка на менародній арені нагадує або дурню або дефекацію.

Або ось, цими днями, вони заявили, що збираються збивати американські супутники у космосі. В каментах української аудиторії тількі жарти про те, що чи не з рогаток вони збираються бити. Чергове посміховисько :-)))

Ще на початку так званої спецоперації ім'я керуючого промовлялося якось нечітко. Чи то Шойгу, чи то Путін, чи ще якійсь мудак, не зрозуміти було хто саме. А тепер ось, дехто Суровикін, якій не може нормально зв'язати двох слів. Не то щоб успішний військовий, а людина яка всю кар'єру виконувала найбруднішу роботу, тому й прізвисько - м'ясник. В Тік-тоці подейкують, що це для того, щоб поразку у цій війні звалити на цю недалеку постать

Я у перше почула пісню, з якої походить вислів "по Марусин поясок":

Ой, наливай, кума
Поки кума нема
Ой по Марусин поясок!

.

Попри числені новини про смерті і вбивства українців, ходжу до перукарки, яка зажди чудово виконує замовлення. Оскільки яскраво-червона фарба з пасм відмивалася дуже швидко, я взагалі вирішила відмовитися від ідеї контурингу. І спробувала форму сессун з чілкою-шторкою, яка зараз дуже модна. Попри відключення електрики, закриття ТРЦ під час тривоги, буває сонечко виходить з-під хмар. Або Сережа розповість щось смішне, наприклад цитату Віталіка Кличка "Якщо ви заблукали в лісі, йдить до дому" Бггг :--))))

Вже п'ять місяців живемо разом і нам подобається. Взагалі, Сережа вже давно запропонував мені руку і серце у присутності своєї мами в ресторані "Остання барикада" але почалася війна. І ми вирішили дочекатися її закінчення. Тим більш що вже починає виднітися світло у кінці тунелю. Я в захваті від його винахідливості. Наприклад, коли люди скуповували в магазинах свічки, він зробив свічку з банки, олії і вати, бо знав як це робиться ще у армії. Він дуже любить як я готую, хоча і сам вміє і інколи це робить, на приклад деруни. Сварок в серьоз в нас не бува, хоча через щось можемо посперечатися. Сережа навіть вихваляється перед друзями, в яких сварки вдома постійно. Але то таке. Нам добре разом.

З початку вересня переїхали в більшу хату, в якій ще більша кухня, дві кімнати, два коридори і більша лоджия, дуже затишно і мило. Роздільний санвузол, шафи с дзеркалами у кожній кімнаті, комоди, місце для гостей, які прийшли з ночівлею. Все супер, докупили килимок під скляний столик. Новосілля відсвяткували тричі, бо різні гості приходили в різний час, але особливо запам'ятався останній раз. Коли ми всі плясали на кухні, напившися горілки, і співали коломийки. Хоча коли Наталка, дружина сережиного підлеглого, напилася вже так, що почала буянити, то ми терміново організували відправлення їх до дому. Нічого не скажеш, це було яскраво! :--))) Хоча чебуреки не вийшли, але це не мало значення, стіл був заповнений настільки, що частину прийшлося розставляти просто по кухні, між побутовую технікою, якої в Сережи виявилося набагато більше ніж у мене, коли ми почали жити в одній квартирі.

Наталка заздрить тепер нашому виду з вікна, бо видно весь Голосіївський ліс і прямо по центру вид на Покровський монастир :--)
Я не хочу часто приймати гостей, але за вересень норма виконана на всю осінь.

На минулих вихідних, поки не було світла, ми їздили у центр міста, пили каву з десертами у парку Шевченко. Милувалися осінніми фарбами.

А ще приїхала газова плитка і балони, так що відключення світла вже не лякають, тільки заважають працювати. Кацапи, як можуть, псують нам життя. Але в порівнянні з умовами в яких живуть хлопці на передовій, нам дуже комфортно!

На фото я злегка похмура, тоді прийшла до магазину, а там світла немає. Взагалі, війна то сумна подія, занадто розтягнута в часі.

.

Очевидно, що якщо ми не збережемо українську культуру під час війни — ми не збережемо Україну. Якщо ми не збережемо фундаментальну науку під час війни — ми не збережемо Україну. Однак очевидно, що зараз пріоритетними мають бути питання безпеки і виживання нації. Треба просто уважно дивитися на бюджет і на всі культурні та наукові потреби, які є в бюджеті, яких немає в бюджеті, щоби потім повернутися до цих орієнтирів. Я не спеціаліст із бюджетування — треба говорити з тими, хто займається ним безпосередньо. Однак орієнтири абсолютно очевидні. І ці орієнтири, звичайно ж, мають бути у бік збереження, я б сказав, спадщини нації та можливості її культурного розвитку в майбутньому.

