А коломийки це лише мелодія, а слова можуть бути якими завгодно, як частушки :-)

Вчора Сергій побачив чоловіка, який продавав колбасу на вулиці. Якось в цілому відчувалося що він не місцевий, ще тільки засвоюється на новому місці. Він був сивуватий, невисокий на зріст, але те що більше всього кидалося у очі — це його руки, вони були скалічені, як потім з'ясувалося, зі слідами тортур. Він приїхав з Херсона. Зовсім недавно, втік. Руки в нього поламані в катівнях росіян, його дуже сильно били росіяни, знущалися над ним!

Про Херсон розповідає, те що там твориться не підлягає якої-небуть оцінки нормальної людини крім суцільний жах. Разгул бандитизма, пограбування, побиття кожного хто бодай з чимось не згоден! Саме той “русский мир» яким ми його знаємо зі ЗМІ і розповідей моїх родичів із Лисичанську.

Але, в Херсоні дуже потужний партизанський рух, дуже велика кількість людей пішли в партизани! Там є така природна особливість. Дуже різко темніє. І дуже темні ночі. Якщо робиш хоча б пару кроків за місто, то просто вступаєш в темряву, суцільну. І партизани дуже часто вбивають русню. Це неймовірно якій наш народ зараз згуртований і якій він насправді героїчний!

Це записано за слів мого Сережи, він дуже добра і товариська людина, дуже щира, не залишився осторонь від скаліченого чоловіка, якій торгує на вулиці, аби заробити на оренду квартири. Підійшов до нього, розпитав хто він, звідки, що з ним сталося. Ми вирішили підтримувати його час від часу і купувати в нього ту продукцію з якою він стоїть на вулиці