Тому що абсолютно логічно, що нація, яка виходить із війни без культури, — вона програє цивілізаційне змагання з тим, хто може бути навіть нею переможений. У нас є прекрасні приклади того, як країни, що перемагали у війнах, але не створювали ефективного демократичного ладу і не створювали ефективного, я б сказав, цивілізаційного насамперед надбання, виявлялися у програші перед тими країнами, які програвали, але робили висновки зі свого програшу. У нас є прекрасний приклад держав, які зазнали поразки у Другій світовій війні — це Німеччина, це Японія і це Італія. І є приклад країни, яка перемогла у Другій світовій війні — це Радянський Союз. Але на відміну від світових демократій, Радянський Союз залишився авторитарною країною з кастрованою культурою і наукою, підкореною інтересам військового-політичного комплексу. Це призвело до цивілізаційної катастрофи росіян як нації. Ми зараз із вами є не те що свідками цієї цивілізаційної катастрофи — ми є жертвами цієї цивілізаційної катастрофи. Те, що з нами так не відбулося, — це просто результат 1991 року. Якби ми залишилися разом з росіянами, ми б продовжили гниття і деградацію в подальшому.

.

Попри війну, в Україні не припиняють записувати нові кліпи. Просто всі вони, так чи інакше, на тему війни. Але, попри безліч пережитих трагедій, українці - весела нація! :-)

Тобто, якщо дуже коротко, кацапи звинувачують нас у тому що ми розміщуємо ППО в центрах наших міст. В це не вірить ніхто крім кацапів. Ракет все менше, тому вони вже вдаються до закупівлі дронів "Шахед" в Ірану. Дрони погано відстежуються радарами через низьку висоту польоту і низьку швидкість. Проте ВСУ вже пристосовуються разом із новітнім ППО, яке надійшло вже від країн які допомагають лендлізом. Як, свого часу, допомагали лендлізом ссср США. Хоча це не відновить ані зруйнованого дроном старого будинку в історичному центрі Києва, ані воскресить загиблу сім'ю, в якій мати очікувала дитину і була на шостому місяці вагітності, загибла також домашня тварина, кіт. І ще кілька мешканців цього будинку.

Крім ракет С-300 прилітає купа інших видів, яких немає на озброєнні України і тут на ППО не спихнеш, навіть якщо б такий бред, як розміщення ППО в центрах міст був би взагалі можливий

Яку зброю застосовує Росія

На думку експертів, використання росіянами ракет класу "земля-повітря" для ураження наземних цілей є ознакою нестачі більш відповідних боєприпасів.
"Найпомітніше в [останніх атаках] - це ширше використання різноманітних ракет проти наземних цілей, - каже Дуглас Баррі, старший науковий співробітник з військово-космічних питань Міжнародного інституту стратегічних досліджень.
"Крилаті ракети для ударів по наземних цілях - ось де, на наш погляд, є проблеми. Принаймні, в деяких місцях, запаси якщо й не закінчилися, то закінчуються", - додає він.

На початку війни Росія використала багато високоточних ракет для ураження наземних цілей по всій Україні, але влітку ці удари припинилися. Деякі західні чиновники заявили, що ці запаси - значно виснажені.
"Ми знаємо - і російські командири на місцях знають - що їхні запаси та боєприпаси вичерпуються", - заявив очільник центру урядового зв'язку Великої Британії (GCHQ) Джеремі Флемінг.

Візуальні докази

Російський ракетний арсенал належить до державної таємниці, і ми не знаємо, на яких матеріалах західні розвідувальні служби ґрунтують свої оцінки, але є деякі підказки на фото, що з'явилися внаслідок останніх атак.
Судячи із зображень уламків, розміщених в інтернеті, росіяни завдають ударів ракетами С-300.
Таке використання техніки, з точки зору західних військових, - неефективне, оскільки ЗРК С-300 призначені для ураження літаків.
У соцмережах стверджували, що ракети С-300 Росія перепрофілювала саме для ураження наземних цілей.
Ми уважно вивчили серію зображень в інтернеті та перевірили три фото уламків від ракет С-300 "земля-повітря".

Ми також зіставили написи на уламках із зображеннями ракет С-300 та виявили, що маркування на ракетах та їхні розміри збігаються.
Деякі експерти вважають, що Росія перепрофілює ці боєприпаси, оскільки відчуває дефіцит точніших ракет.
"Я переконана, що вони переглянули свої запаси, оцінили свої можливості… і зрозуміли, що найкраще, що вони можуть зробити, - це перепрофілювати ракети С-300", - каже Луїза Джонс з McKenzie Intelligence Services.

В американському Інституті вивчення війни вважають, що активне використання Росією С-300 може свідчити про виснаження запасів потужніших ракет.

Застосування боєприпасів класу "земля-повітря" для ураження наземних цілей також можна пояснити оперативними обмеженнями, з якими стикаються російські військово-повітряні сили в Україні. Адже від початку вторгнення російська авіація так і не змогла встановити контроль в українському небі.

Чи можуть це бути українські ракети?

І Росія, і Україна мають на озброєнні С-300 і звинувачують одна одну в завданні шкоди за допомогою цих боєприпасів.
Українці використовують їх, щоб збивати російські ракети, а росіяни кажуть, що це уламки від української ППО падають на землю і спричиняють жертви серед цивільного населення, як це було під час останніх атак.

Представник російського парламенту Євген Попов заявив ВВС, що завдання шкоди цивільним територіям, зокрема, дитячим майданчикам, начебто було "роботою [українських] протиракетних систем".
За словами експертів, дуже складно визначити походження ракети за її уламками.
"Осколково-фугасна бойова частина, подібна до боєголовок більшості типів ракет, сумісних із С-300, у будь-якому випадку створюватиме подібні уламки… тож гадаю, відповідь на це запитання є досить невизначеною", — вважає Сідхарт Каушал з Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень.

Однак Ян Вільямс з Центру стратегічних та міжнародних досліджень каже, що не бачив жодних доказів того, щоб українська ППО дала осічку під час недавніх атак.
За його словами, тут треба враховувати багато змінних, тому важко дати точну оцінку щодо обмежених зображень уламків, але малоймовірно, щоб українці розміщували свою ППО в центрі міст.
"Зазвичай їх ставлять на околицях територій, які захищають… будь-які [українські] перехоплювачі навряд чи розіб'ються у міській місцевості".
В теорії класична ракета С-300, яка запущена по повітряній цілі, після вибуху дає незначну кількість уламаків. також ракета, яка не вразила повітряну ціль, має самознищитись.
Україна в останній місяць повідомляла про масовані атаки ракетами С-300 по низці українських міст сходу та півдня - Харкову, Миколаєву, Запоріжжю.
Українська система ППО, яка кажуть експерти, має проблеми з перехопленням таких ракет, які летять з невеликих відстаней по прифронтових містах.

Яку ще зброю застосувала Росія

Росія почала напад на Україну шквалом ракетних ударів. За оцінками Пентагону, за перші 11 днів конфлікту росіяни випустили близько 600 ракет.
Атаки тривали з землі, моря й повітря, причому більшість повітряних атак здійснювалась з безпечної території РФ.
Тип зброї - балістичні та крилаті ракети з пускових платформ "Іскандер", а також крилаті ракети "Калібр" з кораблів та підводних човнів, що дислокуються в Чорному морі.

Крім цього, Росія випустила по Україні крилаті ракети повітряного базування Х-101 та Х-555. У квітні ракетний удар з комплексу "Точка У" по залізничному вокзалу в Краматорську на Донеччині забрав життя понад 50 людей.
ВВС також проаналізувала ракетний удар по ТРЦ у Кременчуці, під час якої загинуло щонайменше 20 людей, і дійшла висновку, що тоді використали або ракети Х-22, або сучасніший варіант Х-32.
Ці ракети призначені для ураження кораблів, а не наземних цілей, що ще більше посилило думку про те, що російські запаси сучасної зброї вичерпуються.

Підрахунки України

Свою версію ракетних запасів Росії 14 жовтня оприлюднив міністр оборони України Олексій Резніков.
"Демілітаризація Росії. Застосовуючи сотні високоточних ракет проти цивільних об'єктів України, держава-агресор зменшує свої можливості по ураженню військових об'єктів", - написав Резніков у твіттері.
За інформацією міноборони, до початку повномасштабної війни Росія мала 900 ракет для "Іскандерів", залишилося 124 ракети.
Також в арсеналі Росії було 500 ракет типу "Калібр" морського базування та 444 крилатих ракет типу Х-101 та Х-555. Залишилося 272 та 213 відповідно.

Росія не просто країна-гопник, а країна, яка робить вигляд ніби в неї є шанси виграти в цій війні. А якщо зазнала вже, за вісім місяців, купу поразок то хоча б вже об'являє що зайняті території є російськими. Як дурна базарна баба, яка всілася дупою на мішки з пшоном і верещить на все село що це її. Жодної області не захопили повністю, так хоч проведуть референдуми там де вдалося поки що осісти.

До речі, референдуми ці є наглядною ілюстрацією того що було у Криму свого часу. І те що людям погрожували зброєю, і вдиралися в квартири, залякуючи їх мешканців і відсутність списку виборців, а інколи спроби зацікавити продуктовими наборами чи інші методи відсталої авторитарної держави, все свідчить що "референдум" - це лише формальна назва того, що зі справжнім вибором нічого спільного немає. Результати "99% за" в місті Херсон, в якому збиралися багатотисячні мітинги за Україну, але коли почали залякувати населення, тягти на допити з тортурами, саджати в тюрму, вбивати, то мітинги припинилися. 99% за це як на виборах Лукашенко в Білорусі. Це комедія для розумово відсталих.

А ось тот факт, що росіяни вивозять сім'ї з Херсону в Крим є цілком реальними. Тому що перехід Херсону під контроль ВСУ це лише питання часу

Кацапи не нехтують ніякими методами або залякати мирне населення, їм похуй кого вбивати, чи то дітей, чи то старих людей. Але хоч атаками іранських дронів, чи то ракетними обстрілами, цей номер не проходить. За їх кацапською "логікою" батьки дітей самі винні що поперлись туди де небезпечно. А ще більш винні що просто не пішли і не здалися одразу після вторгнення орків в Україну. Але логіка мавп не є логікою людей. Якщо гопник приставив ніж до горла і вимагає віддати гаманець, він не є правим через те що в ту мить він сильніший, а є злочинцем. І для всього світу росія країна-злочинець. Всі військові злочини будуть задокументовані міжнародними організаціями в об'єднанні з українськими очевидцями, компетентними органами і журналістами. Як, на приклад, такий злочин:

Тридцятого вересня російська армія вдарила по гуманітарній колоні на виїзді з Запоріжжя. За даними поліції області, поранені 74 людини, пише Суспільне. За даними Офісу генпрокурора, загинули 25 людей, за даними МВС – 23.

Про удар у Телеграм повідомив голова ОВА Олександр Старух.

"Люди стояли в черзі для виїзду на тимчасово окуповану теріторію, щоб забрати своїх родичів, відвезти допомогу. Є загиблі та поранені", – написав він.

За 40 хвилин до цього повідомлення Старух писав про удар по околицях Запоріжжя – таким чином було завдано двох ударів.

"25 людей загинули, 62 поранені, серед них жінки та діти, у тому числі мелітопольці. 5-річній дитині уламок потрапив у живіт, лікарі борються за його життя. 3-річна дитина дивом вижила, але залишилася сиротою", – повідомив мер Мелітополя Іван Федоров.

Путинський прихвостень Кадиров настільки довбойоб, що був упевнений що Степан Бандера ще живий і хотів зустрітися сам із ним віч на віч. Або закликав своїх мавп його схопити. Це, звісно ж, викликало в української аудиторії масу мемів і приколів. Зокрема котик Степан, якій, як і пес Патрон, отримав нагороду у Каннах, як найкращій інфлюенсер, теж прийняв участь :-))

15 жовтня 1959 року на сходах мюнхенської багатоповерхівки на Крайтмайр, 7 виявили закривавлене тіло тутешнього мешканця Стефана Попеля. За декілька хвилин на місце події прибули медики та поліція. І, звісно, зійшлися сусіди. Які не здогадувалися, що поруч з ними впродовж п'яти років мешкав один із провідних лідерів українського націоналістичного руху — Степан Бандера.

Степан Бандера народився 1 січня 1909 року у Старому Угринові на Станиславівщині у родині Андрія та Мирослави (з дому Глодзінських) Бандер.

Андрій Бандера походив зі Стрия. Замолоду став активним учасником громадсько-політичного життя у Галичині, обирався депутатом Української національної ради ЗУНР у Станіславові, у 1920-х був членом новоствореної Української військової організації. У травні 1941-го Бандеру-старшого заарештували совіти; у липні — розстріляли.

Мирослава Бандера походила зі Старого Угринова. Її батько Володимир Глодзінський був священиком. Мирослава померла молодою, у 31 рік (1921-го або 1922-го), від туберкульозу горла. Діти часто відвідували батьків тата у Стрию — дідуся Михайла та бабусю Розалії, а також маминого батька — діда Володимира зі Старого Угринова.

Степан був другою дитиною у сім’ї. Загалом у подружжя народилися чотири сини — крім майбутнього провідника, ще Олександр, Василь, Богдан, а також чотири доньки — Марта-Марія (найстарша у родині), Володимира, Оксана та Мирослава (померла немовлятком).